21 квітня 2025 року Київ № 640/776/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» до Північного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ВІКАНТ», про визнання протиправним та скасування висновку, -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» до Північного офісу Державної аудиторської служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 29.12.2020 про результати моніторингу закупівлі прокат арматурний для залізобетонних конструкцій, ідентифікатор в електронній системі закупівель № UA-2020-04-15-003888-а.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ВІКАНТ».
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
19.06.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 19.06.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 адміністративну справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
В матеріалах справи містяться пояснення третьої особи, що подані до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, філією «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» оголошено про проведення процедури закупівлі, предметом якої є прокат арматурний для залізобетонних конструкцій та опубліковано відповідну тендерну документацію (копія додається), ідентифікатор в електронній системі закупівель Рrоzоrrо (https://prozorro.gov.ua/) № UA-2020-04-15-003888-а, у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Північний офіс Держаудитслужби на підставі наказу від 03.12.2020 №239 здійснено моніторинг процедури закупівлі, за результатами якого складено висновок про результати моніторингу закупівлі, оприлюднений у електронній системі закупівель 29.12.2020.
Своїм висновком відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема шляхом розірвання укладеного договору поставки між позивачем та ТОВ «ФІРМА «ВІКАНТ» від 09.07.2020 № ЦЗВ-04-02020-01 та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель у сфері публічних закупівель, викладених у Висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також - Закон) моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до констатуючої частини висновку Держаудитслужби зазначено, що у складі тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ВІКАНТ» відсутня довідка МВС, чим не дотримано вимоги розділу І Додатку №6 до тендерної документації. При цьому, в порушення вимог частини 1 статті 30 Закону позивач не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ФІРМА «ВІКАНТ» як таку, що не містить документів, що підтверджують відсутність підстав передбачених статтею 17 Закону.
Так, 22.12.2020 під час проведення моніторингу за процедурою закупівлі Держаудитслужба оприлюднила запит про надання пояснення, який є предметом дослідження в рамках моніторингу. Відповідно даного запиту Держаудитслужба просила надати документи, які були надані ТОВ «ФІРМА «ВІКАНТ» передбачені розділом II Додатком №6 до тендерної документації у тому числі довідку Державної фіскальної служби відповідно п. 2 розділу І Додатку № 6 до тендерної документації.
Відповідно до частини 5 статті 7-1 Закону протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.
24.12.2020 позивач надав відповідну інформацію та документи, які були надані ТОВ «ФІРМА «ВІКАНТ» передбачені розділом II Додатком №6 до тендерної документації, у тому числі довідку Державної фіскальної служби відповідно п.2 Розділу І Додатку №6.
Так, згідно з розділом II Додатку №6 до тендерної документації визначено перелік документів для укладення договору:
«Документи учасника, що підтверджують правомочність на укладення договору про закупівлю:
1.1. Копія чинної редакції Статуту (зі всіма зареєстрованими змінами та доповненнями у разі наявності таких), посвідчена підписом, печаткою учасника (або нотаріально посвідчена копія).
В разі реєстрації Статуту або внесення змін до Статуту (нова редакція) з 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» учасник зобов'язаний надати на підтвердження реєстрації Статуту або реєстрації змін до Статуту (нова редакція) наступні документи:
- Лист учасника довільної форми, де обов'язково зазначається код доступу, за яким можливо здійснити пошук установчих документів юридичної особи (Статуту або останніх змін до Статуту у новій редакції).
1.2. У разі наявності обмежень у підписанта договору (уповноважена особа учасника) щодо укладання таких договорів згідно з вимогами Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та/або установчих (статутних) документів учасник зобов'язаний додатково надати:
- оригінал рішення загальних зборів учасників про надання згоди на вчинення значного правочину - договору про закупівлю (у формі протоколу загальних зборів або рішення єдиного учасника) або його копію, посвідчену підписом, печаткою учасника (або нотаріально посвідчена копія), в якому зазначено посилання на номер оголошення про проведення процедури закупівлі, суму договору у відповідності до цінової пропозиції та підписанта договору, якому надаються повноваження на укладення (підписання) договору;
та/або довіреність на підписанта договору (оформлені належним чином з урахуванням статутних документів, в разі якщо підписант є довіреною особою).
1.3. Якщо згідно установчих (статутних) документів учасника у підписанта договору наявні обмеження щодо укладання договору, які залежать від % майна юридичної особи та/або % балансу юридичної особи та учасник не надає відповідного протокольного рішення учасників (акціонерів, власників) з наданням повноважень на укладання договору, такий учасник додатково надає копії завірені підписом печаткою учасника:
- Балансу підприємства (форма № 1) за 2018 р. з відміткою про прийняття контролюючим органом або підтвердженням надання звітності Укрпоштою або електронною поштою;
- Звіту про фінансові результати (форма № 2) за 2018 р. з відміткою про прийняття контролюючим органом за місцем знаходження учасника, або підтвердженням надання звітності Укрпоштою або електронною поштою.
Для суб'єктів малого підприємництва подається «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» за 2018 р.
Учасники зареєстровані пізніше 01.01.2018 у складі пропозиції подають вищезазначені документи останній проміжний звітній період з відміткою про прийняття контролюючим органом за місцем знаходження учасника, або підтвердженням надання звітності Укрпоштою або електронною поштою.
1.4. Оригінал або копію, посвідчену підписом, печаткою учасника або нотаріально посвідчену копію або копію, відтворену на папері, електронного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) з обов'язковим зазначенням інформації про дані про реєстраційні дії: назва реєстраційної дії; дата та номер реєстраційної дії; прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, що внесла до Єдиного державного реєстру запис про реєстраційну дію; місце проведення реєстраційної дії; зміни внесені реєстраційною дією.
Дата видачі витягу повинна бути не раніше ніж за 20 календарних днів відносно дати фактичного кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
1.5. Копію (посвідчену підписом, печаткою учасника) аркушів паспорту (стор.1-2, стор.3-6 за наявності записів) підписанта договору.
У випадку, якщо підписантом договору є нерезидент, учасник зобов'язаний надати копію посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання засновника(ів), керівника, директора, службової (посадової) особи учасника, яку уповноважено учасником на підписання договору за результатами здійснення процедури закупівлі, яка посвідчена учасником відповідно до вимог тендерної документації для посвідчення паспорту.
* Паспорт та посвідка повинні бути дійсними на момент розкриття пропозиції та на момент укладення договору.
2.1. Довідку з банку про відкриті рахунки, які будуть внесені до договору та за якими буде здійснюватись оплата/
3.1. Кореговану цінову пропозицію згідно додатку 3 у письмовому вигляді або цінову пропозицію в разі якщо за результатами аукціону учасник не змінював ціну згідно додатку 3».
Суд звертає увагу, що розділом II Додатку №6 до тендерної документації не вимагається надання довідки МВС України або відповідного територіального підрозділу (електронна форма, оригінал або нотаріально завірена копія).
При цьому розділом І Додатку №6 до тендерної документації визначено перелік документів на підтвердження відсутності підстав, визначених частинами 1 та 2 статті 17 Закону, які переможець процедури закупівлі має надати Замовнику у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Відповідно до даного переліку переможець закупівлі повинен надати Довідка МВС України або відповідного територіального підрозділу (електронна форма, оригінал або нотаріально завірена копія).
Дана довідка була надана ТОВ «ФІРМА «ВІКАНТ» за процедурою закупівлі на підтвердження відсутності підстав, частинами 1 та 2 статті 17Закону, які переможець процедури закупівлі надав замовнику у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, а саме 26.06.2020.
В підтвердження даної обставини 06.01.2021 позивач опублікував разом із запереченням на Висновок Держаудитслужби скановані копії реєстру отриманих документів від 26.06.2020 та електронну форму довідки МВС України (додаток у вигляді PDF файлу з назвою «реєстр та довідка МВС»).
Отже, розділом II Додатку №6 до тендерної документації не передбачено надання довідки МВС України, так як відповідний документ зазначений у переліку обов'язкових документів розділу І Додатку №6 до тендерної документації.
Відповідно, позивач на запит Держаудитслужби надав увесь пакет документів який витребовувався, а відповідна довідка МВС України, на яку посилається Держаудитслужба, надано переможцем процедури закупівлі - ТОВ «ФІРМА «ВІКАНТ», яка передбачена у розділі І Додатку №6 до тендерної документації, а не розділом II Додатку №6, до тендерної документації яку помилково зазначила Держаудитслуба у Висновку.
З огляду на вище викладене, суд не вбачає у діях позивача порушень Закону, а тому протилежні цьому обґрунтування, зазначені в оскаржуваному висновку Держаудитслужби, суд визнає є безпідставними.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 11/15, код ЄДРПОУ ВП 40081347) до Північного офісу Державної аудиторської служби України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 18; код ЄДРПОУ 40479560), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ВІКАНТ» (01033, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 24/1; код ЄДРПОУ 24942675), про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 29.12.2020 про результати моніторингу закупівлі прокат арматурний для залізобетонних конструкцій, ідентифікатор в електронній системі закупівель № UA-2020-04-15-003888-а.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Державної аудиторської служби України (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 18; код ЄДРПОУ 40479560) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 11/15, код ЄДРПОУ ВП 40081347) понесені останнім судові витрати у розмірі 2 270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.