21 квітня 2025 року Справа № 160/8238/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
20 березня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/8238/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.
16 квітня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд:
- визнати неправомірними дії командира військової частини НОМЕР_2 стосовно відмови у задоволення рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, необхідністю догляду за хворою матір'ю, яка згідно висновку ЛКК органу охорон здоров'я потребує стороннього догляду, про виплату грошового забезпечення за виконання військових обов'язків за період часу з 1 січня 2025 року по 14 січня 2025 року, про виплату грошового забезпечення за отриману травму 14.06.2024 року, а також за звернення до правоохоронних органів з питання порушення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за скоєння злочину, який передбачено ст. 407 ч.5 КК України , відмови у направленні на ім'я ОСОБА_1 копії постанови про проходження ВЛК 9-10.07. 2024 року у Харківському воєнному госпіталі ДПСУ у зв'язку з травмою 14.06.2024 року невиплати компенсації за частину невикористаної відпустки за 2023 рік, а також невидачі посвідчення учасника бойових дій;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 задовольнити рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби з сімейних підстав, необхідністю проведення постійного догляду на матір'ю, яка згідно висновку ЛКК потребує догляду, провести виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за виконання військових обов'язків за період часу з 1 січня 2025 року по 14 січня 2025 року у сумі близько 60 тисяч гривень, (ця сума буде уточнена після отримання довідки з частини за заявою про витребування доказів ), провести виплату грошового забезпечення за отриману травму 14.06. 2024 року, відізвати з правоохоронних органів заяву про порушення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 407ч. 5 КК України, направити на мою адресу копію постанови про проходження ВЛК 9-10.07. 2024 року у Харківському воєнному госпіталі ДПСУ у зв'язку з травмою 14.06. 2024 року, провести виплату грошового забезпечення за невикористану частину відпустки за 2023 рік, направити на адресу ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій, копію постанови ВЛК, яка була проведена 9-10.07.2024 році у Харківському воєнному госпіталі ДПСУ у зв'язку з травмою 14.06. 2024 року.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність дій відповідача щодо розгляду рапортів позивача.
Згідно ч. 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає недоліки усуненими та приймає позовну заяву до розгляду.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, згідно частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Разом в уточненій позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване обставинами встановлення фактів порушення своїх прав.
Вирішуючи таку заяву по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України (в редакції з 19.07.2022 року) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Положення статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 07.09.2023 року у справі №620/1201/23.
За ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами особи, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб'єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в досудовому порядку порушував перед відповідачем питання, з результатом вирішення або невирішення яких в подальшому не погодився та звернувся до суду.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги тривалість прострочення строку звернення до суду, предмет та підстави позову, з метою забезпечення виконання завдання адміністративного судочинства суд констатує наявність правових підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду.
Позивачем також заявлено клопотання про витребування доказів, яке не підлягає задоволенню з огляду на невідповідність вимогам ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо поновлення строку стосовно отримання позивачем в подальшому документів суд зазначає, що згідно ч. 4 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Отже, відповідні питання будуть вирішені після поданням позивачем відповідних документів.
Керуючись ст. ст. 80, 169, 171, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі №160/8238/25 - задовольнити.
Визнати поважними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду по справі №160/8238/25.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №160/8238/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Призначити справу до розгляду з 21 травня 2025 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Боженко Н.В.
Витребувати від Військової частини НОМЕР_2 засвідчені належним чином копії:
1) усіх рапортів, які надходили від ОСОБА_1 протягом 2025 року (разом з відмітками про вхідний номер та дату) та доданих до таких рапортів документів, а також відповідей на такі рапорти (разом з додатками);
2) наказів про призначення ОСОБА_1 на останню займану посаду, про зарахування у розпорядження командира військової частини, виключення зі списків особового складу військової частини (за наявності);
3) карти особового рахунку ОСОБА_1 за 2024-2025 рік;
4) постанови ВЛК ОСОБА_1 , проведеної в зв'язку з пораненням (травмою) 14.06.2024 року;
5) документів щодо звернення до правоохоронних органів за фактом самовільного залишення ОСОБА_1 військової частини, а також відповідного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (за наявності);
6) посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1 (за наявності) або надати відомості про наявність такого статусу у ОСОБА_1 в іншій формі (за наявності);
7) складену уповноваженою особою на виконання цієї ухвали довідку з відображенням відомостей про:
- нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення з 01.01.2025 року по 14.01.2025 року (окремо відобразити дату перерахування коштів - за наявності);
- виплати, нараховані та виплачені в зв'язку з отриманням ОСОБА_1 поранення (травми) 14.06.2024 року (окремо відобразити дату перерахування коштів - за наявності);
- відомості про кількість днів невикористаної відпустки за 2023 рік, а також виплати їх компенсації (за наявності).
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів по суті позову, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Згідно ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзиви для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Повідомити учасників справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та письмові пояснення повинні відповідати вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повідомити учасників справи, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, а відповідачу також надіслати копію позовної заяви з додатками.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.
Суддя Н.В. Боженко