21 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/2438/25
категорія 112050000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши в електронній формі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії,
установив:
У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд із позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач, МО України) про визнання протиправною бездіяльності щодо не надання ОСОБА_1 відповідно до пункту 13 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №728 від 02 вересня 2015 року, грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею у розмірі 10 квадратних метрів та зобов'язання вчинити відповідні дії.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що бездіяльністю відповідача порушується його право, як військовослужбовця Збройних Сил України, на одержання компенсації за належне для отримання житло, яке, до того ж, підтверджено судовими рішеннями, що набрали законної сили, у інших справах.
Ухвалою суду від 18 лютого 2025 позов прийнято до провадження, призначено до розгляду в електронній формі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
01 квітня 2025 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що виплата грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, є результатом встановленої процедури: визначення розміру цієї компенсації; прийняття і погодження рішення про її надання; затвердження списків виплати грошової компенсації. Наданню грошової компенсації шляхом перерахування коштів на поточний рахунок особи, що має право на її отримання, передує затвердження Міністром оборони України Списку осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації, який зобов'язане подати Головне управління капітальних вкладень. Отже, подання на затвердження Списку виплати Позивачу грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі № 240/26727/23, є єдиною передумовою виплати компенсації шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача. З огляду на викладене, на переконання відповідача, позивачем по суті заявлено вимогу щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання належного виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі № 240/26727/23, а тому позивачем невірно обрав спосіб захисту свого порушеного права.
02 квітня 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог. Зауважує, що підставою спору у справі №240/26727/23 є не виконання Міністерством оборони України, в особі Головного управління капітальних вкладень, вимог пункту 12 Порядку №728, щодо подання Списку виплати грошової компенсації в Збройних Силах України із виплатою позивачу грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн за належне йому та членам його сім'ї жиле приміщення, на затвердження Міністру оборони України. Натомість підстави спору у цій справі №240/2438/25 є не виконання Міністерством оборони України вимог пункту 13 Порядку №728, щодо надання позивачу грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн за належне йому та членам його сім'ї жиле приміщення. Отже, вищевказані справи не є тотожними, а винесення судового рішення у справі №240/2438/25, не передбачає оцінку судового рішення, прийнятого у справі №240/26727/23. З огляду на викладене, на переконання позивача спори у названих справах не є тотожними. Покликання відповідача на постанови Верховного Суду є безпідставними, оскільки правовідносини у згаданих справах не є релевантними до розглядуваної справи та стосуються питання належного виконання рішення суду щодо правильності розрахунку присудженої одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю. Зауважує, що ним для отримання грошової компенсації виконано всі умови визначені пунктом 11 Порядку №728, а подальше виконання абзацу 2 пункту 12 Порядку №728, здійснюється виключно відповідачем, через запровадженні безпосередньо ним же внутрішні процедури, зокрема, передбачені розділом VIII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України №380 від 31 липня 2018, які самим же відповідачем не дотримуються, що констатовано в рішеннях суду у справах №520/698/21, №520/4994/22, №240/17376/23 і №240/26727/23. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лелас проти Хорватії», №55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, «Рисовський проти України» №29979/04, пункт 71, від 20 жовтня 2011 року та ін.). З огляду на викладене, з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених у цій справі обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов'язання відповідача надати позивачу, відповідно до пункту 13 Порядку №728, грошову компенсацію в сумі 1273654,80 грн за належне йому та членам його сім'ї жиле приміщення.
На підставі частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглядаючи спір по суті, суд, на підставі наявних у справі доказів, установив, що ОСОБА_1 є полковником юстиції запасу, має статус учасника бойових дій та ветерана військової служби.
З 03 листопада 2004 року позивач перебуває у Вінницькому гарнізоні при військовій прокуратурі Вінницького гарнізону Центрального регіону України на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у складі сім1ї три особи: позивач, дружина ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) та донька ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ).
Також, з 03 листопада 2004 позивач перебуває у списках осіб, що користуються правом першочергового одержання житлового приміщення.
10 лютого 2005 року ОСОБА_1 включено до списків осіб, що користуються правом позачергового одержання жилого приміщення протягом шести місяців.
Житловою комісією військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України, враховуючи надану позивачем та членами його сім'ї згоду, 11 листопада 2019 року прийнято рішення, оформлене протоколом №12, про надання позивачу та членам його сім'ї грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею в розмірах, що встановлюються чинним законодавством.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 лютого 2020 року у справі №127/24192/19, яке набрало законної сили 17 березня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці вчинити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині ОСОБА_2 і доньці ОСОБА_4 для отримання житлове приміщення із додатковою жилою площею відповідно до Порядку №728.
На підставі отриманих документів та з метою виконання зазначеного рішення суду КЕВ м. Вінниця розроблено Список осіб, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання житлове приміщення у військовій прокуратурі Вінницького гарнізону Центрального регіону України із Розрахунком виплати грошової компенсації для отримання житлового приміщення військовій прокуратурі Вінницького гарнізону Центрального регіону України, які затверджені 08 вересня 2020 року виконувачем обов'язків військового прокурора Вінницького гарнізону та направлені 09 вересня 2020 року начальником КЕВ м. Вінниця на розгляд Комісії з контролю.
Міністерством оборони України, в особі Комісії з контролю, за результатами розгляду зазначеного Списку виплати грошової компенсації, прийнято рішення, яке оформлене протоколом №86 від 27 жовтня 2020 року, про відмову в погодженні виплати позивачу грошової компенсації за належне жиле приміщення із додатковою жилою площею.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №520/698/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, визнано незаконним та скасовано рішення Міністерства оборони України, в особі Комісії з контролю, яке оформлене протоколом №86 від 27 жовтня 2020 року, у частині відмови в погодженні виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належне жиле приміщення із додатковою жилою площею, а також зобов'язано Міністерство оборони України, в особі Комісії з контролю, повторно розглянути питання щодо погодження її виплати, з урахуванням висновків суду.
Міністерством оборони України, в особі Комісії з контролю, повторно прийнято рішення, яке оформлене протоколом №40 від 10 червня 2022 року, про відмову в погодженні виплати мені грошової компенсації за належне жиле приміщення із додатковою жилою площею.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі №520/4994/22, яке набрало законної сили 10 лютого 2023 року та залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, визнано незаконним та скасовано рішення Міністерства оборони України, в особі Комісії з контролю, яке оформлене протоколом №40 від 10 червня 2022 року, про відмову в погодженні виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належне жиле приміщення із додатковою жилою площею, а також зобов'язано Міністерство оборони України, в особі Комісії з контролю, погодити виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за належне жиле приміщення із додатковою жилою площею.
Міністерством оборони України, в особі Комісії з контролю, прийнято рішення, яке оформлене протоколом №32 від 28 квітня 2023 року, про погодження виплати ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн за належне жиле приміщення із додатковою жилою площею за умови фактичної здачі службового житла у м. Житомир.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року у справі №240/17376/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю, яке оформлене протоколом №32 від 28 квітня 2023 року, в частині вказівки «за умови фактичної здачі службового житла у м. Житомир».
Окрім того, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі №240/26727/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року, визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано Міністерство оборони України, в особі Головного управління капітальних вкладень, подати Список виплати грошової компенсації в Збройних Силах України із виплатою ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн за належне йому, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , для отримання жиле приміщення відповідно до пункту 12 Порядку №728 та пункту 9 Розділу VІІІ Інструкції №380, на затвердження Міністру оборони України.
Станом на момент звернення до суду з розглядуваним позовом виплата грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн не проведена.
Уважаючи бездіяльність відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернувся з відповідним позовом до суду.
Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з пунктом 14 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, учасникам бойових дій та особам, прирівняним до учасників бойових дій, надаються пільги із першочергового забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочергового ремонту жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Пунктом 7 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24 березня 1998 року №203-98/ВР з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються пільги по першочерговому забезпеченню житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
За змістом пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 9 цієї правової норми закріплено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас за станом здоров'я або якщо вони на час звільнення мають вислугу військової служби не менше 20 років, або у відставку, а також у зв'язку зі скороченням штатів чи проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і відповідних квартирно-експлуатаційних органах та користуються правом позачергового одержання житла. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Військовослужбовці, які набули право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», залишаються на такому обліку та користуються правом позачергового одержання житла.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №728 затверджений Порядок визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - Порядок №728).
Згідно пункту 1 названого Порядку він установлює механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація).
Пунктом 9 Порядку №728 закріплено, що Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, Адміністрація Держприкордонслужби, СБУ, ДСНС, розвідувальні органи, Національна гвардія, Управління державної охорони, ДКА, Адміністрація Держспецзв'язку щороку протягом I кварталу після визначення загальної суми видатків на надання компенсації розподіляють її між військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційними установами (організаціями), в яких ведеться облік військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням часу взяття військовослужбовців та членів їх сімей на такий облік та/або включення їх до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.
Відповідно до пункту 10 житлові комісії військових частин, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційних установ (організацій) (далі - житлові комісії) письмово інформують військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання жилих приміщень у поточному році, про їх право на отримання компенсації та про її орієнтовний розмір.
Пункт 11 названого Порядку визначає перелік документів, який має бути поданий військовослужбовцем житловій комісії для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру.
Відповідно до пункту 12 Порядку №728 житлові комісії розглядають рапорти військовослужбовців (заяви, зазначені в пункті 11 цього Порядку) щодо надання компенсації та приймають рішення про її надання або відмову в наданні.
Рішення житлової комісії затверджується відповідно командирами військових частин, керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та начальниками житлово-експлуатаційних установ (організацій), після чого в порядку, визначеному Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, Адміністрацією Держприкордонслужби, СБУ, ДСНС, розвідувальними органами, Національною гвардією, Управлінням державної охорони, ДКА, Адміністрацією Держспецзв'язку, списки осіб, щодо яких прийнято рішення про надання компенсації, подаються на затвердження відповідно Міністрові оборони, Міністрові внутрішніх справ, Віце-прем'єр-міністру з відновлення України - Міністрові розвитку громад, територій та інфраструктури, Голові Держприкордонслужби, Голові ДСНС, Голові СБУ, керівнику розвідувального органу, начальнику Управління державної охорони, командувачу Національної гвардії, Голові ДКА, Голові Держспецзв'язку.
Пунктом 13 Порядку №728 закріплено, що Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, Адміністрація Держприкордонслужби, СБУ, ДСНС, розвідувальні органи, Національна гвардія, Управління державної охорони, ДКА, Адміністрація Держспецзв'язку надає компенсацію шляхом перерахування коштів на поточний рахунок особи, що має право на її отримання, відкритий у банку, статутний капітал якого становить не менш як 10 млрд. гривень та в якому держава прямо та/або опосередковано володіє не менш як 75 відсотками статутного капіталу та/або голосів та до якого протягом останнього року Національний банк не застосовував заходів впливу у вигляді розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій з високим ступенем ризику та призначення тимчасової адміністрації, за умови, що операції з відкриття, ведення і закриття зазначеного рахунка здійснюються безоплатно, проценти на залишок коштів на такому рахунку не нараховуються.
На реалізацію бланкетної норми пункту 12 Порядку №728 наказом Міністерства оборони від 31 липня 2018 року №380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року за №1020/32472 затверджена Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.
Відповідно до пункту 1 розділу І названого Інструкції у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція №380) вона визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей).
Згідно пункту 2 цього розділу забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями від Міністерства оборони України здійснюється за рахунок:
новозбудованого, вивільненого або придбаного житла;
надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (за згодою військовослужбовця);
переобладнання нежилих приміщень фонду Міноборони у жилі (крім приміщень, розташованих на територіях, які використовуються за призначенням військовими частинами).
Проведення виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення врегульовано розділом VIII Інструкції №380.
Положеннями названого розділу закріплено, що для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру військовослужбовці та члени їх сімей подають до житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій) документи, визначені Порядком №728.
Розрахунок остаточного розміру грошової компенсації здійснюється фінансовим органом військової частини (для військовослужбовців, які проходять військову службу - за місцем проходження служби, для звільнених в запас або відставку - за місцем перебування на обліку), остаточна сума грошової компенсації заноситься до протоколу засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії).
Житлові комісії військових частин (об'єднані житлові комісії) розглядають надані документи протягом десяти робочих днів та приймають відповідне рішення про надання грошової компенсації.
Про прийняте рішення житлова комісія у п'ятиденний строк письмово інформує військовослужбовців та членів їх сімей.
Протокол затверджується наказом командира військової частини та з обліковою справою протягом п'яти робочих днів з дня його затвердження направляється до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
На підставі отриманих документів у КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району розробляються список осіб, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у військовій частині (додаток 24), (далі - список виплати грошової компенсації) та окремо на кожного військовослужбовця розрахунок виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення) (додаток 25) (далі - розрахунок), який погоджується головою житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) та керівником фінансового органу військової частини. Список виплати грошової компенсації та розрахунок затверджуються командиром військової частини.
Список виплати грошової компенсації, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, в день надходження направляється до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ЦУІІЗ) для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.
За результатами розгляду Списків виплати грошової компенсації Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про:
погодження виплати грошової компенсації;
відмову в погодженні виплати грошової компенсації із зазначенням причини такої відмови.
Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом.
Пунктом 9 розділу VIII Інструкції №380 закріплено, що ЦУІІЗ на підставі рішення Комісії з контролю протягом п'яти робочих днів з дня проведення засідання Комісії з контролю готує списки виплати грошової компенсації та надає їх до Головного управління капітальних вкладень (далі - ГУКВ).
ГУКВ подає списки виплати грошової компенсації Міністру оборони України на затвердження протягом десяти робочих днів з дня їх надходження та після затвердження направляє їх до ЦУІІЗ для подальшого доведення до військових частин за місцем перебування військовослужбовців на обліку, через КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району з метою оформлення документів на перерахування коштів військовослужбовцям на їх особистий рахунок у банку.
Військова частина, ТЦК та СП, КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом трьох робочих днів з дня отримання затверджених Міністром оборони України списків інформує військовослужбовців та членів їх сімей щодо готовності до виплати грошової компенсації та її розміру.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що умовою для проведення виплати, а саме перерахування військовослужбовцю грошової компенсації, є подання ГУКВ списку виплати грошової компенсації Міністру оборони України та їх затвердження останнім.
Відповідно до приписів частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї правової норми також закріплено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду цієї справи позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що ГУКВ подало список виплати грошової компенсації Міністру оборони України та він його затвердив. Відповідач зазначену обставину заперечує.
Також судом установлено, що вчинення таких дій, а саме подання списку виплати грошової компенсації, має бути проведено на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року у справі №240/26727/23.
У рамках зазначеної справи ухвалою суду від 07 лютого 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено Міністерству оборони України строк для подання звіту про виконання рішення суду.
Згідно КП «ДСС» інформація щодо подання Міністерством оборони України звіту про виконання рішення суду станом на день ухвалення рішення у розглядуваній справі відсутня.
З огляду на викладене суд уважає, що підстави для висновку про подання ГУКВ списку виплати грошової компенсації Міністру оборону України на момент звернення ОСОБА_1 з цим позовом до суду, так само як і на момент ухвалення рішення за результатами розгляду цієї справи, відсутні.
Суд наголошує, що умовою для проведення виплати грошової компенсації в сумі 1273654,80 грн за належне позивачу, а також членам його сім'ї: дружині - ОСОБА_2 і доньці - ОСОБА_3 , для отримання жиле приміщення із додатковою жилою площею у розмірі 10 квадратних метрів є затвердження Міністром оборони України списку виплати грошової компенсації. Доказів такого позивач суду не надав.
Наведене, на переконання суду, є підставою для висновку про передчасність звернення ОСОБА_1 із цим позовом до суду.
Застереження відповідача про те, що оскаржувана у цій справі бездіяльність має виступати предметом правової оцінки у порядку розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю у справі №240/26727/23 суд уважає помилковим. Позивачем слушно зауважено, що предметом оскарження у цій справі виступає бездіяльність щодо не проведення виплати грошової компенсації, у той час у справі №240/26727/23 оскаржувалась бездіяльність щодо подання списку на затвердження Міністру оборони України.
У контексті оцінки решти доводів сторін слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у цій справі.
Перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд уважає, що у задоволенні позову належить відмовити.
У зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис
21.04.25