ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
з питань встановлення судового контролю
"22" квітня 2025 р. справа № 300/7334/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю у справі за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
08.04.2025 позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю в межах виконання рішення суду Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 300/7334/24, шляхом:
- зобов'язання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка В.Ю. скасувати постанову від 13.09.2024 ВП № 75414523.
Заява вмотивована тим, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024, зокрема, визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка В.Ю. від 13.09.2024 ВП № 75414523 про накладення на Івано-Франківський міський центр зайнятості штрафу в розмірі 5100 грн. Однак, згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, постанову від 13.09.2024 ВП № 75414523 про накладення штрафу, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночком Валентином Юрійовичем, не скасовано.
Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд зазначає, що в матеріалах справи не міститься клопотання заявника розгляд вказаної заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, то суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши заяву позивача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Івано-Франківський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за змістом якого просив суд:
- визнати протиправною дію відповідача в частині винесення постанови від 13.09.2024 ВП № 75414523 про накладення штрафу;
- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо скасування постанови від 13.09.2024 ВП №75414523 про накладення штрафу.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 300/7334/24 позов Івано-Франківського міського центру зайнятості - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка В.Ю. від 13.09.2024 ВП № 75414523 про накладення на Івано-Франківський міський центр зайнятості штрафу в розмірі 5100 грн.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 300/7334/24 набрало законної сили - 10.12.2024.
В даному аспекті суд вказує на таке.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно з частинами другою-четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Такі ж вимоги передбачені статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Також, статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
У Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за і межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу, як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що Кодексом адміністративного судочинства України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю, зокрема, шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.
Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Законодавець у статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень вказав у своєму рішенні адміністративний суд.
При цьому, умовами, за яких суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, є невиконання, виконання не у повному обсязі або не у спосіб встановлений судом судового рішення всупереч вимог Конституції та закону.
Суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14.05.2020 у справі № 800/320/17 та Верховним Судом у постанові від 04.03.2020 у справі № 539/3406/17, які відповідно до вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Як встановлювалося судом, 10.05.2024 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 300/3278/22, за змістом якого зобов'язано Івано-Франківський міський центр зайнятості внести зміни у наказ про надання статусу безробітної особи та призначення розміру допомоги по безробіттю від 19.11.2021 №НТ211119 в частині "призначення допомоги по безробіттю застрахованим особам без урахування страхового стажу відповідно до частини 2 статті 22, частини 3 статті 23, пункту 3-2 розділу VII Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття" та призначити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу відповідно до частини 1, 3, 4 статті 22, частини 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття" та поновити здійснення виплат допомоги по безробіттю (а.с.56-57).
28.06.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 75414523 з примусового виконання виконавчого листа № 300/3278/22 (а.с.59-60).
31.07.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надіслано позивачу вимогу за № 03.1-24/8600 про виконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа № 300/3278/22 від 10.05.2024 в повному обсязі (з наданням підтверджуючих документів) (а.с.67-68).
22.08.2024 позивач направив відповідачу лист за № 4768-14.2/215-24 в якому зазначив, що в зв'язку з надходженням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, 09.02.2022 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу від 6 до 10 років відповідно до частини 1 статті 22, частини 1 статті 23, пункт 3-2 розділу VIII Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випад безробіття» та зроблений перерахунок допомоги по безробіттю з 17.11.2021. Отже, рішення суду в частині призначення ОСОБА_1 допомоги безробіттю залежно від страхового стажу відповідно до частин 1, 3, 4 статті 22, частини 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випад безробіття" ще в серпні 2022 року, внаслідок чого, Івано-Франківський міський центр зайнятості виконав рішення суду (а.с.69-70).
13.09.2024 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про накладення штрафу ВП № 75414523 на Івано-Франківський міський центр зайнятості на користь держави у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду у справі № 300/3278/22 (а.с.74-75).
В подальшому, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 300/7334/24, зокрема, визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка В.Ю. від 13.09.2024 ВП № 75414523 про накладення на Івано-Франківський міський центр зайнятості штрафу в розмірі 5100 грн. (а.с.137-140).
Документ в електронному вигляді "Рішення суду" від 20.11.2024 по справі № 300/7334/24 було надіслано відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції через «Електронний суд» та доставлено до електронного кабінету 28.11.24 о 19:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 300/7334/24 набрало законної сили - 10.12.2024, та не було оскаржене відповідачем до суду апеляційної інстанції.
Однак, позивачем долучено інформацію про виконавче провадження № 75414523 станом на 03.04.2025, відповідно до якої судом встановлено, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинено виконавчу дію щодо накладення штрафу 13.09.2024 та винесено постанову про накладення на Івано-Франківський міський центр зайнятості штрафу в розмірі 5100 грн., доказів щодо скасування таких дій у наданій інформації судом не встановлено.
У зв'язку із наведеним, 03.01.2025 Івано-Франківським міським центром зайнятості надіслано листи начальнику відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за № 43-16.2/25-25 та за № 977-16.2/25-25 про надання інформації щодо виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 300/7334/24.
Однак, на момент подання заяви про встановлення судового контролю відповіді від відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заявник не отримав.
В даному аспекті суд вказує на таке.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016 (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Статтею 1 Закону № 1404 встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Водночас, Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за № 388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року № 614/5 «Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за № 478/26923.
Так, пунктом 2 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 № 2432/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 р. за № 1126/29256 (далі - Положення) встановлено, що виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.
До Системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.
Пункт 3 розділу IV Положення передбачає, що відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.
У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.
Статтею 28 Закону № 1404-VIII передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
Отже, законодавство визначає обов'язок державного виконавця вносити актуальну інформацію щодо стану виконавчого провадження, а у разі здійснення певних дій повідомити сторони виконавчого провадження, надіславши відповідні документи у встановленому порядку.
Внаслідок чого, аналізуючи вказану ситуацію, державний виконавець, як посадова особа зобов'язаний був вжити дії, які випливають із судового рішення по справі №300/7334/24, зокрема, скасувати постанову про накладення штрафу, оскільки така втратила юридичну силу та усунути її наслідки, включаючи зміни інформації в реєстрі та повідомлення сторін щодо вчинення таких дій.
Однак, станом на 22.04.2025 доказів виконання відповідачем рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 300/7334/24 не надано, а судом не здобуто, внаслідок чого, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 300/7334/24 шляхом зобов'язання Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно вимог частини 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 3, 4 статті 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб'єкта владних повноважень зобов'язано вчинити певні дії, суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.
Підсумовуючи наведене, суд уважає за необхідне заяву Івано-Франківського міського центру зайнятості про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 300/7334/24 задовольнити.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву Івано-Франківського міського центру зайнятості про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 300/7334/24 - задовольнити.
2. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 300/7334/24.
3. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в строк протягом 30 днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 300/7334/24.
4. Роз'яснити, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.
5. Зобов'язати відповідача - Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у разі невиконання рішення суду у цій справі або неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, надати суду відомості про керівника (особу, відповідальну за виконання рішення суду): прізвище, ім'я, по батькові, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.