22 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/23044/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахвання та невиплати йому щорічної щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в повному обсязі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити йому недоотриману частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахвання та невиплати йому щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити йому перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що є учасником бойових дій і відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік та до Дня Незалежності за 2023 рік в розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Однак, Відповідач в 2022-2023 році протиправно не доплатив йому разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік та до Дня Незалежності за 2023 рік. Позивач 24.09.2024 року звернувся до Відповідача із проханням здійснити перерахунок та доплатити йому зазначеної допомоги, однак на звернення Позивача Відповідач відповіді не надав.
Ухвалою суду від 27.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач надав до суду відзив, в якому проти позову заперечує. Відповідач вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не є належним Відповідачем у справі. Крім того, на думку Відповідача, розмір спірної допомоги визначений постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань" в сумі 3391,00 грн. Щодо вимоги про виплату до 24 серпня 2023 року Відповідач вказує, що Позивач не надав посвідчення, яке надає право на дану виплату та не звертався за отриманням одноразової виплати до 24 серпня 2023 року, щорічна разова грошова допомога йому не виплачувалася.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи.
В 2022-2023 році Відповідач Позивачу виплатив разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік та до Дня Незалежності за 2023 рік.
Будучи не згодним із розміром грошової допомоги Позивач звернувся до Відповідача із заявою, в який просив виплати йому недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік та до Дня Незалежності за 2023 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відповіді на заяву Позивача не надало.
Вважаючи протиправною бездіяльність Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування та виплати йому як інваліду внаслідок війни ІІІ групи, у належному розмірі грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 540, Позивач звернувся до суду із даним позовом.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII), постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» № 754 від 21.07.2023, яка була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин (далі - Постанова № 754).
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон України №3551-XII).
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV) щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення ст.67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ч. 2ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 1 січня 2015 року також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, відповідно до якого норми і положення статей12,13,14,15 та16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 травня 2022 року № 540 «Про деякі питання виплати разової грошової допомоги у 2022 році, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, додатком до якого передбачено, що особам з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проводиться у розмірі 3391,00 грн.
Відповідно до п. 5 цього Порядку бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються: Пенсійному фонду України - відповідно до поданої ним заявки щодо сум грошової допомоги, що включені у відомості (списки) на виплату пенсій за червень 2022 року, на підставі інформації, що обробляється в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах), та витрат на оплату послуг, пов'язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги, що проводиться організацією, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання; регіональним органам соціального захисту населення […]. Кошти для виплати грошової допомоги та оплати послуг, пов'язаних із виплатою та доставкою грошової допомоги територіальними органами Пенсійного фонду України, перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ «Ощадбанк».
Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення п. 26розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст. 12,13, 14,15 та16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ(далі - Закон № 3551-ХІІ) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України зазначив, що встановлення п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у ст.ст. 12,13,14,15 та 16 Закону № 3551-ХІІ, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, установленому ст. 8 Конституції України.
Частиною 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у 2022 році Позивач мав право на грошову допомогу до 5 травня як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи в редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV, яка передбачала розмір цієї допомоги - сім мінімальних пенсій за віком.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2022 року - 1934 грн.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи у 2022 році становить 13 538,00 грн. (1934,00 грн. х 7).
На підставі викладеного вище суд дійшов висновку про те, що Відповідачем неправомірно виплачено Позивачу щорічну разову грошову допомогу як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи за 2022 рік в розмірі меншому, ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові 1 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22 Верховний Суд сформулював висновки у подібних правовідносинах, відповідно до яких враховуючи положення ч. 2 ст. 20 Закону № 389-VІІІ, ч. 7 ст. 20 та абз. 3 пп. 2 п. 22 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.
Разом із цим у постанові від 13 червня 2023 року у адміністративній справі № 560/8064/22 Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 1 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22, та зазначив, що оскільки на час виплати Позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення ст. 13 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення ч. 3 ст. 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
Суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 30 січня 2019 у справі № 755/10947/17, відповідно до якого, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.
Отже, позовні вимоги Позивача про визнання протиправною бездіяльність Відповідача щодо нарахування та виплати йому у 2022 році у належному розмірі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи та про зобов'язання Відповідача виплатити на користь Позивача недоплачену частину грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік - підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог Позивача в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахвання та невиплати йому щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити йому перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги, суд зазначає наступне.
15.04.2023 року набрав чинності Закон України від 20.03.2023 року №2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань», яким частину п'яту статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 року №754 було затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі Порядок №754).
Відповідно до п.п.1 п.3 Порядку №754 грошова допомога виплачується до 24.08.2023 року (Дня Незалежності України) в такому розмірі: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи 3100 гривень; II групи 2900 гривень; III групи 2700 гривень.
Під час розгляду зразкової справи №440/14216/23 Верховний Суд у рішенні від 05.03.2024 року дійшов таких висновків, що є істотними для вирішення спору у даній справі:
1) порівняння редакцій ч.5 ст.13 Закону №3551-XII та Порядку №754 демонструє очевидну різницю в розмірах щорічної разової грошової допомоги, при цьому не на користь допомоги, запровадженої Законом №2983-IX та Порядком №754, яка за розміром значно менша тієї допомоги, яку отримували особи з інвалідністю внаслідок війни до внесення змін до Закону;
2) запроваджену Законом №2983-ІХ разову грошову виплату до Дня Незалежності України за її правовою природою не слід вважати новим видом соціального забезпечення для осіб з інвалідністю внаслідок війни;
3) зміна розміру допомоги у зазначений спосіб звужує досягнутий високий рівень соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни, відтак не може вважатись рівноцінною як це передбачає ст.2 Закону №3551-XII, що, своєю чергою, суперечить також ст.ст.17, 22 Конституції України.
Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, в контексті викладених висновків Верховного Суду по справі №440/14216/23, суд робить висновок, що своєю природою передбачена ч.5 ст.13 Закону №3551-XII виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати, не змінює її природи саме як грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Як було встановлено судом, Позивач не отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України.
Аналізуючи вищенаведені обставини, а також враховуючи сформовані правові висновки Верховного Суду у рішенні від 05.03.2024 року по зразковій справі №440/14216/23, суд доходить висновку, що Позивач, як особа з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, має право на отримання грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2023 році в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо перерахунку та виплати Позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2023 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, у меншому розмірі, ніж 7 мінімальних пенсій за віком.
Для ефективного захисту порушених прав та законних інтересів Позивача суд також вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2023 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Одночасно суд враховує, що Позивач з 27.02.2022року по 21.08.2024року проходив військову службу щодо захисту країни від військової агресії росії, а тому ці обставини є поважними і такими, що унеможливлювали своєчасне звернення Позивача до суду щодо захисту порушених прав.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О. Ольжича,7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, у меншому розмірі, ніж 7 мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
22.04.25