про витребування доказів та зупинення провадження у справі
22 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/3638/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Окис Т.О., розглянувши в електронній формі у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ма'рижани хемп компані» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ма'рижани хемп компані» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» до Житомирської митниці Державної митної служби України, в якому просить визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA100100/2024/001235 та визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №100000/2024/000160/2 від 29 листопада 2024 року.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року відкрито спрощене провадження у справі та, серед іншого, зобов'язано відповідача надати суду всі матеріали, що були, або які мали бути взяті до уваги при прийняті рішення, вчиненні дій, допущення бездіяльності з приводу яких подано позов.
Зазначену вимогу суду відповідач не виконав.
При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи, суд ураховує наступне.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Суд уважає, що для повного та об'єктивного вирішення справи необхідно витребувати у Житомирської митниці Державної митної служби України копії всіх документів, що були подані декларантом на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, за результатами вивчення яких прийняті оскаржувані рішення та картка.
З огляду на викладене, протягом визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденного строку суд не має можливості розглянути наявний спір через можливе, при вирішенні спору, порушення принципів змагальності сторін, офіційного з'ясування всіх обставин у справі та рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно пункту 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. Консультативна рада європейських суддів уважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що якість правосуддя не можна ототожнювати з простою продуктивністю. Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.
Беручи до уваги викладене, суд уважає за необхідне, попри те, що визначений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденний строк спливає, продовжити строк розгляду справи, так як більший термін вирішення спору у даному випадку буде розумний і збільшення часу розгляду справи дасть можливість всебічно повно та об'єктивно розглянути всі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
На момент постановлення цієї ухвали на території України указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до цього часу.
З огляду на викладене, суд уважає, що виконання цієї ухвали може бути ускладнено у зв'язку з проведенням на території України військових дій, а тому потребуватиме додаткового часу, який визначити заздалегідь не уявляється за можливе.
Відповідно до положень пункту 6 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів.
Отже, відсутня норма, яка б урегульовувала порядок дій суду у випадку необхідності надання учасникам справи часу для виконання вимоги суду про надання витребуваних документів.
Проте, відповідно до положень частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність застосувати аналогію закону та зупинити провадження у справі на підставі пункту 6 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 236, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Зобов'язати Житомирську митницю Державної митної служби України надати суду, протягом 10 (десяти днів) з моменту отримання цієї ухвали, копії всіх документів, що були подані декларантом на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, за результатами вивчення яких прийняті оскаржувані рішення та картка.
Попередити Житомирську митницю Державної митної служби України, що невиконання ухвали суду про витребування доказів може мати наслідком застосування заходів процесуального примусу, передбачених статтями 145, 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.
Зупинити провадження у справі № 240/3638/25 до дати отримання судом витребуваних доказів.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Т.О. Окис