21 квітня 2025 року Київ справа №640/33412/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов, -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чернявської Тетяни Миколаївни про відкриття виконавчого провадження №66440660 від 09.08.2021 року.
- визнати протиправними та скасувати постанову заступника начальника відділу Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чернявської Тетяни Миколаївни, ухвалені в межах виконавчого провадження №66440660, а саме: постанову про стягнення з боржника втрат на проведення виконавчих дій від 09.08.2021, постанову про арешт коштів боржника від 09.08.2021, постанову у про арешт коштів боржника від 06.09.2021.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано в Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №66440660 та докази вручення оскаржуваних постанов позивачу.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2023 справа прийнята до провадження, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про пропуск строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, у зв'язку з чим вважає оскаржувані рішення протиправними. Крім того наголошує на тому, що заява про примусове виконання рішення була подана не уповноваженою на те особою.
За час розгляду справи відповідачем не надано суду відзиву або іншого документу, зі змісту якого було б можливим встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.
В матеріалах справи міститься направлена Оболонським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) належним чином засвідчена копія виконавчого провадження №66440660 на виконання вимог ухвали від 28.01.2022.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у місті Києві сформувало вимогу про сплату боргу (єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) № Ф-1758-17 У від 15.05.2019, якою встановлено, що станом на 14.07.2021 року ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 26 808, 16 грн. В якості дати набрання чинності вимоги вказане 14.07.2021.
На підставі вказаної вимоги відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №66440660 від 09.08.2021, постанову про стягнення з боржника втрат на проведення виконавчих дій від 09.08.2021 та постанову про арешт коштів боржника від 09.08.2021, постанову у про арешт коштів боржника від 06.09.2021.
Не погоджуючись такими постановами відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 3 вказаного Закону відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Частиною 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Відповідно до частини 5 зазначеної статті вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно- правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення- рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається строк пред'явлення рішення до виконання.
Згідно з частиною 1 статті 12 вказаного Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Отже, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом та строк пред'явлення її до виконання складає 3 місяці з наступного дня після закінчення десятиденного строку після отримання її платником єдиного внеску. При цьому у випадку якщо вказана вимога не може бути вручена через відсутність платника за його місцезнаходженням вона вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Як вказує позивач, і що не було спростовано за час розгляду справи, вимога про сплату боргу (недоїмки) від № Ф-1758-17 У від 15.05.2019 позивачу не направлялась, будь-які повідомлення від відділу поштового зв'язку йому не надходили.
У зв'язку з наведеним, суд вважає встановленими обставини пропуску тримісячного строку пред'явлення до виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від №Ф-1758-17 У від 15.05.2019, провадження з якою було відкрито лише 09.08.2021, оскільки в порушення наведених приписів процесуального законодавства та прямих вимог суду суб'єктами владних повноважень - учасниками справи не було надано доказів іншого, що б спростовували відповідні доводи позивача.
Частиною 1 та пунктом 1 частини другої статті 18 вказаного Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини 5 зазначеної статті виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Пунктом 2 частини 3 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень та здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, прийняти виконавчий документ до виконання та відкрити виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа або повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Натомість відповідачем у даному випадку не було виконано наведених вимог Закону України «Про виконавче провадження», наслідком чого стало протиправне прийняття оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження за обставин пропуску тримісячного строку пред'явлення до виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Крім того, суд звертає увагу на таке.
Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 затверджена Інструкція з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція №512).
Пунктом 3 розділу 3 Інструкції № 512 передбачено, що до заяви про відкриття виконавчого провадження, яка подається представником стягувана, додається документ, що підтверджує його повноваження.
Положеннями пункту 10 розділу 2 Інструкції №512 визначено, що повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: довіреністю фізичної особи; довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо); рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи управителем спадкового майна; ордером, до якого обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій; дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги або про надання правової допомоги.
Аналіз наведених вище норм законодавства вказує на те, що представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Також представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадження можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до Закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.
Тобто, представництво у виконавчому провадженні може здійснюватися як законними представниками юридичної особи та іншими підписантами, відомості про яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, так і іншими особами на підставі довіреності на вчинення відповідних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, заяву про відкриття виконавчого провадження подано та підписано Наталією Стягайло. При цьому до матеріалів справи долучено довіреність від 19.05.2021 № 30/26-15-13-07, якою ГУ ДПС у м. Києві у особі начальника управління Лагутіної З.В. уповноважило на представництво інтересів у державній виконавчій службі зовсім іншу особу- Євтушенко Людмилу Миколаївну.
Тобто заява про відкриття виконавчого провадження подана неуповноваженою на те особою, а матеріали виконавчого провадження підписані особою, повноваження якої не підтверджені належним чином.
Матеріали справи не містять довіреності чи інших документів, які б підтверджували повноваження Наталії Стягайло, як представника Головного управління ДПС у місті Києві, а довіреність від 19.05.2021 на представника стягувана видана на зовсім іншу особу.
Таким чином, заступник начальника відділу Оболонського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) отримавши заяву Головного управління ДПС у місті Києві про відкриття виконавчого провадження, за відсутності документів про повноваження представника такого органу, передчасно прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження, а тому такі дії державного виконавця не узгоджуються з дотриманням принципів засад виконавчого провадження, що свідчить про протиправність оскаржуваної постанови та обґрунтованих доводів з вимогами про скасування такої постанови.
Також, оскільки, з огляду на вказане вище, у державного виконавця не було законних підстав для відкриття виконавчого провадження і були всі підстави для повернення заяви про відкриття виконавчого провадження, підлягають визнанню протиправними та скасуванню й інші оскаржувані похідні постанови, ухвалені в межах ВП №66440660, а саме: постанова про стягнення з боржника втрат на проведення виконавчих дій від 09.08.2021, постанову про арешт коштів боржника від 09.08.2021, постанову у про арешт коштів боржника від 06.09.2021.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Згідно зі статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 3 632, 00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанови заступника начальника відділу Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чернявської Тетяни Миколаївни, ухвалені в межах виконавчого провадження №66440660, а саме: постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.08.2021, постанову про стягнення з боржника втрат на проведення виконавчих дій від 09.08.2021, постанову про арешт коштів боржника від 09.08.2021, постанову про арешт коштів боржника від 06.09.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 2Д; код ЄДРПОУ 35018577) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені останнім судові витрати у розмірі 3 632, 00 грн (три тисячі шістсот тридцять дві гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.