про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
22 квітня 2025 року м. Житомир Справа № 240/20413/23
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити відповідні дії,
установив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у справі №240/20413/23 зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 27 травня 2021 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпустки та одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-IХ станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-IХ станом на 01 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року.
Ухвалою суду прийнято та призначено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №240/20413/23 до розгляду в порядку письмового провадження та установлено Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області у разі заперечення проти задоволення заяви строк до 21 березня 2025 року для надання суду, з доказами направлення іншій стороні, заперечень на заяву та доказів, на підставі яких вони ґрунтуються, зокрема з нормативно-правовим обґрунтуванням підстав для зменшення розміру премії при виконанні рішення суду.
26 березня 2025 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області подало до суду звіт про виконання рішення суду, який суд розцінює як заперечення на заяву з огляду на те, що обов'язок подати звіт про виконання рішення суду ще не встановлено.
Ухвалою суду від 28 березня 2025 року призначено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №240/20413/23 до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 01 квітня 2025 року, зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області подати до судового засідання пояснення з нормативно-правовим обґрунтуванням підстав внесення змін до наказів про розмір премії при виконанні рішення суду, визнано явку представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області обов'язковою.
У судовому засіданні представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області долучив листи Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21 лютого 2023 року №203-2917/201 та від 18 серпня 2023 року №20-15603/201, у яких доведено територіальним органам, підрозділам центрального підпорядкування та закладам освіти системи ДСНС про те, що розмір грошового забезпечення повинен відповідати розміру грошового забезпечення, що був виплачений особі у період проходження ним служби цивільного захисту на займаній посаді за період, вказаний у рішенні суду; такий розмір грошового забезпечення досягається за рахунок коригування надбавки за особливості проходження служби (може бути менше ніж 50 відсотків) та щомісячної премії (не може бути менше ніж 10 відсотків).
Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року зобов'язано Державну службу України з надзвичайних ситуацій надати суду, протягом 10 (десяти днів) з моменту отримання цієї ухвали, нормативно-правове обґрунтування вказівки, викладеної у листах від 21 лютого 2023 року №203-2917/201 та від 18 серпня 2023 року №20-15603/201, зокрема, щодо коригування розмірів надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії, які були отримані працівниками у період, за який проводиться перерахунок грошового забезпечення на виконання рішення суду, за умови проведення їх виплати та звільнення зазначених працівників та зупинено розгляд заяви про встановлення судового контролю у справі № 240/20413/23 до дати отримання судом витребуваних доказів.
На виконання вимог ухвали суду Державна служба України з надзвичайних ситуацій надала суду витребувані пояснення, у зв'язку з чим суд поновив розгляд заяви про встановлення судового контролю.
Заява розглядається у порядку письмового провадження без виклику сторін в силу положення статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною 5 статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України).
Установлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (частина 3 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 3822 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 3821 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу (частина 2 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 4 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Суд установив, що відповідача було зобов'язано перерахувати грошове забезпечення позивача з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на відповідний календарний рік.
На думку відповідача, Головне управління виконало рішення суду в повному обсязі, що підтверджується наказами Головного управління від 23 жовтня 2024 року №608-НК «Про перерахунок грошового забезпечення Сергію ПАШИНСЬКОМУ та внесення змін до наказів» та наказом від 27 лютого 2025 року №155-НК/51 «Про внесення змін до наказу Головного управління ДСНС України у Житомирській області (по особовому складу) від 23 жовтня 2024 року № 608» та платіжні інструкції від 11 грудня 2024 року №11179, №11180, №11181 про виплату перерахунку грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 27 травня 2021 року в сумі 609,97 грн (63,69+228,55+303,1+196,82)-(39,61,73 грн військовий збір)-(142,58 грн податок з доходів фізичних осіб).
З наданих відповідачем доказів, убачається, що таке виконання рішення реалізовано шляхом внесення змін у накази про преміювання та зменшення такого преміювання.
Указаний факт також підтверджено листом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 14 квітня 2025 року №04-8326/081, відповідно до якого з метою уникнення порушень норм Бюджетного кодексу України та досягнення розміру грошового забезпечення, що був виплачений особі в період проходження нею служби, органами та підрозділами цивільного захисту під час здійснення такого перерахунку має проводитися коригування надбавки за особливості проходження служби та премії.
За результатами оцінки правомірності таких дій відповідача, суд зауважує на таке.
В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи державної влади та місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, такі не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між такими органами і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Аналогічна позиція викладена у рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009.
Як установлено судом під час проходження позивачем державної служби наказами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області йому визначався розмір премії та надбавки за особливості проходження служби.
Такі рішення роботодавця реалізовані шляхом нарахування та виплати грошового забезпечення, тобто вичерпали свою дію.
З урахуванням положень Конституції України, висновків Конституційного Суду України та усталено судової практики, суд приходить до висновку, що внесення змін до рішень, якими визначений розмір певних складових грошового забезпечення та які вже реалізовані, є порушенням вимог Основного Закону.
Додатково суд зауважує, що на вимогу ухвали суду Державна служба України з надзвичайних ситуацій не надала суду нормативно-правового обґрунтування правомірності таких дій відповідача.
Суд наголошує, що відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
У порушення зазначеної правової норми Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, без нормативно-правового обґрунтування внесло зміни до своїх наказів, звузивши право ОСОБА_1 на отримання надбавки за особливості проходження служби та премії в розмірах, визначених наказами, прийнятими у період проходження служби.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність установлення судового контролю, поклавши на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області зобов'язання подати протягом одного місяця з моменту набрання законної сили цієї ухвали у справі №240/20413/23, звіт про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області подати до суду звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у справі №240/20413/23.
Установити Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у справі №240/20413/23 протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Попередити начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, що відповідно до частини 10 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає, заперечення щодо ухвали включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене статтею 3823 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Окис