про повернення позовної заяви та заяви про забезпечення позову
22 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/11517/25
категорія 113080000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду його заяви від 23.01.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 на засіданні комісії розглянути його заяву від 23.01.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з прийняттям рішення про надання відстрочки.
Серед додатків до вказаної позовної заяви була заява про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти відносно нього дії щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, у тому числі видавати відносно нього мобілізаційні розпорядження, вручати повістки на відправку до військової частини для проходження військової служби до набрання судовим рішенням у справі законної сили.
22 квітня 2025 року було здійснено реєстрацію позовної заяви ОСОБА_1 в автоматизованій системі документообігу суду із присвоєнням їй єдиного уніфікованого номеру 240/11517/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/11517/25 було визначено суддю Черняхович І.Е.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до провадження, суд дійшов висновку, що позовна заява разом із заявою про забезпечення позову підлягає поверненню з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частинами 1 та 2 статті 160 встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до правових норм частин 7, 8 та 10 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що його представником є адвокат Козир Валентин Костянтинович. Саме вказаний представник підписав та подав до суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС дану позовну заяву, а також заяву про забезпечення позову.
Відповідно до частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Згідно з правовими нормами частин 1 та 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги, може бути ордер.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Зі змісту вищезазначених норм вбачається, що одним із належних документів, який підтверджує наявність у адвоката права на представництво в суді інтересів фізичної особи є ордер, виданий у відповідності до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Положення про ордер про надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 14 лютого 2020 року № 29 та рішенням Ради адвокатів України від 17 листопада 2020 року № 118) (далі - Положення №41).
Відповідно до пунктів 2-4, 6, 10, 11 Положення №41 ордер на надання правової допомоги - це письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1).
Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Відповідно до пункту 9 Положення №41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Наведеній нормі кореспондує підпункт 12.10 пункту 12 Положення №41, який відносить підпис адвоката, що видав ордер, до обов'язкових реквізитів ордера.
При цьому, виходячи з положень підпункту 12.4 пункту 12 Положення №41, цей реквізит ордера автоматично не генерується і заповнюється адвокатом самостійно.
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Таким чином, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є письмовий документ встановленої форми, що містить обов'язкові реквізити, передбачені Положенням №41.
Реквізити, які має містити ордер на надання правової допомоги, визначені у пункті 12 Положення №41, відповідно до якого ордер містить назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (пп.12.4 п. 12 Положення №41).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що національний законодавець чітко вказав на обов'язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема, в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Відтак, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені ордером або довіреністю, зокрема, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.
Аналогічна позиція щодо зазначення в ордері назви органу, в якому надається правова допомога, була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 5 червня 2019 року у справі 9901/847/18.
Для підтвердження наявності повноважень на представництво в суді інтересів ОСОБА_1 , адвокат Козир Валентин Костянтинович долучив до позовної заяви ордер про надання правової допомоги серії АМ №1126160 від 18.04.2025, згенерований ним на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
У вказаному ордері у рядку "назва органу, у якому надається правова допомога" зазначено "у судах всіх України, незалежно від юрисдикції та інстанції".
Суд зазначає, що такий реквізит ордеру на надання правової допомоги як назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом - є обов'язковим, а враховуючи зміст поняття "назва органу…", в ордері має бути зазначена конкретна назва такого органу, зокрема, у даному випадку "Житомирський окружний адміністративний суд".
Вказане обумовлено й тим, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18.
Таким чином, ордер серії АМ №1126160 від 18.04.2025 не містить відомостей на підтвердження повноважень адвоката Козира Валентина Костянтиновича на представництво інтересів ОСОБА_1 у Житомирському окружному адміністративному суді, що не відповідає вимогам пп.12.4 п. 12 Положення №41, а зазначення в ордері "у судах всіх інстанцій..." не свідчить про дотримання вимог у частині зазначення такого обов'язкового реквізиту ордеру як назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.08.2020 року по справі №911/2636/19.
Крім того, суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі 9901/847/18, сформульовано висновок про те, що ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Окрім того, у постанові від 03.07.2019 року у справі №9901/939/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
Отже, Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа 9901/939/18).
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави вважати вказаний ордер АМ №1126160 від 18.04.2025 належним доказом на підтвердження наявності в адвоката Козира Валентина Костянтиновича повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 саме у Житомирському окружному адміністративному суді.
При цьому, жодних інших передбачених частиною 4 статті 59 КАС України документів, які б могли підтвердити повноваження адвоката Козира Валентина Костянтиновича представляти інтереси ОСОБА_1 , в тому числі підписувати і подавати позовну заяву чи заяву про забезпечення позову до Житомирського окружного адміністративного суду від його імені, додані до позову матеріали не містять.
Отже, повноваження адвоката Козира Валентина Костянтиновича, як представника ОСОБА_1 не підтверджені належним чином.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 та додана до нього заява про забезпечення позову подано та підписано особою, яка не наділена у визначеному законом порядку повноваженнями його підписувати.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Зважаючи на відсутність належного документу на підтвердження повноважень адвоката Козира Валентина Костянтиновича, яким підписано позовну заяву та заяву про забезпечення позову, здійснювати в Житомирському окружному адміністративному суді представництво інтересів ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення поданих ним позовної заяви та заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, а також заяву про забезпечення позову - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.Е.Черняхович