21 квітня 2025 року м. Київ № 320/7602/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» до Державної аудиторської служби України, Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» до Державної аудиторської служби України, Північного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України, Північного офісу Держаудитслужби від 03.06.2021 року про результати моніторингу закупівлі ДК 021:2015 код 15110000-2 М'ясо, печінка та інше в частині «За результатами моніторингу встановлено порушення пункту 4 частини 1 статті 30, частини 1 статті 31 Закону.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до наказу Державної аудиторської служби від 21.05.2021 №322 "Про початок моніторингу закупівель" в період з 21.05.2021 по 03.06.2019 Державною аудиторською службою України, Північним офісом Держаудитслужби був здійснений моніторинг закупівлі ДК 021: 2015 код 15110000-2 М?ясо (М?ясо, печінка та інше) оголошення про проведення закупівлі UA-2021-03-04- 002979-b. Замовником зазначеної закупівлі було державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС". За результатами проведеного відповідачем моніторингу закупівлі, посадовими особами ДАСУ складено та підписано висновок з інформацією про встановлені порушення у сфері публічних закупівель. 3 огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", відповідач зобов?язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку та протягом п?яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. ДСП ЧАЕС підготувало, та в порядку та в строки, визначені ч. 8 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції від 19 вересня 2019 №114-IX, оприлюднило через електронну систему закупівель аргументовані заперечення до висновку. Однак, висновок не було скасовано.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Державна аудиторська служба Україна подала відзив на позовну заяву, в якому зазначає що не є належним відповідачем в даній справі, адже Державна аудиторська служба України не проводила моніторинг UA-2021-03-04-002979-b.
Північний офіс Держаудитслужби зазначає, про безпідставність позовної заяви та просить відмовити в задоволені позову.
Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.
Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» оприлюднили на офіційному сайті системи публічних закупівель оголошення №ДК021:2015 про проведення відкритих торгів. Предметом закупівлі (код 15110000-2) зазначено м'ясо, печінка та інше.
21.05.2021 здійснено моніторинг процедури закупівлі «ДК 021:2015 код 15110000-2 М'ясо» очікуваною вартістю 2 473 000,00 грн. Інформацію про вказану публічну закупівлю оприлюднено в електронній системі публічних закупівель Prozorro за ID номером: UA-2021-03-04-002979-b. Дата закінчення моніторингу: 03.06.2021.
Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону №922, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.
Під час моніторингу було проаналізовано: річний план закупівель на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету від 04.03.2021 №076, тендерні пропозиції ТОВ «СЕФТОРГ», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , протокол розгляду тендерних пропозицій від 08.04.2021, повідомлення про намір укласти договір від 15.04.2021, договір від 30.04.2021 №21-0222-2, відповідь замовника на запит органу державного фінансового контролю від 27.05.2021.
За результатами моніторингу було встановлено порушення пункту 4 частини 1 статті 30, частини 1 статті 31 Закону №922.
За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюдненні інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено.
Судом, встановлено, що під час моніторингу було встановлено, що тендерна пропозиція одного з учасників - ТОВ «СЕФТОРГ» - не відповідала вимогам тендерної документації, оскільки не містила декларації виробника на товар, що є предметом закупівлі (філе курей бройлерів заморожене).
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 додатку 2 до ТД, кожен учасник зобов'язаний був надати документи, що підтверджують походження продукту, зокрема сертифікати, декларації виробника, протоколи випробувань тощо. Невиконання цієї вимоги є невідповідністю тендерної пропозиції умовам ТД.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 30 Закону №922 замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію, якщо вона не відповідає умовам тендерної документації.
Однак, замовник, усупереч цій нормі, не відхилив пропозицію ТОВ «СЕФТОРГ», яка не відповідала вимогам ТД, а допустив її до подальшої участі в торгах (аукціону). Це є прямим порушенням імперативної норми Закону №922, яка не залишає вибору замовнику в разі виявлення невідповідностей.
Відповідно до частина першої статті 31 Закону №922 замовник відміняє торги в разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій. Однак, внаслідок неправомірного допуску до оцінки пропозиції ТОВ «СЕФТОРГ», яка не відповідала вимогам ТД, фактично до оцінки залишилася лише одна належна пропозиція. За таких обставин, замовник мав скасувати процедуру закупівлі. Проте торги не були відмінені, що спричинило порушення ч. 1 ст. 31 Закону №922.
Отже, порушення замовником норми статті 30 (невідхилення невідповідної пропозиції) автоматично спричинило порушення статті 31 (не скасування торгів при наявності лише однієї пропозиції, що підлягає оцінці).
Таким чином, порушення першої норми стало безпосередньою причиною порушення другої. Дії замовника засвідчують системне недотримання процедурних вимог публічних закупівель.
Відповідно, за результатами моніторингу встановлено такі порушення законодавства у сфері публічних закупівель: порушення пункту 4 частини 1 статті 30 Закону №922.
З матеріалів справи, вбачається, що замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника - ТОВ «СЕФТОРГ», яка не відповідала вимогам ТД. Зокрема, учасник не надав у складі пропозиції декларацію виробника на продукцію (філе курей бройлерів заморожене), що було обов'язковою вимогою тендерної документації (пп. 1 п. 2 додатку 2 до ТД).
Недотримання вимог тендерної документації одним з учасників вимагало від замовника його відхилення. Невиконання цього обов'язку призвело до ситуації, коли у процедурі залишилася лише одна пропозиція, що, у свою чергу, мало би зумовити скасування торгів. Оскільки замовник цього не зробив, порушено норми (вимоги) статей 30 та 31 Закону №922.
Відповідно до частини 7 статті 7-1 Закону №922 у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам у цій справі суд зазначає таке.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2939-XII) контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
За визначеннями, наведеними у Законі №922-VIII моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 11 частини першої статті 1 Закону №922-VIII).
Відповідно до частин шостої та сьомої статті 7-1 Закону №922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
За правилами частини першої статті 10 Закону №922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; зміни до тендерної документації та роз'яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз'яснень; оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.
Відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
Відповідно до частин першої та другої статті 16 Закону №922-VIII Замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Положеннями частини другої статті 22 Закону №922-VIII передбачено, що тендерна документація повинна містити:
1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним;
3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля;
4) кількість товару та місце його поставки;
5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;
6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
7) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов;
8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота);
9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ);
10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій;
11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції;
12) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
14) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати);
16) прізвище, ім'я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками;
17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Частинами третьою, четвертою цієї ж статті передбачено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
У спірному висновку Східного офісу Держаудитслужби від 23 грудня 2019 року зазначено, що у порушення вимог пункту 4 частини першої статті 30 Закону №922-VIII замовник ДСП «Чорнобильська АЕС» не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «СЕФТОРГ» як таку, що не відповідає умовам тендерної документації.
Однак, інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим кваліфікаційним критеріям визначається безпосередньо замовником у тендерній документації, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону №922-VIII, та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію згідно з якою у випадку, якщо пропозиція учасника процедури закупівлі не відповідає умовам тендерної документації, то така пропозиція має бути відхилена замовником. Прийняття такої пропозиції замовником є порушенням частини першої статті 30 Закону №922-VIII. Наведена правова позиція є усталеною і викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №826/11824/17, від 31 березня, 29 квітня 2020 року у справах №826/14940/18, №826/7167/17, від 29 червня 2021 року у справі №640/17426/19 та інших.
Суд наголошує на тому, що умови, які закріплені в тендерній документації, відповідно до Закону №922-VIII мають обов'язковий характер та повинні бути дотримані як самим замовником, так і іншими учасниками процедури закупівлі. При цьому, будь-яке порушення умов тендерної документації є таким, що має наслідком відхилення тендерної пропозиції на підставі статті 30 Закону.
Положеннями частини третьої статті 22 цього Закону передбачено, що тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Як видно зі змісту тендерної документації, у пункті 2 розділу «Оцінка тендерної пропозиції» замовником наведено перелік формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких не призведе до відхилення пропозицій учасників.
Втім, ненадання учасником у складі пропозиції документа, потреба надання якого прямо передбачена умовами тендерної документації не може вважатися формальною помилкою, оскільки за своєю суттю є не технічною помилкою чи опискою, що пов'язана з оформленням тендерної пропозиції, а помилкою, яка впливає на зміст пропозиції. Подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі №640/2727/20.
Водночас, як установлено судами, надані цим учасником на виконання указаних умов довідки свідчили про наявність згаданих фахівців та відповідного обладнання у субпідрядника, якого він мав намір залучити.
За цих обставин суд, вважає обґрунтованим висновок органу фінансового контролю про те, що у розглядуваному випадку тендерна пропозиція не відповідала умовам тендерної документації і замовник мав її відхилити на підставі пункту 4 частини першої статті 30 Закону №922-VIII, однак всупереч названій нормі цього не зробив.
Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного висновку на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.