22 квітня 2025 року Справа № 280/698/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо повторного взяття на облік військовозобов'язаних гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відмови зняти та виключити з військового обліку військовозобов'язаних гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- зобов'язати уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 привести наявні відомості щодо гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» у відповідність до даних щодо виключення останнього з військового обліку військовозобов'язаних, шляхом внесення таких відомостей до реєстру та зняття гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позовна заява подана представником позивача Тивоненком Д.Р., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 28.01.2025 серія АР № 1220381.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на 24.04.2023 позивача було виключено з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), у зв'язку з тим, що його було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину. З метою з'ясування відсутності відомостей про виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» адвокат в інтересах позивача звертався із адвокатськими запитами, з відповідей на які стало відомо, що позивач має статус військовозобов'язаного та зобов'язаний перебувати на військовому обліку. Втім, позивач вважає, що можливе взяття його на облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 є протиправним, оскільки попередньо він був знятий та виключений з військового обліку військовозобов'язаних та є невійськовозобов'язаним. Звернувшись до відповідача із заявою про приведення відомостей щодо ОСОБА_1 у Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» у відповідність, позивачу було відмовлено та повідомлено, що відповідно до внесених змін до чинного законодавства позивач має статус військовозобов'язаного, у зв'язку з чим відсутні підстави для виключення його з військового обліку. Позивач вважає, що відсутні законодавчі підстави для зміни статусу позивача на військовозобов'язаного, оскільки раніше він вже отримав інший статус. Просить задовольнити позов.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 10.02.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано докази по справі.
Ухвалою суду від 03.04.2025 повторно витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином виготовлені та засвідчені документи, на підставі яких гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було взято на військовий облік; витяг з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо гр. ОСОБА_1 .
Протягом строків, встановлених ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відзив не подано.
17.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, крім іншого заявив клопотання про поновлення пропущеного строку його подання.
Крім того, 17.04.2025 до суду надійшли витребувані докази на виконання вимог ухвал суду від 10.02.2025 та 03.04.2025.
Ухвалою суду від 22.04.2025 визнано неповажними причини пропуску строку подання відзиву на позовну заяву у справі та відмовлено в поновленні такого строку.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для врахування відповіді на відзив, яка надійшла до суду 21.04.2025.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Згідно з Довідкою про звільнення серія ЗАП №07758 від 06.09.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше судимий 21.11.2017 Приазовським райсудом Запорізької області ст.115 ч.2 п.6, 12, 187 ч.2, 289 ч.3, 289 ч.2, 70 КК України, 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна, відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 14.01.2015 по 06.09.2022, звільнений з Біленьківської виправної колонії (№99) Запорізької області після відбуття строку покарання.
За змістом облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) серія НОМЕР_3 судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має військове звання солдат; група обліку: А Всі види Збройних Сил України, родів військ і служб, для яких не визначені особливі вимоги щодо проходження військової служби, рядовий склад, відмітки про взяття, зняття або виключення з обліку (37) - виключено з військового обліку 21.11.2017 як особу, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (п.6 ч.5 ст.37); взято на військовий облік 24.02.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_5 - прибуття осіб з установ відбування покарань.
Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серія НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розділі 13 «Відмітки про військовий облік» зазначено: взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 24.04.2023; знято з військового обліку військовозобов'язаних 24.04.2023, в розділі 14 вказано - 24 квітня 2023 року виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідно до пп.6 п.6 ст.37 Закону № 2232-XII.
23.12.2024 представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із адвокатським запитом з метою з'ясування відомостей щодо виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних, внесення таких відомостей до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» на підставі наданих разом з адвокатським запитом документів.
ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 06.01.2025 № 60 повідомив, що відповідно до внесених змін до чинного законодавства громадянин ОСОБА_1 має статус військовозобов'язаного та зобов'язаний перебувати на військовому обліку.
14.01.2025 представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, в якій просив: - у випадку перебування ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , зняти і виключити останнього з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі наданих ОСОБА_1 документів разом із цією заявою; - привести наявні відомості щодо гр. ОСОБА_1 , у Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» у відповідність до даних щодо виключення останнього з військового обліку військовозобов'язаних, шляхом внесення таких відомостей до реєстру та зняття гр. ОСОБА_1 , з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - надати витяг з Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» щодо гр. ОСОБА_1 .
До заяви додано такі документи: Засвідчена копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, засвідчена копія ордеру на надання правої допомоги; засвідчена копія договору про надання професійної правничої допомоги; письмова згода надана адвокату Тивоненку Д.Р. на отримання від будь-яких органів державної влади або місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, у тому числі у ТЦК та СП, фізичних осіб, обробку, зберігання, поширення та розголошення персональних даних; засвідчена копія військово-облікового документа; засвідчена копія довідки про звільнення серія ЗАП №07758 від 06.09.2022.
ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 21.01.2025 № 210 повідомив, що пунктом 2 пункту 1 статті 37 Закону № 2232-XII (зі змінами) визначено, що взяттю на військовий облік військовозобов'язаних підлягають громадяни України, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань. З посиланням на положення чинного законодавства України та враховуючи, що позивач не досяг граничного віку перебування в запасі, він повинен перебувати на військовому обліку у районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної або задекларованим місцем проживання.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо повторного взяття позивача на облік військовозобов'язаних, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
За змістом частини другої статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.12.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон № 2232-ХІІ (в редакції від 17.01.2025, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ, визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч.2,4 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ, проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок №1487, в редакції від 16.01.2025, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п.3 Порядку №1487).
Згідно п.22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону №2232-ХІІ.
Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону №2232-ХІІ.
Пунктом 6 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ в редакції, що була чинною до 18.05.2024, встановлено, що, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які зокрема: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" за № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон № 3633-ІХ).
Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ, у редакції, чинній з 18.05.2024 та на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Отже, станом на момент звернення позивача до відповідача із заявою від 14.01.2025, ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ не містила такої підстав для виключення з військового обліку осіб, раніше засуджених до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Окрім того, згідно пункту 4 розділу «Загальні питання» Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (в редакції від 16.01.2025, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
- особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин;
- підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України. Зазначені особи, стосовно яких скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинні невідкладно, але не пізніше 48 годин з дня оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання;
- підозрювані або обвинувачені особи, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ухвали слідчого судді про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
З огляду на наведені вище положення Закону №2232-ХІІ та Порядку №560, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, зобов'язані перебувати на військовому обліку та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Законодавство не передбачає збереження стану (статусу) виключення з військового обліку для осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Водночас такі особи підлягають взяттю на військовий облік, зокрема військовий облік військовозобов'язаних, на загальних підставах, передбачених ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-XII, якщо відсутні передбачені діючою редакцією ч. 6 ст. 37 Закону №2232-XII підстави для виключення з військового обліку.
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України в Рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997 зазначив, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Принцип незворотності дії в часі поширюється також на Конституцію, яка є Основним Законом держави (Преамбула Конституції України).
Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).
Суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що повторне взяття на військовий облік на підставі нових законів є обмеженням його конституційних прав і свобод, оскільки позивач не наводить посилання на конкретне, передбачене Конституцією України право та/або свободу, яке б було обмежено внаслідок взяття позивача на військовий облік у зв'язку із необхідністю виконання конституційного обов'язку позивача, як громадянина України, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який встановлено статтею 65 Конституції України.
Законне взяття позивача на військовий облік не може вважатися звуженням змісту та обсягу його існуючих конституційних прав і свобод.
У спірних правовідносинах відсутні підстави стверджувати про наявність зворотної дії закону або іншого нормативно-правового акта в часі, оскільки спірні між сторонами в цій справі правовідносини виникли після 18.05.2024, тобто після внесення відповідних змін до Закону № 2232-XII.
Також, у позовній заяві позивачем не наведено обґрунтованих аргументів, які б дозволяли стверджувати, що виключення з військового обліку особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, може вважатися саме правом особи, що не може бути скасоване або змінене.
Оскільки у даній справі в межах спірних правовідносин не встановлено протиправних дій/бездіяльності або рішень відповідача, які б порушували права позивача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 22.04.2025.
Суддя М.О. Семененко