Справа № 420/38029/24
22 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.08.2024 №24096-22740/B-02/8- 1500/24 щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, починаючи з 01.08.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.08.2024.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно з Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». Поруч з цим, відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-ІV (надалі - Закон № 1058-IV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. При досягненні позивачкою 60 років, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було автоматично переведено позивачку на пенсію за віком на загальних підставах, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV. Проте, під час такого переведення не було застосовано належний показник середньої заробітної плати по Україні. У зв'язку з цим, та керуючись своїм правом, 01.08.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки. Відповідач розглянув вказану заяву та прийняв рішення від 27.08.2024 №24096- 22740/B-02/8-1500/24 про відмову в застосуванні показника, у зв'язку з тим, що у відповідності до ч. 2 ст. 40, ч.ч. 2, 4 ст. 42, ч. 3 ст. 45, ч.ч. 3-4 та 16 Прикінцевих положень Закону №1058 перерахунок пенсій проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,11, 1,11, 1,17 та 1,14 а саме, 3764,4 грн. х 1,11 х 1,11 х 1,17 х 1,14. Застосовувати показники середньої заробітної плати в Україні, з якої були сплачені страхові внески за 2021-2023 підстав немає. Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено в здійснені перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.08.2024, а тому звернулася до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 16.12.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/38029/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін.
Також зазначеною ухвалою суду витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії пенсійної справи ОСОБА_1 .
02.01.2025 року до суду від Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
03.01.2025 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що з 25.12.2014 позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону № 1058 - достроковий вихід на пенсії для жінок: яким до 2015 року виповнилось 55 років; мали не менше 30 років страхового стажу; звільнилися з роботи. Відповідач вказує, що позивач помилково зазначає в адміністративному позові, що отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ. 01.08.2024 позивач звернулась до Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 рр. Листом Головного управління від 27.08.2024 №24096-22740/13-02/8-1500/24 позивачу роз'яснено про відсутність права на повторне призначення пенсії за віком у зв'язку з тим, що позивач вже отримує саме цей вид пенсії. Позивач вважає, що оскільки їй достроково було призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058, то вона отримує інший вид пенсії. Ці пільги полягали у тому, що позивач мала право на дострокове призначення пенсії за віком. Тобто, позивач мала право на отримання загального виду пенсії, але зі зниженням віку для виходу на пенсію у 55 років при наявності 30 років страхового стажу та звільнення з роботи. Також відповідач зазначає, що Закон № 1058 не містить жодних особливостей для обчислення розміру пенсії, призначеної достроково за віком, а отже розмір такої пенсії розраховується на загальних підставах. Таким чином, оскільки позивач вже отримувала пенсію за віком відповідно до Закону №1058, підстави для повторного призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та визначення її розміру з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, на думку відповідача, відсутні.
Ухвалою від 07.04.2025 року суд витребував від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області докази по справі №420/38029/24, а саме: копію заяви ОСОБА_1 від 01.08.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки; копія протоколу про призначення пенсії ОСОБА_1 ; інформацію чи призначалася ОСОБА_1 пенсія за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно з Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», якщо так, надати документи на підтвердження зазначених обставин; та зупинив провадження у справі до отримання витребуваних доказів.
15.04.2025 року до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, з якими на виконання ухвали суду від 07.04.2025 року направлено копію протоколу про призначення пенсії ОСОБА_1 , повідомлення про призначення пенсії та заяву, які містяться в пенсійній справі. У вказаних додаткових поясненнях, зокрема, зазначено, що позивачу не призначалася пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, що підтверджується копіями документів, які долучаються.
18.04.2025 року до суду надійшла направлена відповідачем на виконання ухвали суду від 07.04.2025 року копія заяви ОСОБА_1 від 01.08.2024 року.
Ухвалою від 21.04.2025 року суд поновив провадження у справі №420/38029/24.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 25.12.2014 року їй призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахування страхового стажу 37 років 5 місяців 26 днів та з застосуванням зменшення за достроковий вихід на пенсію у розмірі 20,5 %, що підтверджується протоколом від 31.12.2014 року № 1462 та повідомленням про призначення пенсії за вих. № 4/04 від січня 2015 року.
В подальшому позивачу було перераховано пенсію із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.
Пенсію позивача перераховано з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року з урахуванням індексації заробітку (масовий перерахунок), що підтверджується відповідними перерахунками з пенсійної справи.
Дата закриття коду виплати «Зменшення за більш ранній вихід на пенсію» - 07.10.2021 року.
01.08.2025 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про призначення/ перерахунок пенсії, в якій просила перевести з одного виду інший, а саме із пенсії призначеної на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку по Списку № 2 на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до ст. 26 ЗУ № 1058, з урахуванням правильного показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
Листом від 27.08.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача, що вона з 25.12.2014 отримуєте на пенсію за віком, обчислену при страховому стажі 37 років 9 місяці (враховано по 31.08.2020), середньомісячній заробітній платі 11675,92 грн., обчисленій за період з 01.07.2000 по 31.12.2014 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір встановлено на рівні 4572,93 грн., де: розмір пенсії за віком - 4407,66 грн.; доплата за 7 років понаднормативного стажу - 165,27 грн. Оскільки вона вже отримуєте пенсію за віком для проведення вищезазначеного перерахунку немає підстав.
Не погоджуючись з відмовою відповідача в здійснені перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.08.2024, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За змістом абзацу 3 частини першої статті 26 Закону № 1058-IV, до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки, які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року, після досягнення ними віку 58 років 6 місяців.
Відповідно до пункту 7-2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.
Зменшення розміру пенсії за віком застосовується до досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та протягом періоду, який дорівнює кількості повних та неповних місяців дострокового виходу на пенсію після досягнення жінкою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. Після завершення цього періоду розмір пенсії переглядається без застосування зниження пенсії з дня, наступного за днем завершення цього періоду.
У разі коли жінка, якій достроково призначено пенсію, до досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, працевлаштувалася, виплата дострокової пенсії на час роботи припиняється. У цьому випадку після досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, відсоток, на який зменшено розмір пенсії, переглядається з урахуванням кількості повних місяців страхового стажу, набутого за період роботи після дострокового виходу на пенсію.
Відсоток, на який було зменшено розмір пенсії, також може бути переглянуто з урахуванням відповідної кількості повних місяців страхового стажу, якщо особа після досягнення віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, продовжує працювати і відмовилася від отримання пенсії.
Розмір пенсії, призначений відповідно до цього пункту, не може бути меншим ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений законом.
Як встановлено судом з 25.12.2014 року позивачу у віці 55 років та врахування страхового стажу 37 років 5 місяців 26 днів призначено пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосовано зменшення за достроковий вихід на пенсію у розмірі 20,5 %.
Дата закриття коду виплати «Зменшення за більш ранній вихід на пенсію» - 07.10.2021 року.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Відповідно до п. 4.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону №1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058 у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Отже, зі змісту вказаних норм вбачається, що щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах.
Згідно із п.3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 року №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
З аналізу наведених норм Закону №1058-IV вбачається, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Частиною 3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №336/372/16-а.
Частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року у справі №334/13/16-а, від 17.05.2021 року у справі №185/1473/17, від 10.11.2022 року у справі №813/2355/18.
Як встановлено судом, 01.08.2025 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про призначення/ перерахунок пенсії, в якій просила перевести з одного виду інший, а саме із пенсії призначеної на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку по Списку № 2 на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до ст. 26 ЗУ № 1058, з урахуванням правильного показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
На думку позивача вона набула права на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки їй була призначена пенсія відповідно до Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернулася вперше.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, пенсія за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно з Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» позивачу не призначалася.
Судом встановлено, що позивачу було достроково призначено пенсію за віком у 2014 році відповідно пункту 7-2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
При цьому відповідно до положень п.4.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058 в подальшому позивачу було перераховано пенсію із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.
Крім того, ГУ ПФУ в Одеській області пенсію позивача було перераховано з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року та з 01.03.2024 року з урахуванням індексації заробітку (масовий перерахунок) та її розмір збільшився.
Таким чином, в даному випадку не відбулося зміни виду отримуваної пенсії, оскільки позивач з моменту призначення отримує пенсію за віком.
Враховуючи, що заява позивача до ГУ ПФУ в Одеській області стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була їй призначена, то така пенсія не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії»). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги не належать до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 209873850 про визнання протиправним та скасування рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27.08.2024 №24096-22740/B-02/8- 1500/24 щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, починаючи з 01.08.2024; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.08.2024 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 22.04.2025 року.
Суддя Г. В. Лебедєва