21 квітня 2025 року Справа № 640/10099/21 ЗП/280/103/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу період участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності з 27 травня 2015 року по 01 вересня 2015 року, з 03 жовтня 2015 року по 09 листопада 2015 року, з 02 лютого 2016 року по 04 квітня 2016 року, з 13 жовтня 2016 року по 31 січня 2017 року, з розрахунку один місяць служби за три місяці служби;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності з 27 травня 2015 року по 01 вересня 2015 року, з 03 жовтня 2015 року по 09 листопада 2015 року, з 02 лютого 2016 року по 04 квітня 2016 року, з 13 жовтня 2016 року по 31 січня 2017 року, з розрахунку один місяць служби за три місяці служби;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити, нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до поданої заяви про призначення пенсії від 16 листопада 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 листопада 2020 року позивач звернулася до органу Головного управління Песнійного фонду України в м. Києві із заявою за призначенням дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак, з листа відповідача від 26 листопада 2020 року позивачу стало відомо про відмову у призначенні пенсії у зв'язку із відстуністю у позивача необхідного страховго стажу. Також, із вказаного листа позивачу стало відомо про не зарахування до його страхового стажу періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції в АТО в періоди з 27 травня 2015 року по 01 вересня 2015 року, з 03 жовтня 2015 року по 09 листопада 2015 року, з 02 лютого 2016 року по 04 квітня 2016 року, з 13 жовтня 2016 року по 31 січня 2017 року за Довідкою від 03 травня 2017 року № 440/вп у зв'язку із відстуністю і ній інформації стосовно підстав видачі. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, посилаючись на те, що ним було подано до пенсійного органу всі необхідні документи, що засвідчують особливий статус: посвідчення учасника бойових дій та довідку військового комісаріату про період участі у бойових діях згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Тому вважає, що має право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позовну заяву позивача просить задовольнити.
Ухвалою судді від 23 квітня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15 червня 2021 року на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов відзив на позов у якосту представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на відстуність у відповідача необхідного страхового стажу. Також, вказує про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача в кратності один місяць до трьох періодів з 27 травня 2015 року по 01 вересня 2015 року, з 03 жовтня 2015 року по 09 листопада 2015 року, з 02 лютого 2016 року по 04 квітня 2016 року, з 13 жовтня 2016 року по 31 січня 2017 року, оскільки у пільговій довідці позивача відсутня підтсава її видачі. У задоволенні позову відмовлено.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва справу надіслано до Київського окружного адміністративного суду.
На виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, Київським окружним адміністративним судом передано справу до Запорізькому окружному адміністративному суду.
Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 13 лютого 2025 року.
Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринову Д.В.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року адміністративну справу № 640/10099/21 прийнято до провадження. Розгляд справи призначено в спрощеному позовному провадженні, без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання.
Також, вказаною ухвалою судді від відповідача витребувано інформацію щодо призначення позивачу пенсії у період з липня 2021 року по 13 лютого 2025 року. У разі призначення позивачу пенсії, в тому числі як учаснику бойових дій, до суду зобов'язано надати копію пенсійної справи позивача.
На виконання вимог вищезазначеної судді 11 березня 2025 року від відповідача на адресу суду надійшла копія пенсійної справи позтвача, з урахуванням якої ОСОБА_1 з 02 березня 2023 року призначено пенсію за віком, як учаснику бойовичх дій. З розрахунку стажу позивача, проведеного органом пенсійного фонду під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії за віком вбачається, що періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції в АТО в періоди з 27 травня 2015 року по 01 вересня 2015 року, з 03 жовтня 2015 року по 09 листопада 2015 року, з 02 лютого 2016 року по 04 квітня 2016 року, з 13 жовтня 2016 року по 31 січня 2017 року зараховано до страхового стажу позивача в кратсності 1 місяць до 1 місяця.
Розглянувши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 16 лютого 2016 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
16 листопада 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою, в якій просив оформити пенсію за віком як учаснику бойових дій на підставі пункту 1 частини 1 статті 115 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 26 листопада 2024 року позивача повідомлено про підстав для зарахування до страхового стажу періоду проходження військової служби, так як довіці про участь в АТО відсутні дані про документи на підставі яких вона видана.
Окрім того, вказано, що загальний страховий стаж зазначено 23 роки 6 місяців 9 днів, в той час як Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вимагається наявність у позивача 25 років страхового стажу.
06 січня 2021 року позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою, в якій просив оформити пенсію за віком як учаснику бойових дій.
Однак, листом від 02 лютого 2021 року позивача повторно повідомлено про відсуність у нього необхідного страхового стажу, а також про невідповідність нанаої ним пільгової довідки вимоагам Порядку № 637, у зв'язку із відсутністю у ній інформації щодо документів, на підставі яких така довідка видана.
Вважаючи відмову відповідача у призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій у зв'язку із незарахуванням до страхового стажу періодів його безпосередньої участі в антитерористичній операції за довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 03 травня 2017 року № 440/вп в кратності один місяць за три протиправною, позивач звернувся до суду із данниим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Закон №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За приписами частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ в редакції, чинній станом на дату виничнення спірних правовідносин), військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Зазначена норма кореспондується з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-ІV, яким встановлено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким над агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6.
Отже, військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, мають право на призначення дострокової пенсії після досягнення чоловіками 55 років, жінками 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
В свою чергу, правовий статус ветеранів війни визначений Законом України від 22 литсопда 1993 року №3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон № 3551-XII в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) відповідно до статті 5 якого учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно з положеннями статті 6 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів
Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок № 22-1 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника бойових дій, довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або довідка про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, або довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637), а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (у разі призначення пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону).
Отже, вказані положення пункту 2.1 Порядку 22-1 документом, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, визначають: 1) посвідчення учасника бойових дій або 2) довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Такі документи є альтернативними документами, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 09 червня 2021 року у справі №340/576/19.
Як вбачається зі змісту оскражуваної відмови та відзиву на позовну заяву відповідачем заперечується виключно наявність у позивача необхідного страхового стажу для призначення пенсії, а не його спеціального статусу.
В свою чергу, підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів його безпосередньої участі в антитерористичній операції за довідкою від 03 травня 2017 року № 440/вп слугувала відстуність у наданій довідці інформації щодо підстав її видачі, що на думку відповідача, свідчить про її невідповідність вимогам додатку 2 до Порядку № 637.
Абзацом шостим пункту 6 Порядку №637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток №2).
Згідно з додатком №2 до Порядку №637, довідка видається на прізвище, ім'я, по батькові особи про те, що вона проходила військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях), із зазначенням військового звання особи та загальної кількісті років, місяців і днів її участі в бойових діях. Також у довідці має бути вказано про те, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, а сама довідка видана для подання органам Пенсійного фонду.
Натомість, надана позивачем довідка від 03 травня 2017 року № 440/вп містить інформацію про те, що позивач, будучи сержантом, у період з 27 травня 2015 року по 01 вересня 2015 року, з 03 жовтня 2015 року по 09 листопада 2015 року, з 02 лютого 2016 року по 04 квітня 2016 року, з 13 жовтня 2016 року по 31 січня 2017 року брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Також, вказана довідка містить інформацію щодо її видачі саме для надання статутсу учасника бойових дій.
Інформації про те, що служба позивача підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, а також інформації про те, що довідка надається для подання до органів Пенсійного фонду, що є підставою її видачі, вищезазначена довідка не містить.
З огляду на вказане, надана позивачем довідка від 03 травня 2017 року № 440/вп не відповідає вимогам додатку 2 до Порядку № 637 та з урахуванням пункту 6 вказаного порялку не є підставою для зарахувнаня періодів, вказаних у ній до трудового стажу позивача.
Також, з огляду на невідповідінсть форми та змісту вказаної довідки вимогам додатку 2 до Порядку № 637 , відповідач правомірно не зарахував до трудового стажу позивача період участі в антитерористичній операції із розрахунку один місяць служби за три місяці та відмови у призначені пенсії за віком на підставі пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-ІV.
Також, суд критично ставиться до посилань позивача на пунктт 2.3. Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом 14 року 2014 року № 530 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, як на підставу для зарахування до його страхового стажу періодів, вказаних у довідціу кратності один місяць служби за три місяці, оскільки вказаний пункт предбачав можливість зарахування часу проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції виключно у випадку обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу).
В той же час, пенсія за якою позивач звернувся 16 листопада 2020 року до відповідача із заявою призначається виключно з урахуванням страхового стажу, що свідчить про відсутність підстав для зарахування позивачу як до страхового, так і до трудового стажів періодів участі позивача в антитерористичній операції у заявленому розмірі.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд приходить до висновку, про правомірність дій відповідача в частині відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на підставі пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-ІV в межах звернення із заявою від 16 листопада 2020 року.
Також, суд враховує, що станом на дату ухвалення даного судового рішення позивачу призначена та виплачується пенсія за віком на пілставі пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-ІV, за іншою заявою позивача про призначення пенсії за віком.
Згідно з положеннями статті 2 КАС України справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин здійснюється з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 21 квітня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов