21 квітня 2025 року Київ справа №320/24180/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я. В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» до Калитянської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» (далі також - ТОВ «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД», позивач) до Калитянської селищної ради (далі також - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Калитянської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04363811) щодо неприйняття рішення за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» від 24.04.2023 (вхідний номер у Калитянської селищної ради 1943/18-56 від 27.04.2023) про викуп земельної ділянки з кадастровим номером 3221285601:01:011:0005 загальною площею 0,9500 га, що розташована за адресою: село Мокрець, Броварського району Київської області;
- зобов'язати Калитянську селищну раду на засіданні найближчої чергової сесії селищної ради повторно розглянути клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» від 24.04.2023 (вхідний номер у Калитянської селищної ради 1943/18-56 від 27.04.2023) про викуп земельної ділянки з кадастровим номером 3221285601:01:011:0005 загальною площею 0,9500 га, що розташована за адресою: село Мокрець, Броварського району Київської області та за наслідками його розгляду прийняти одне з визначених ч. 3 ст. 128 ЗК України рішень, з урахуванням висновків суду по даній справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 відкрито провадження у справі, яке вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправну бездіяльність відповідача, яка вчиняється ним всупереч чинним вимогам законодавства.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач наголошує, що оскаржувана бездіяльність вчиняється ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Представником позивача подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Калитянської селищної ради з неприйняття рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки № 02/03/2018 від 02.03.2018, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» (ідентифікаційний код юридичної особи 41007704) за його заявами від 23.01.2023 та від 23.02.2023 про поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221285601:01:011:0005 загальною площею 0,9500 га, що розташована за адресою: село Мокрець, Броварського району Київської області;
- зобов'язати Калитянську селищну раду на засіданні найближчої сесії селищної ради повторно розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» від 23.01.2023 та від 23.02.2023 про поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221285601:01:011:0005 загальною площею 0,9500, що розташована за адресою: село Мокрець, Броварського району Київської області та за наслідками розгляду прийняти рішення, з урахуванням висновків суду по даній справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у задоволенні заяви представника позивача про зміну предмету позову відмовлено.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» та Калитянською селищною радою Броварського району Київської області 02.03.2018 був укладений договір оренди землі № 02/03/2018 (далі - договір оренди).
За умовами вказаного договору оренди Калитянська селищна рада передала позивачу в орендне користування строком на 5 років земельну ділянку площею 0,9500 га, з кадастровим номером 3221285601:01:011:0005 з цільовим призначенням - для іншого сільськогосподарського призначення, що розташована за адресою: село Мокрець, Броварського району Київської області.
30.08.2021 за заявою позивача відповідачем були затверджені Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (наказ Калитянської селищної ради № 253 від 30.08.2021, далі - Містобудівні умови) для будівництва нової господарської будівлі сільськогосподарського призначення, ангару для тимчасового сховища зерна на земельній ділянці з кадастровим номером 3221285601:01:011:0005.
Розпорядження Калитянської селищної ради № 253 від 30.08.2021 на підставі заяви позивача в Містобудівні умови внесені зміни в частині техніко-економічних показників будівництва: змінено назву: замість «Господарська будівля» на «Адміністративна будівля» площею 117 кв.м., також дозволено будівництво складу для тимчасового зберігання зерна площею 2 444, кв.м., навісу для техніки площею 416,4 кв.м., зерносушилку площею 30,8 кв.м.
Згідно із Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер 325580620 від 13.03.2023) на земельній ділянці з кадастровим номером 3221285601:01:011:0005 за адресою: Київська область, Броварський район, село Мокрець, вулиця Бервицька, 41-А за ТОВ «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» зареєстровано право власності на виробничий будинок, комплекс будівель, зокрема на адміністративну будівлю площею 117,1 кв.м., а також склад площею 2444,2 кв.м.
24.04.2023 ТОВ «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» через центр надання адміністративних послуг звернулось до Калитянської селищної ради з клопотанням про викуп земельної ділянки з кадастровим номером 3221285601:01:011:0005 та приклало до клопотання: договір оренди земельної ділянки, Містобудівні умови зі змінами від 30.08.2021, копію статут позивача, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підтвердження виникнення права власності на адміністративну будівлю та склад, про які зазначено вище та копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку.
Листом з вих. № 1245 від 09.06.2023 «Щодо розгляду клопотання» Калитянська селищна рада повідомила позивачу, що його клопотання про викуп від 24.04.2023 (вхідний номер 1943/18-56 від 27.04.2023) було розглянуто на 62 черговій сесії ради та рішення з даного питання не прийнято.
14.05.2023 ТОВ «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» повторно звернулось з аналогічною заявою про викуп земельної ділянки з метою спонукання відповідача розглянути по суті питання викупу земельної ділянки.
Листом з вих. № 1350 від 22.06.2023 «Щодо розгляду клопотання» Калитянська селищна рада повідомила позивачу, що питання викупу земельної ділянки повторно винесено на розгляд 5 пленарного засідання 62 чергової сесії ради, яке відбулось 13.06.2023 та знову рішення по цьому питанню не прийнято.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується, зокрема, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За змістом частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 128 ЗК України визначено порядок продажу земельних ділянок комунальної власності юридичним особам.
Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом.
Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви (клопотання) додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави.
Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:
а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;
г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;
ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою цієї статті.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) разом з договором купівлі-продажу є підставою для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб'єктами господарювання, які є суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.
Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.
Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років. Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.
Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом.
Як зазначено вище, клопотання позивача про викуп земельної ділянки неодноразово виносилось на розгляд чергових сесій Калитянської селищної ради.
В той же час, замість рішення по суті клопотання, види яких передбачені частиною 3 статті 128 ЗК України, відповідач обмежився надсиланням повідомних листів.
Так, згідно із частиною 3 статті 128 ЗК України орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Натомість відповідач не прийняв одне з двох можливих рішень, оскільки відхилення проекту рішення «Про викуп земельної ділянки», як такого, що не отримав необхідної більшості голосів на підтримку під час голосування, не може вважатися рішенням про відмову в продажу цієї земельної ділянки, а відтак в силу частини 10 статті 128 ЗК України не може бути і оскаржене в суді.
Надсилання листів у відповідь на клопотання юридичної особи про викуп земельної ділянки статтею 128 ЗК України не передбачено.
З цього приводу у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №820/4852/17 зі схожими обставинами спору, суб'єктним складом та предметом спору колегія суддів прийшла до таких висновків: «в даному випадку позивач звернувся до відповідача не із зверненням, а із відповідною заявою, за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив ОСОБА 1 відповідь у формі листа. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його затвердженні у формі наказу, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.
Крім того, у вже згаданій постанові Верховного Суду від 30.10.2018 №820/4852/17 та у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №160/3838/20 містяться наступні висновки щодо обраного позивачем способу захисту порушеного відповідачем права: «визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої ст. 245 КАС, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (постанова Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №825/602/17).
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про відсутність можливості та наміру суб'єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням позиції суду про те, що викладені у оспорюваному рішенні відповідача мотиви не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.
З урахуванням викладеного належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов'язання повторно розглянути питання щодо затвердження поданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із прийняттям відповідного владного рішення та з урахуванням висновків суду.».
Враховуючи, що оскаржувана бездіяльність вчиняється відповідачем протиправно, з порушенням наведених вище приписів ЗК України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у спосіб, обраний позивачем, оскільки так його порушені права будуть захищені належним чином.
У контексті ж доводів відповідача про можливі порушення з боку позивача щодо використання вказаної земельної ділянки, суд вважає їх безпідставними, оскільки в межах даного спорку вирішується питання саме правомірності дій відповідача щодо розгляду заяви позивача від 24.04.2023 (вхідний номер у Калитянської селищної ради 1943/18-56 від 27.04.2023) про викуп земельної ділянки та, відповідно, виконання відповідачем покладеного на нього, як суб'єкта владних повноважень у межах спірних правовідносин обов'язків щодо розгляду такої заяви у визначений ЗК України спосіб. Вказані ж доводи відповідача не входять до предмету доказування у межах розгляду даної адміністративної справи.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не було доведено правомірності вчиненої ним бездіяльності.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувана бездіяльність не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 2 684, 00 грн (судовий збір).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Калитянської селищної ради щодо неприйняття рішення за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» від 24.04.2023 (вхідний номер у Калитянської селищної ради 1943/18-56 від 27.04.2023) про викуп земельної ділянки з кадастровим номером 3221285601:01:011:0005 загальною площею 0,9500 га, що розташована за адресою: село Мокрець, Броварського району Київської області.
Зобов'язати Калитянську селищну раду (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, пров. Ювілейний, буд. 4; код ЄДРПОУ 04363811) на засіданні найближчої чергової сесії селищної ради повторно розглянути клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» (07425, Київська обл., Броварський р-н, с. Мокрець, вул. Бервицька, буд. 41-А; код ЄДРПОУ 41007704) від 24.04.2023 (вхідний номер у Калитянської селищної ради 1943/18-56 від 27.04.2023) про викуп земельної ділянки з кадастровим номером 3221285601:01:011:0005 загальною площею 0,9500 га, що розташована за адресою: село Мокрець, Броварського району Київської області, та за наслідками його розгляду прийняти одне з визначених частиною 3 статті 128 Земельного кодексу України рішень, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калитянської селищної ради (07420, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калита, пров. Ювілейний, буд. 4; код ЄДРПОУ 04363811) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАГРО-ІНВЕСТ ЛТД» (07425, Київська обл., Броварський р-н, с. Мокрець, вул. Бервицька, буд. 41-А; код ЄДРПОУ 41007704) понесені останнім судові витрати у розмірі 2 684, 00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.