21 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/23425/24
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними та скасування постанов,
встановив:
Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гордійчук О.В. від 18.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76588649 та стягнення з Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн по виконавчому провадженню №75649322;
- визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гордійчук О.В. від 18.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76589113 та стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова штрафу у розмірі 10200,00 грн по виконавчому провадженню № 75649322;
- визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гордійчук О.В. від 18.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76588940 та стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова штрафу у розмірі 5100,00 грн по виконавчому провадженню № 75649322.
На обґрунтування заявлених позовних вимог Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова зазначив, що 30.07.2024 державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гордійчук О.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №75649322 з примусового виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 по справі №240/774/24, яким було зобов'язано Житомирський військовий інститут ім.С.П.Корольова підготувати та видати ОСОБА_1 грошовий атестат та оновлену довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 (зі змінами) за період з вересня 2020 року по серпень 2022 року у зв'язку зміною розмірів грошового забезпечення на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі №240/26183/22. Крім того, цією постановою стягнуто з інститут виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000,00 гривень. У подальшому, у вказаному виконавчому провадженні були винесені постанова від 17.10.2024 про накладення на інститут штрафу в розмірі 5100,00 гривень та постанова від 11.11.2024 про накладення на інститут штрафу в розмірі 10200,00 гривень. Однак, позивач стверджує, що на момент винесення вказаних постанов, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 по справі №240/774/24 ним було виконане, оскільки ще 30.07.2024 Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова листом за вих.№519/4481 надіслав ОСОБА_1 грошовий атестат від 29.07.2024 №500 та довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. У зв'язку з цим, Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова вважає, що прийняті державним виконавцем постанови: 18.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76588649 з примусового виконання постанови від 30.07.2024 у ВП №75649322 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн; від 18.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76588940 з примусового виконання постанови від 17.10.2024 у ВП №75649322 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова штрафу в розмірі 5100,00 гривень; та від 18.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76589113 з примусового виконання постанови від 11.11.2024 у ВП №75649322 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова штрафу в розмірі 10200,00 гривень, є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/23425/24 за позовом Житомирського військового інститут імені С.П.Корольова було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти заявлених позовних вимог, та вказав, що оскаржувані постанови від 18.11.2024 про відкриття виконавчих проваджень №76588649, №76588940 та №76589113 прийняті на підставі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Закон України "Про виконавче провадження".
У судове засідання з розгляду даної справи, з'явився лише представник Житомирського військового інститут імені С.П.Корольова. Натомість Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у відзиві на позову заяву просив розглядати справи без участі його представника.
Після заслуховування позицій позивача та дослідження наявних у справі доказів, суд виніс протокольну ухвалу, якою перейшов до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши наявні у матеріали справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №240/774/24 було зобов'язано Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова підготувати та видати ОСОБА_1 грошовий атестат та оновлену довідку про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 (зі змінами) за період з вересня 2020 року по серпень 2022 року у зв'язку зміною розмірів грошового забезпечення на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі №240/26183/22.
Для забезпечення примусового виконання вказаного судового рішення, Житомирський окружний адміністративний суд видав ОСОБА_1 виконавчий лист від 26.07.2024 №30924 2024 р.
Матеріалами справи підтверджується, що 26.07.2024 ОСОБА_1 звернулась до Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою (вх.№20561 від 29.07.2024 про прийняття до виконання виконавчого листа від 26.07.2024 №30924 2024 р., виданого Житомирським окружним адміністративним судом по справі №240/774/24.
30 липня 2024 року головний державний виконавець Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Гордійчук О.В. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №75649322 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа від 26.07.2024 №30924 2024 р. по справі №240/774/24, якою зобов'язала Житомирський військовий інститут ім.С.П.Корольова виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Крім того, в межах вказаного виконавчого провадження головний державний виконавець Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Гордійчук О.В. винесла постанову від 30.07.2024 про стягнення з Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова виконавчого збору у розмірі 32000,00 гривень за примусове виконання рішення немайнового характеру.
Вказані постанови 31.07.2024 були надіслані рекомендованим листом на адресу Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова та отримані останнім 02.08.2024.
Здійснивши перевірку виконання боржником рішення суду у справі №240/774/24, головний державний виконавець Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Гордійчук О.В. встановила, що вказане рішення Житомирським військовим інститутом ім.С.П.Корольова не виконане, а тому керуючись статтями 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець винесла постанову від 17.10.2024 у ВП 775649322, якою наклала на боржника штраф в розмірі 5100,00 гривень за невиконання без поважних причин судового рішення, а також зобов'язала боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Крім того, 17.10.2024 державний виконавець винесла вимогу №157767, якою зобов'язала Житомирський військовий інститут ім.С.П.Корольова терміново повідомити про виконання рішення суду у справі №240/77424 або надати підтверджуючі документи про підстави невиконання.
Матеріалами справи підтверджується, що постанова про накладення штрафу та вимога були направлені на адресу Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова рекомендованим листом та отримані останнім 28.10.2024.
У зв'язку із тим, що протягом 10 робочих днів з дня отримання постанови про накладення штрафу від 17.10.2024 та вимоги Житомирський військовий інститут ім.С.П.Корольова не надав до Богунського відділу державної виконавчої служби у м.Житомирі відомостей про виконання рішення суду, головний державний виконавець Гордійчук О.В. на підставі статтей 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження" винесла постанову від 11.11.2024 у ВП 775649322, якою наклала на боржника штраф в розмірі 10200,00 гривень за повторне невиконання рішення суду без поважних причин.
Також 11.11.2024 державний виконавець винесла вимогу №173103, якою зобов'язала Житомирський військовий інститут ім.С.П.Корольова негайно, протягом 10 робочих днів з моменту отримання цієї вимоги, виконати рішення суду у справі №240/774/24 або повідомити причини його невиконання.
Матеріалами справи підтверджується, що постанова про накладення штрафу від 11.11.2024 та вимога від 11.11.2024 №173103 були 12 листопада 2024 року направлені рекомендованим листом на адресу Житомирського військового інституту ім.С.П.Корольова.
14 листопада 2024 року стягувач - ОСОБА_1 подала до Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі заяву, в якій вказала, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/774/24 виконане Житомирським військовим інститутом ім.С.П.Корольова. Відповідь від боржника була отримана нею 08 серпня 2024 року.
За наслідками розгляду вказаної заяви, головний державний виконавець Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Гордійчук О.В. винесла постанову від 18.11.2024, якою, у зв'язку із фактичним повним виконанням рішення суду, закінчила виконавче провадження №75649322 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
В подальшому, головним державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Гордійчук О.В. були винесені:
- постанова від 18.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76588649 з примусового виконання постанови від 30.07.2024 у ВП №75649322 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова виконавчого збору у розмірі 32000,00 гривень;
- постанова від 18.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76588940 з примусового виконання постанови від 17.10.2024 у ВП №75649322 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова штрафу в розмірі 5100,00 гривень;
- постанова від 18.11.2024 про відкриття виконавчого провадження №76589113 з примусового виконання постанови від 11.11.2024 у ВП №75649322 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова штрафу в розмірі 10200,00 гривень.
Вважаючи вказані постанови від 18.11.2024 про відкриття виконавчих проваджень протиправними, Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3447-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
У справі "Сорінг проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції.
Таким чином, Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404).
За визначенням наведеним у статті 1 Закону №1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону №1404 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч.1 ст. 3 Закону №1404 ).
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404 закріплено, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 26 Закону №1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.
У пункті 2 частин 5 статті 26 Закону №1404-VIII зазначено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частинами 1, 3 статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Згідно частиною 4 статті 27 Закону №1404-VIII, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що умовою для стягнення виконавчого збору (за виключенням визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) є початок примусового виконання, відкриття якого здійснюється з огляду на відповідний виконавчий документ. При цьому, початок примусового виконання рішень Закон України "Про виконавче провадження" в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин пов'язує саме з відкриттям виконавчого провадження.
Відповідно до норм п. 1 та 16 ч. 3 ст. 18 Закону №1404, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону та накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно з частинами першою та другою статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до частини 2 статті 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, абзацом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди також підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Статтею 40 цього Закону передбачено наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа.
Так, згідно ч. 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1302/29432; в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних постанов, далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 8 розділу III Інструкції, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 13 розділу ІХ Інструкції при виконанні рішення немайнового характеру у разі, якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11 частини першої статті 39 Закону, якщо штрафи, накладені на боржника, не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Якщо після завершення виконавчого провадження за рішенням немайнового характеру виконавчий збір, витрати виконавчого провадження не стягнуто, виконавець вживає заходів щодо їх подальшого виконання у порядку, визначеному пунктом 8 розділу ІІІ та пунктом 2 розділу VI цієї Інструкції.
Із аналізу норм Закону України "Про виконавче провадження" слідує, що не стягнута сума виконавчого збору, а також не стягнута з боржника сума штрафів за не виконання рішення суду, у випадку завершення виконавчого провадження у зв'язку із закінченням виконавчого провадження через фактичне повне виконання рішення суду, підлягають стягненню в окремому виконавчому провадженні на підставі постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про накладення штрафу.
Як вбачається з фактичних обставин даної справи, у межах виконавчого провадження №75649322 державним виконавцем приймались: постанова від 30.07.2024 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн; постанова від 17.10.2024 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 гривень; та постанова від 11.11.2024 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова штрафу за повторне невиконання рішення суду в розмірі 10200,00 гривень.
В подальшому вказане виконавче провадження №75649322 було закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", а постанови від 30.07.2024 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн; від 17.10.2024 про стягнення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 гривень; та від 11.11.2024 про стягнення штрафу за повторне невиконання рішення суду в розмірі 10200,00 гривень були виділені в окремі провадження №76588649, №76588940 та №76589113 для їх подальшого виконання, що відповідає правовим нормам ч. 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", згідно яких у разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом, а також вимогам пункту 13 розділу ІХ Інструкції, згідно яких у разі закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 39 Закону, якщо штрафи, накладені на боржника, не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Також суд зазначає, що постанова від 30.07.2024 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн, постанова від 17.10.2024 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 гривень, та постанова від 11.11.2024 про стягнення з Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова штрафу за повторне невиконання рішення суду в розмірі 10200,00 гривень є чинними та ніким не скасовані. Доказів зворотнього позивачем не надано, а судом не встановлено. У зв'язку із цим, посилання Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на протиправність цих постанов через добровільне виконання ним рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі №240/26183/22, ще до винесення державним виконавцем цих постанов, не можуть бути взяті до уваги, оскільки такі постанови позивачем не оскаржуються.
У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови від 18.11.2024 про відкриття виконавчих проваджень №76588649, №76588940 та №76589113 винесені державним виконавцем у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, а тому підстави для задоволення позову та визнання протиправними вказаних постанов відсутні.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова (просп.Миру, 22, корпус ЖВІ, м. Житомир, 10004; код ЄДРПОУ 08183359) до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (майдан Корольова 3/14, м. Житомир, 10020; код ЄДРПОУ 35021511) про визнання протиправними та скасування постанов.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович