про залишення позовної заяви без руху
21 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/10887/25
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо:
- обмеження з 01 серпня 2021 року відсоткового значення розміру пенсії з 83 % до 70 % сум грошового забезпечення та обмеження максимальним розміром при її перерахунку за умовами Кабінету Міністрів України на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України від 25 лютого 2025 року № 17/2/3-603 про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною (аналогічною) його останній перед звільненням штатній посаді станом на 17 липня 2021 року без врахування індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", починаючи з 01 березня 2022 року, з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", починаючи з 01 березня 2023 року та з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році";
- обмеження пенсії позивача при перерахунку його пенсії максимальним розміром, що суперечить ст. 22, 58 Конституції України , вимогам пенсійного законодавства України;
- дії про скасування рішення Житомирського обласного адміністративного суду від 18 червня 2024 року по справі № 240/2982/24 щодо виплати з 01 квітня 2025 року 2000 грн (при проведенні перерахунку пенсії відповідно до вимог постанови);
зобов'язати відповідача:
- здійснити з 01 серпня 2021 року відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Закону України від 17 вересня 2020 року № 912-IX "Про розвідку", перерахунок та виплату пенсії з урахуванням проведених виплат пенсії за вислугою років у розмірі 83% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром за умовами та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 144 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів" на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України від 25 лютого 2025 року № 17/2/3-603 про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною (аналогічною) його останній перед звільненням штатній посаді станом на 17 липня 2021 року відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з урахуванням та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", з 01 березня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році";
- проводити перерахунок пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром у разі проведення будь-якого нового перерахунку пенсії;
- починаючи з 01 квітня 2025 року відновити нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 грн без обмеження її максимальним розміром, передбаченої рішенням Житомирського обласного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі № 240/2982/24.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам цих норм Кодексу з таких підстав.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також, згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Види позовів дефіновано у статті 5 КАС України, якою визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3 частини першої цієї статті), визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4 частини першої цієї статті).
У постанові від 26 вересня 2024 року у справі № 990/220/24 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що із законодавчих положень пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в поєднанні з вимогами статей 5, 77 цього Кодексу випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві хто, котрий саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Велика Палата зазначила, що зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною (ця позиція неодноразово була висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у справах № 640/7310/19, 9901/393/19).
За викладеним змістом заявлених позивачем вимог у позовній заяві не видається можливим достеменно з'ясувати, щодо якого конкретно права щодо пенсійної виплати позивачем подано цей позов, та які саме виплати (складові) є предметом оскарження у поданому позові.
Суд зауважує, що виходячи із закріпленого у статті 9 КАС України принципу диспозитивності, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Суд не вправі визначатись за позивача. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Змістовно неузгоджений та нечіткий виклад позовних вимог у прохальній частині позову позбавляє суд можливості достеменно з'ясувати зміст заявлених вимог та визначити предмет оскарження, а також перевірити додержання строку звернення до суду із заявленими вимогами.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 викладено правовий підхід щодо строку звернення до адміністративного суду у такій категорії спірних правовідносин.
Визначаючись щодо строку звернення до суду у цій постанові Верховний Суд виходив з того, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Заявляючи позовні вимоги щодо пенсійної виплати з 01 серпня 2021 року, а також з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та звернувшись до суду з цим позовом 05 квітня 2025 року позивачем пропущено встановлений шестимісячний строк звернення до суду, при цьому заяви про поновлення цього строку із зазначенням поважних причин до позову не додано (частина шоста статті 161 КАС України).
Верховний Суд послідовно у своїх судових рішеннях наголошує на тому, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Окрім того, суд звертає увагу позивача, що за правилами частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху з наданням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- конкретизації змісту заявлених вимог до відповідача;
- у разі заявлення вимог поза межами шестимісячного строку - подання заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску;
- подання оригіналу платіжного документа про сплату судового збору за кожну заявлену позовну вимогу немайнового характеру у разі об'єднання у позовній заяві двох і більше вимог немайнового характеру.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява в частині позовних вимог буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько