21 квітня 2025 року м. Київ справа №320/35945/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Пенсійного фонду України та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася до відповідача із заявою про здійснення нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком. Однак пенсійни орган відмовив позивачці у призначенні та виплаті грошової допомоги у зв'язку з відсутністю спеціального стажу тривалістю 30 років.
Позивач вказує, що на день звернення за призначенням пенсії спеціальний страховий стаж на посадах, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909, за її підрахунками, становив 30 років 0 місяців 15 днів. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про дотримання умов, передбачених законом для отримання державної допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Пенсійний орган подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що на заяву позивача щодо отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у зв'язку із відсутністю необхідного спеціального страхового стажу.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Позивач перебуває на обліку в пенсійному органі та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.
Позивач звернулася до Пенсійного фонду України із заявою щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області рішенням від 24 липня 2022 року №7187-6734/Я-02/8-0800/22 відмовило в задоволенні заяви позивача щодо призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, у зв'язку з відсутністю довідок з місця роботи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області рішенням від 01 серпня 2022 року №11067/03-16 відмовило в задоволенні заяви позивача щодо призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, у зв'язку з неможливістю зарахувати до страхового стажу періоду роботи на спеціальних посадах на дату досягнення пенсійного віку.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області рішенням від 19 квітня 2023 року №16023/03-16 відмовило в задоволенні заяви позивача щодо призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, тому що страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви.
Пенсійний фонду України рішенням від 06.06.2023 №21996-21307/Я-03/8-2800/23 відмовило в задоволенні заяви позивача щодо призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, тому що установа в якій працювала позивачка не відносить до переліку №909.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм права слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
При цьому, суд зазначає, що законодавець таку умову, як наявність в особи необхідного спеціального стажу пов'язує не з моментом досягнення особою пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону №1058-IV, а з моментом фактичного виходу особи на пенсію.
В постанові від 15.06.2022 року у справі №200/854/19-а, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що суть зазначеної грошової допомоги полягає в додатковій гарантії для працівників, які працювали в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Наявність такої гарантії спонукає осіб працювати саме в установах державної або комунальної форми власності і набувати необхідний стаж у зазначених установах. При цьому, зміст норми 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV дозволяє стверджувати, що у разі, якщо на день досягнення пенсійного віку особа не має відповідного спеціального стажу (для жінок 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин), то така особа може "відтермінувати" реалізацію свого права виходу на пенсію задля набуття спеціального стажу, необхідного для отримання грошової допомоги. Таке тлумачення зазначеної норми є цілком логічним. Особа продовжує працювати в установах державної або комунальної форми власності та погоджується отримувати пенсію з більш пізнього віку, а держава, в свою чергу, заохочує таких осіб додатковою соціальною гарантією.
Колегія суддів зазначила, що норму пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
Як встановлено судом, позивач, отримавши право на призначення пенсії, продовжила працювати на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується копією трудової книжки. Із заявою про призначення пенсії за віком позивач звернулась до відповідача 01.09.2023, за наявності на вказану дату спеціального стажу роботи більше 30 років.
Вказані обставини свідчать про фактичне відтермінування позивачем реалізації належного їй права виходу на пенсію.
Крім того, відповідачем не надано доказів виплати позивачу будь-якого виду пенсії до часу звернення з заявою про призначення пенсії за віком.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач відповідає необхідним умовам для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №11067/03-16 від 01.08.2022 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Пенсійного фонду України та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у призначенні та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.