22 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/11971/21
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши заяву в порядку письмового провадження щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області,
встановив:
В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/11971/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року у справі №240/11971/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.12.2020 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.12.2020 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
На адресу Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача, подана ним в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №240/11971/21.
На обґрунтування заяви позивач зазначає, що згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01 січня 2025 року розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішенням суду, має встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного в абзаці дев'ятому статті 7 цього Закону. На думку заявниці, відповідно до абзацу дев'ятого статті 7 цього Закону, прожитковий мінімум складає 1600, 00 грн, тому доплата до пенсії з 01 січня 2025 року, за рішенням суду, має нараховуватися та виплачуватися в розмірі 3200, 00грн. Однак, відповідач не виконує рішення суду та не виплачує доплату в належному розмірі, тому заявник просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду та за наслідками звіту вжити до відповідача заходи, передбачені статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
06 березня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області подало до суду заперечення на заяву, в якому зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 у справі №24011971/21 ОСОБА_1 з 01.12.2020 проведено перерахунок підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Так, з 01.12.2020 виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат - 5 000,00 грн з 01.01.2021 - 6 000,00 грн., з 01.12.2021 - 6 500,00 грн, з 01.10.2022 - 6 700,00 грн. Так, з 01.01.2024 при перерахунку пенсії застосовано розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду - 1600 грн, відповідно до статті 8 Закону України “Про Державний бюджет на 2024 рік». В результаті, за період з 01.12.2020 по 31.12.2024 нарахована доплата пенсії із врахуванням зміни розміру підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі 70 112,82 грн.
3 01.01.2025 відбулися зміни у законодавстві, тому виплата підвищення до пенсі, як непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, визначеного статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється в розмірі 2361, 00 грн, відповідно до статті 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення від 27 грудня 2024 року №1524 (далі - Постанова № 1524).
Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зауважує, що Кабінет Міністрів України у постанові №1524 установив, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1993 року для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності Єдиному державному демографічному реєстрі, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупністю таких обставин:
- особі надано статус особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчий інформаційний системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.
За новими вимогами законодавства, відповідачем було проведено звірку з Єдиним державним демографічним реєстром. За результатами звірки встановлено, що дата реєстрації позивача за місцем проживання, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення - 28.12.2018 року. Вказаний факт зумовлює припинення з 01.01.2025 року виплати за рішенням суду у справі №240/11971/21, тому відповідачем припинено з 01.01.2025 року доплати до пенсії позивачу.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року заяву про встановлення судового контролю прийнято до розгляду, постановлено здійснювати розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини другої статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Перевіривши заяву про встановлення судового контролю та наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року у справі №240/11971/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії:
-визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.12.2020 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.12.2020 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Вказане рішення суду набрало законної сили 30.11.2021 року.
На виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2020 та нараховано доплату за статтею 39 Закону №796-ХІІ у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітнім платам (згідно із Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік).
З протоколу перерахунку пенсії позивача від 08 січня 2025 року вбачається, що з 01.01.2025 року доплата до пенсії позивача, передбачена статтею 39 Закону №796-ХІІ, не нараховується та не виплачується.
Як на підставу ненарахування та невиплати підвищення до пенсії, відповідач посилається на Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-ІX та Постанову Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року №1524.
Надаючи оцінку виниклим правовідносинам суд виходить з наступного.
01 січня 2025 року набрав чинності Закон України “Про Державний бюджет на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX (далі - Закон № 4059-IX).
Відповідно до статті 45 Закону № 4059-IX установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Відтак, з набранням чинності Законом № 4059-IX змінено правове регулювання правовідносин, які були унормовані статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII.
Оскільки законодавчі зміни відбулись після ухвалення судового рішення у справі №240/11971/21 та не входили до предмету оцінки спірних правовідносин при його ухваленні, суд вважає, що в даному випадку має місце виникнення нових спірних правовідносин, пов'язаних зі змінами у законодавстві, які регулюють питання встановлення, продовження чи припинення такої доплати.
Ураховуючи те, що між сторонами виник новий спір щодо припинення виплати доплати до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-XII, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №240/11971/21.
Керуючись статтями 243, 248, 382, 3821 Кодексу адміністративного судочинства, суд,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 240/11971/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 22 квітня 2025 року.
Суддя Т.О. Шувалова