про відмову у відкритті провадження
21 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа №340/2490/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви у справі
за позовом:
позивача-1: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
позивача-2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1
до відповідача: Кропивницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2
про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до Кропивницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області про:
- визнання протиправною відмови Кропивницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області у внесенні змін до актових записів цивільного стану щодо визнання ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;
- зобов'язати Кропивницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області внести відповідні зміни до актових записів про народження вказаних дітей, зазначивши батьком ОСОБА_1 .
Згідно з п.4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З огляду на п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У розумінні п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише суб'єктний склад, але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. При цьому під час визначення предметної юрисдикції слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися із заявою до Кропивницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області про встановлення.
Листом від 28.03.2025 р. Кропивницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області відмовив у внесенні змін до актових записів цивільного стану та рекомендовано вирішувати питання встановлення факту батьківства в судовому порядку.
Відповідно до ст.49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.
Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.
Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 р. №2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Частиною 1 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мотивуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження рішення про відмову в адміністративному та/або в судовому порядку.
Так, порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також врегульовано Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. №96/5 (далі за текстом - Правила №96/5).
Відповідно до п.1.1 розділу І Правил №96/5 Внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Згідно з ч.1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У пп.2.13.1 п.2.13 розділу ІІ Правил №96/5 зазначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Позовні вимоги у даній справі стосуються не порушення відповідачем порядку розгляду його заяви про визнання батьківства, а пов'язані з висновками щодо відмови у внесенні змін до актових записів, мотивованої наявністю сумнівів у достовірності зазначених заявниками відомостей.
Зі змісту заявлених позовних вимог встановлено, що позовні вимоги спрямовані на захист порушеного права шляхом зобов'язання відповідача внести зміни до актових записів.
Тобто вирішуючи даний спір, суд фактично повинен буде вирішити спір про визнання батьківства, що відноситься до цивільної юрисдикції.
Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 18.03.2021 р. у справі №320/4559/19, від 02.05.2024 р. у справі №480/8300/22.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, враховуючи, що позовні вимоги про внесення змін до актового запису цивільного стану носять приватно-правовий характер та не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити.
Керуючись п.1 ч.1 ст.170, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кропивницького відділу Державної реєстрації Актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що розгляд справи віднесено до цивільної юрисдикції.
Повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.
Дата складання ухвали - 21 квітня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ