22 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/20229/22
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 по справі № 240/20229/22, яке набрало законної сили 18.02.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 з 01.05.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року.
15.10.2024 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 76287315 з виконання вищевказаного рішення суду.
Позивач подав заяву (вх. від 11.04.2025) в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, вчинені на виконання рішення суду від 18.01.2023 у справі 240/20229/22, а саме: щодо визначення при перерахунку підвищення до мені пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення з 01 січня 2025 року, розмір якого повинно становити 3200,00 гривень.
В обґрунтування заяви зазначає, що з 01.01.2025 відповідач припинив виконання рішення суду.
Відповідач подав заперечення на заяву вказавши, що позивач зареєстрована в зоні добровільного гарантованого відселення з 13.11.2003, а тому ОСОБА_1 не встановлена з 01.01.2025 доплата до пенсії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 381-1 КАС України передбачено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Контроль за виконанням рішення суду передбачений ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст.ст. 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
З 01.01.2025 підвищення до пенсії згідно статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, здійснюється з врахуванням положень статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059 (надалі Закон № 4059), постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення» (далі ПКМУ № 1524).
Статтею 45 Закону № 4059 зокрема передбачено:
"Установити, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів."
В ПКМУ від 27.12.2024 № 1524 зазначено:
1. Установити, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:
особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року."
З матеріалів справи вбачається, що позивач з 28.11.1975 по 31.12.1993 працювала в м. Коростень (а.с.6), має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.5), та відповідно до довідки Відділу реєстрації місця проживання Коростенської міської ради від 25.08.2022 № 2076 (а.с. 9) позивач з 01.10.1977 по теперішній час постійно проживала та була зареєстрована в м. Коростень, що спростовує твердження відповідача, що позивач зареєстрована в зоні добровільного гарантованого відселення з 13.11.2003.
Таким чином, оскільки на підставі наявних у справі доказів судом встановлено, що після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) позивач не змінив місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення, дії відповідача щодо не виплати позивачу з 01.01.2025 доплати в розмірі 2361 грн є протиправними.
Таким чином, враховуючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в порушення вимог ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 370 КАС України, вчиняє протиправні дії на виконання рішення суду від 18.01.2023, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України, постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень закону, причин та умов, що сприяли порушенню закону.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 249, 383 КАС України, суд
ухвалив:
Направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли викладеним в ній порушенням закону.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області строк один місяць з дня отримання окремої ухвали для надання відповіді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Семенюк