21 квітня 2025 рокуСправа № 160/33757/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періоду роботи з 20.10.1999 до 24.12.2001 в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період роботи з 20.10.1999 до 24.12.2001 в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», та перерахувати пенсію з урахуванням вказаного періоду роботи за Списком № 1, починаючи з 16.08.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 16.08.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З відповіді структурного підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області на звернення позивача йому стало відомо про незарахування до його пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 20.10.1999 до 24.12.2001 у зв'язку з відсутністю атестації робочих місць. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо незарахування вказаного періоду до його пільгового стажу, оскільки разом із заявою про призначення пенсії він подав усі необхідні документи, які підтверджують наявний пільговий стаж за результатами атестації робочих місць. Крім того, несвоєчасне проведення атестації робочих місць роботодавцем не може бути підставою для незарахування періодів роботи до пільгового стажу.
Ухвалою суду від 01.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви і доданими до неї документами відповідачем отримано 19.01.2024, що підтверджується розпискою, яка міститься у матеріалах справи.
Станом на час розгляду справи від відповідача до суду відзив не надійшов. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, призначену з 16.08.2023 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, що підтверджується доданими до позовної заяви відомостями про перерахунок його пенсії.
На звернення позивача від 01.11.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом повідомило, що його страховий стаж становить 50 років 06 місяців 28 днів (зарахований до 31.07.2023), в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 17 років. Пільговий стаж роботи за Списком № 1 підтверджено довідками № 023-1132, № 023-1133, № 023-1134, № 023-1135 від 23.08.2023 за періоди роботи з 30.06.1995 до 31.03.2009, з 01.04.2011 до 30.12.2013, з 01.02.2020 до 02.08.2021, виданими ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», та довідкою № 143-621 від 17.08.2023 за період роботи з 03.08.2021 до 26.07.2023, виданою ПАТ «Камет-Сталь». До пільгового стажу враховано всі періоди роботи згідно з вказаними довідками за виключенням днів, у які позивач не був зайнятий на пільговій роботі: у 1998 році - 14 календарних днів, у 2000 році - 1 календарний день, у 2001 році - 3 календарні дні, у 2005 році - 1 календарний день, у 2006 році - 28 календарних днів, у 2007 році - 2 місяці 13 календарних днів, у 2008 році - 1 місяць 26 календарних днів, у 2012 році - 1 календарний, день, у 2013 році - 2 календарних дні, у 2022 році - 1 місяць 23 календарних дні, у 2023 році - 6 календарних днів. Результати атестації робочих місць за умовами праці на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» затверджені наказами від 20.10.1994 № 813, від 25.12.2001 № 1269, від 29.12.2006 № 992, від 26.10.2012 № 551, від 26.12.2017 № 25. Для зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 20.10.1999 до 24.12.2001 немає підстав, оскільки це період роботи між закінченням терміну дії результатів атестації робочих місць.
Видана позивачу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 023-1132 від 23.08.2023 містять відомості про те, що ОСОБА_1 працював повний робочий день у залізопрокатному цеху з 30.06.1995 до 15.01.2003 у прокатному виробництві різальником гарячого металу, що передбачено Списком № 1, розділ ІІІ підрозділ 3а, код КП: 1030300а-17889, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 (07 років 05 місяців 28 днів).
У довідці № 023-1132 від 23.08.2023 міститься посилання на постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» № 813 від 20.10.1994, № 1269 від 25.12.2001, листи Головного держексперта області за умовами праці № 14/1-121 від 26.10.1999, № 14/1-261 від 27.12.2000 про продовження строку дії постанови № 813 від 20.10.1994 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» до 31.12.2001.
Зазначену довідку було надано позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України разом із заявою про призначення пенсії, за результатами розгляду якої позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 16.08.2023.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з незарахуванням відповідачем до пільгового стажу ОСОБА_1 за списком № 1 періоду з 20.10.1999 до 24.12.2001.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов такого висновку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з ч. 3 ст. 24 цього Закону за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Статтею 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявності трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі Порядок № 637), в редакції станом на час звернення позивача до управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, було передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, основним документом для призначення пенсії на пільгових умовах є трудова книжка.
Видана позивачу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, № 023-1132 від 23.08.2023 містить відомості, передбачені пунктом 20 Порядку № 637. У довідці зазначено інформацію щодо проведення атестації робочих місць з посиланням на відповідні документи.
У довідці ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, № 023-1133 від 23.08.2023, у якій зазначено інформацію про роботу ОСОБА_1 повний робочий день у залізопрокатному цеху з 16.01.2003 до 31.03.2009 у прокатному виробництві різальником гарячого металу, що передбачено Списком № 1, розділ ІІІ, підрозділ 3а, код КП: 3.3а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 (05 років 09 місяців 08 днів), наведено реквізити постанов «Про атестацію робочих місць за умовами праці» № 1269 від 25.12.2001, № 992 від 29.12.2006, листа Головного держексперта області за умовами праці № 003/07-1-406 від 29.11.2011 про продовження строку дії постанови № 992 від 29.12.2006 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» до 29.12.2012.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації, постанова № 442 відповідно) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пунктів 3, 4.2, 4.3, 4.4 зазначеного Порядку застосування списків при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Крім того, з аналізу зазначених вище правових норм слідує, що обов'язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов'язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.
Також, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, та по якій має бути проведена атестація робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов'язками), за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великою Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.
У постанові Велика Палата Верховного Суду наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Сукупність правових норм, про які йшлося у параграфах 32, 34, 36, 37, 45, 50, 51, 52 постанови Великою Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд вважає, що як факт проведення, так і своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у спірний період з 20.10.1999 до 24.12.2001 позивач працював повний робочий день за професіями, що передбачені Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.
Зазначені періоди зараховано відповідачем до страхового стажу позивача, що підтверджується розрахунком його стажу (формою РС-право), тобто не є спірним питання зайнятості позивача на вказаних роботах у такі періоди. До пільгового стажу за Списком № 1 зараховано, зокрема, періоди з 15.01.1998 до 19.10.1999 (передує спірному) і з 25.12.2001 до 31.12.2004 (слідує за спірним періодом).
Враховуючи, що до проведення чергової атестації позивач працював на посаді, пільговий характер роботи на якій в подальшому підтвердився проведеною атестацією та продовжив обіймати цю посаду після проведення атестації, суд дійшов висновку, що у відповідача були наявні підстави для зарахування періоду роботи позивача з 20.10.1999 до 24.12.2001, до пільгового стажу та врахування його при призначенні пенсії, оскільки якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Відповідач не надав суду беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності незарахування до пільгового стажу позивача зазначеного періоду та неврахування наданих позивачем документів на підтвердження пільгового стажу. Віднесення професій, за якими працював позивач у спірні періоди, до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідачем не заперечується.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не враховано спірний період роботи позивача до його пільгового стажу за Списком № 1, тому позовні вимоги є обґрунтованими. Під час судового розгляду доведено наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати спірний період роботи позивача до його пільгового стажу.
Беручи до уваги, що пенсію за віком на пільгових умовах позивачу призначено з 16.08.2023, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача з дати призначення пенсії провести її перерахунок з урахуванням періоду роботи, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1 - з 20.10.1999 до 24.12.2001.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 1073,60 грн, що підтверджується фіскальним чеком ПН 1247092651 від 07.12.2023.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періоду роботи з 20.10.1999 до 24.12.2001.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період роботи з 20.10.1999 до 24.12.2001, та з урахуванням зазначеного періоду роботи провести з 16.08.2023 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.
Повний текст рішення складено 21.04.2025.
Суддя В.В. Рянська