Справа № 420/11270/25
22 квітня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ПФУ в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73028, м. Херсон .вул. Валентини Крицак, 6) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 16 квітня 2025 року надійшли матеріали адміністративної справи за позовною ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ПФУ в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місце знаходження: 73028, м. Херсон .вул. Валентини Крицак, 6) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
У позовній заявіпозивач просить відстрочити йому строк сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн до ухвалення судом рішення у цій справі.
На обґрунтування заяви позивач зазначив, що за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (1211,20 грн.). Отримуючи пенсію в розмірі 4137,00 грн. на місяць позивач має постійну необхідність купування і вживання дороговартісних ліків від нещодавно діагностованого цукрового діабету II типу (глімакс, айглімет) та ліків для стабілізації артеріального тиску (ко-пренеса, бісопролол, сіднофарм) у зв'язку з багаторічною гіпертонією, на що з урахуванням допомоги на проживання у сумі 2000,00 грн., яку він отримує щомісяця від держави як внутрішньо переміщена особа, витрачається приблизно третина усіх цих коштів кожного місяця.
А тому, з урахуванням наведених обставин та ст.. 133 КАС України, просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судом рішення у справі.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухваленні судового рішення у справі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Враховуючи вказані приписи закону та те, що предметом позову є захист соціальних прав позивача, та те, що, позивач є внутрішньо переміщеною особою,суд вважає наведені позивачем обставини є обґрунтованими підставами для визнання неспроможності позивача сплатити судовий збір до подачі позову.
Таким чином, з метою забезпечення доступу до правосуддя та дотримання необхідного балансу між правами позивача та відповідача, задля дотримання рівності сторін перед законом та судом, та з урахуванням того, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, суд дійшов висновку, щодо необхідності позивачувідстрочення сплати суми судового збору з метою запобігання порушення самої сутності права на допуск до правосуддя.
Надана правова оцінка ґрунтується на загальних принципах Європейського суду з прав людини, сформованих з цього питання, а саме: право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. TheUnitedKingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, серія А, N 18, с. 18, параграф 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. v. France рішення від 29 липня 1998 року, ReportsofJudgmentandDecisions 1998-V, с. 1867, параграф 37) (Мельник проти України, рішення від 28 березня 2006 року, п. 22).
Як вбачається з позовних вимог, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 1 січня 2025 року 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить -3028 гривні.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 2422,40 грн, яка належить відстроченню до ухвалення рішення по справі.
З урахуванням викладеного,керуючись ст. ст. 2,6,133,243,294 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд
1. Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, - задовольнити.
2. Відстрочити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. у справі № 420/11270/25 до ухвалення судового рішення у справі.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст.293,295 КАС України, з урахуванням п.15.5. п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Cуддя Л.Р. Юхтенко