21 квітня 2025 року Київ справа №320/40440/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Київській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в якому позивач просить:
- стягнути з розрахункових рахунків Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 106 066, 56 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом на час звернення до суду відповідач має податковий борг у загальному розмірі 106 066, 56 гривень, нарахованого на підставі податкової декларації з плати за землю та єдиного податку з фізичних осіб. Податковий борг відповідачем у добровільному порядку не сплачено, у зв'язку з чим тому позивач звернувся до суду з метою примусового стягнення заборгованості.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надсилалась відповідачеві засобами поштового зв'язку за адресою, що вказана у позовній заяві та наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 , яка повернулась на адресу суду, як не вручена.
Суд також бере до уваги, що на виконання Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-ІV, ухвала суду від 13.09.2024 була оприлюднена також і в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади.
Відповідач правом подання відзиву не скористався, заяв по суті справи та доказів відповідачем до суду не подано.
Згідно частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована 10.01.2001 як суб'єкт підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємнів та громадських формувань, номер державної реєстрації №0042036.
Судом встановлено, що згідно з розрахунком податкового боргу, довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету та витягом з АІС Податковий блок за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 106 066, 56 грн, у тому числі: за результатами подання податкової декларації з плати за землю №9031676227 від 15.02.2022 на суму 102 031, 67 грн. Крім того, позивачу на підставі ст. 129 ПК України нараховано 0,18 грн пеню.
Крім того, загальний податковий борг відповідача по орендній платі з фізичних осіб, з урахуванням сплачених коштів складає 93 529, 22 грн.
Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №5357/ФОП/10-36-55 від 17.01.2020.
Загальний податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб становить 12 537, 34 грн.
Сума заборгованості обліковується в інтегрованих картках платника за відповідним платежем.
Податковий борг відповідачем в добровільному порядку не погашено, що слугувало підставою для звернення податкового органу з позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Згідно п.п.16.1.3 та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України - платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пп. 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Суд зазначає, що у справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
Пунктом 295.3 статті 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий звітний період. Податковим періодом для платників єдиного податку третьої груп є календарний квартал.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Суд зазначає, у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання та з метою виконання вимог п. 59. 1 ст. 59 ПКУ платнику направлено податкову вимогу від 07.06.2023 №0009100-1308-1036, яка надсилалась на податкову адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , яка була вручена особисто - 17.06.2023.
Податкова вимога від 07.06.2023 №0009100-1308-1036 є дійсною, у судовому порядку не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою або відкликаною.
За таких підстав суд доходить висновку, що відповідач обізнаний про наявність в нього податкового боргу.
Станом на момент звернення до суду сума податкового боргу що підлягає стягненню становить 106 066, 56 гривень.
Відповідно до пп. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами пп.19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 ПКУ погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи.
Контроль за своєчасністю подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено на органи податкової служби. Водночас, пп.19-1.1.34 п.19-1.1 ст.19-1 ПКУ на контролюючі органи покладено функцію застосування і своєчасного стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль та дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.п.20.1.32, п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.95.1 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Приписи п.87.11 ст.87 ПКУ визначають, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - юридичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
На час розгляду справи сума податкового боргу у розмірі 106 066, 56 гривень відповідачем не сплачена, доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем до суду не надано.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 106 066, 56 грн, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 9, 72-76, 126, 139, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) - в рахунок погашення податкового боргу в сумі 106 066 (сто шість тисяч шістдесят шість) гривень 56 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.