про залишення позовної заяви без руху
21 квітня 2025 року м. Київ № 752/23771/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Жук Р.В., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі
Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання протиправними рішення, дій та бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Кременчуцького відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд:
- визнати протиправними оскаржувані рішення, дії та бездіяльність відповідача;
- зобов'язати відповідача усунути порушення та вжити в повному обсязі передбачені законодавством заходи і своєчасні виконавчі дії щодо примусового виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26.05.2014 по справі №752/13907-13-ц, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх вихованні;
- стягнути з відповідача 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.11.2024 означений позов передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 означений позов передано судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними оскаржувані рішення, дії та бездіяльність відповідача.
Проте позивач не зазначає реквізити рішень відповідача у позовних вимога, які просить визнати протиправними.
Разом з тим, позивач не конкретизую які дії та бездіяльність відповідача просить визнати протиправними.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року - 3028 гривні.
Отже, судовий збір справляється в розмірі 1211,20 грн за кожну окрему вимогу немайнового характеру.
Водночас, суд позбавлений можливості розрахувати суму судового збору, оскільки на даний час є не зрозумілим кількість заявлених вимог позивачем.
Разом з тим, звертаючись до суду, позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору зважаючи на його скрутний майновий стан.
Суд зазначає, що згідно статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказаною статтею також регламентовано умови, за яких відстрочення сплати судового збору може відбуватися. До таких умов належать: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Також, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з підстав, що наведені вище.
З аналізу позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що: позивач не є військовослужбовцем, батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, одиноким батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, членом малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї, особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; спір не стосується захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити особу від сплати судового збору, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановляння судом ухвали про звільнення сторони від сплати судового збору ні Закон № 3674-VI, ні КАСУ не передбачають.
В свою чергу, доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на скрутне матеріальне становище, на підтвердження чого позивачем до суду надано лише відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків за 2024 року.
Відповідно до 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
У розумінні статтей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими доказами.
Таким чином, для звільнення від сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Позивач звернувся до суду у 2024 році, проте не надано до суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків за весь 2023 рік та довідок форми ОК-5 та ОК-7 за 2023 рік.
З огляду на вищезазначене, заява позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки, позивачем не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати, а судом не встановлено обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України можуть бути підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду: позовну заяву у новій редакції, в якій уточнити позовні вимоги шляхом зазначення реквізитів оскаржуваних рішень відповідача та конкретизуванням оскаржуваних дій та бездіяльності відповідача; докази направлення позовної заяви у новій редакції відповідачу; докази сплати судового збору в розмірі визначеному Законом України "Про судовий збір", (оригінал платіжного доручення (квитанції) на рахунок Київського окружного адміністративного суду, який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України» за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 12, 171, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Прийняти позов №752/23771/24 до провадження.
2. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
3. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
4. Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви.
5. Попередити позивача про те, що у разі, якщо недоліки не буде усунуто у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жук Р.В.