11.04.2025 Справа №607/10427/18 Провадження №1-кп/607/885/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 , у м.Тернополі в залі суду під час відкритого судового засідання в кримінальному провадженні №12018210010001121, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Велика Березовиця, Тернопільського району Тернопільської області, українки, громадянки України, освіта середня, пенсіонерки, проживаючої та зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судженої,
про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.1 ст.343, ч.1 ст.126 КК України, -
встановив:
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом. Відповідно до цього ж Закону державний виконавець, під час здійснення професійної діяльності є незалежним, керується принципом верховенства права та діє виключно відповідно до закону. Забороняється втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об'єднань, інших осіб у діяльність державного виконавця, приватного виконавця з примусового виконання рішень. Опір державному виконавцю, заподіяння тілесних ушкоджень, насильство або погроза застосування насильства стосовно них, їхніх близьких родичів, а також умисне знищення чи пошкодження їхнього майна у зв'язку з примусовим виконанням рішень державним виконавцем тягнуть за собою відповідальність, установлену законом.
У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Так, 17 травня 2017 року Тернопільським міськрайонним судом видано виконавчий лист №607/14039/16-ц про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 54020 доларів США що еквівалентно становить 1453138 гривень, що пропорційно вартості одержаного у спадщину майна: 1/2 частки домоволодіння, житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 222 кв. м., домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 311, 4 кв. м., земельної ділянки, площею 0, 10 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6125287500:01:018:0049, яка розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області загалом вартістю 4 350 000 гривень. На підставі даного виконавчого документа 02.02.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55700460 та постанову про арешт майна боржника від 02.02.2018 року. 17 квітня 2018 року, близько 17:15 години, головний державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_6 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №55700460 від 02.02.2018 року та постанови про арешт майна боржника від 02.02.2018 року, прибула за адресою АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій, а саме опису майна у вигляді будинку за цією ж адресою. В подальшому, на подвір'ї будинку перебувала ОСОБА_4 , якій головний державний виконавець ОСОБА_6 пред'явила своє службове посвідчення та причину свого прибуття, після чого ОСОБА_4 добровільно впустила головного державного виконавця ОСОБА_6 та інших учасників до приміщення будинку. В цей час, а саме 17.04.2018, близько 17.30 години, у ОСОБА_4 , яка перебувала у приміщенні коридору будинку АДРЕСА_1 , при усній вимозі головного державного виконавця пройти у приміщення кімнат будинку, виник злочинний умисел спрямований на опір державному виконавцю під час виконання ним службових обов'язків. Реалізуючи свій умисел, 17 квітня 2018 року, близько 17.30 години, ОСОБА_4 , перебуваючи у коридорі будинку №124, що на вул. Микулинецька у м. Тернополі, розуміючи, що перед нею державний виконавець, яка попередньо пред'явила своє службове посвідчення, почала вчиняти опір державному виконавцю, який полягав у відштовхуванні ОСОБА_6 від дверей до кімнат і в ході цього ОСОБА_4 , умисно схопила ОСОБА_6 за волосся і, застосовуючи фізичну силу, штовхнула її до підлоги. Коли ОСОБА_6 самостійно підвелась, ОСОБА_4 заступила собою прохід у кімнати, чим унеможливлювала вільний прохід головного державного виконавця до кімнат для проведення опису майна. На вимоги головного державного виконавця ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , щоб та впустила її у кімнати для проведення опису на підставі згаданих раніше документів, остання продовжувала закривати собою прохід при цьому вчиняючи опір працівнику державної виконавчої служби. В результаті діяльності ОСОБА_4 порушено суспільні відносини, які забезпечують нормальну законну діяльність органів державної виконавчої служби, особисту недоторканість головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстицію у Тернопільській області ОСОБА_6 під час виконання нею своїх службових обов'язків, передбачених Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 2016 року.
Також, 17 квітня 2018 року, близько 17:15 години, головний державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстицію у Тернопільській області ОСОБА_6 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №55700460 від 02.02.2018 року та постанови про арешт майна боржника від 02.02.2018 року, прибула за адресою АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій, а саме опису майна у вигляді будинку за цією ж адресою. В подальшому, на подвір'ї будинку, перебувала ОСОБА_4 , якій головний державний виконавець ОСОБА_6 пред'явила своє службове посвідчення та причину свого прибуття, після чого ОСОБА_4 добровільно впустила головного державного виконавця ОСОБА_6 та інших учасників до приміщення будинку.
ОСОБА_4 17 квітня 2018 року близько 17:30 год. перебувала в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , де під час вчинення опору головному державному виконавцю Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстицію у Тернопільській області ОСОБА_6 у неї виник умисел спрямований на втручання в діяльність працівника державної виконавчої служби з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків. Реалізуючи свій умисел, 17 квітня 2018 року близько 17:30 години ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_1 , розуміючи, що перед нею працівник державної виконавчої служби, яка попередньо пред'явила своє службове посвідчення та представилась, умисно своїм розташуванням тіла, не давала пройти ОСОБА_6 до кімнат будинку, чим втручалась у діяльність головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстицію у Тернопільській області ОСОБА_6 з метою перешкодити виконанню покладених на останню службових обов'язків, а також умисно схопила ОСОБА_6 за волосся і, застосовуючи фізичну силу, штовхнула її до підлоги. В результаті діяльності ОСОБА_4 порушено суспільні відносини, які забезпечують нормальну законну діяльність органів державної виконавчої служби, особисту недоторканість ОСОБА_6 , яка надана останній згідно ст. 29 Конституції України, а також діяльність останньої як головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстицію у Тернопільській області під час виконання своїх службових обов'язків, передбачених Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 2016 року. Водночас, 17 квітня 2018 року близько 17:30 год. год. у ОСОБА_4 яка перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_1 під час вчинення опору та у втручанні в діяльність головного державного виконавця Тернопільського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстицію у Тернопільській області ОСОБА_6 виник злочинний умисел спрямований на завдання останній фізичного болю. Реалізуючи свій умисел, 17 квітня 2018 року близько 17.30 години, ОСОБА_4 , перебуваючи у коридорі будинку №124, що на вул. Микулинецька у м. Тернополі, умисно схопила ОСОБА_6 за волосся і застосовуючи фізичну силу, шарпаючи ми рухами штовхнула її до підлоги. Внаслідок дій ОСОБА_4 , ОСОБА_6 завдано фізичного болю і не спричинено тілесних ушкоджень.
Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 пояснила, що суть обвинувачення їй зрозуміла, вона не визнає вини у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.342, ч.1 ст.343, ч.1 ст.126 КК України і бажає надавати показання лише по епізоду про обвинувачення за ч.2 ст.342 КК України. По інших епізодах надавати показання відмовилася. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнає.
В суді обвинувачена ОСОБА_4 надала показання: у той день, коли відбувались зазначені в обвинувальному акті події, вона перебувала на вулиці та говорила з сусідкою на ім'я ОСОБА_10 . В обідню пору доби на територію її будинковолодіння зайшли невідомі особи, які відштовхнули її та направились в сторону дверей будинку. Вона запитувала у вказаних осіб куди вони йдуть та що їм потрібно. Незважаючи на це, вказані особи зайшли у приміщення будинку, виштовхнувши її на вулицю. Перед цим одна з вказаних осіб показала їй посвідчення. Приблизно за годину вона попросила впустити її в будинок для того, щоб подзвонити до онуки. Вона подзвонила до онуки та повідомила, що невідомі особи увірвались в будинок без жодного дозволу, на що онука відповіла, що зателефонує в поліцію. Перебуваючи в будинку вона не впускала вказаних осіб у кімнату. Через деякий час одна з вказаних осіб почала світити їй фонариком в обличчя, а інша особа в цей час вхопила її за руку та намагалась виштовхати за двері. Між ними відбулась штовханина, під час якої тілесних ушкоджень вона нікому не наносила. Вона не надала змоги вказаним особам позбавити її житла. Однією із вказаних осіб була потерпіла ОСОБА_6 . Згодом приїхали працівники поліції.
Однак, вина обвинуваченої ОСОБА_4 підтверджується показаннями потерпілої і свідків сторони обвинувачення.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 надала показання: у квітні 2018 року вона працювала на посаді головного державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС та виконувала рішення суду про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 54 020 Доларів США. Виконуючи свої службові обов'язки, 17 квітня 2018 року приблизно о 17:00 год. вона здійснювала вихід за місцем проживання боржника з метою обстеження майнового стану, оскільки перед цим стало відомо, що боржник ОСОБА_8 є власником частки будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ОСОБА_11 вона здійснила виїзд за вказаною адресою. На території будинковолодіння на той час була ОСОБА_4 , якій було пред'явлено виконавчий документ. ОСОБА_4 спочатку поводила себе спокійно та дозволила зайти у будинок. Коли вони переступили поріг будинку та перебували на веранді, ОСОБА_4 попросила почекати для того, щоб вона порадилась із онукою. Через деякий час ОСОБА_4 повернулась та почала виганяти їх з будинку, штовхати, застосовувати силу та своїм тілом випихала їх з будинку. Потерпіла повторно представилась та пред'явила службове посвідчення та виконавчий документ, на підставі якого здійснювався опис майна. Незважаючи на це, ОСОБА_4 підійшла до неї, вхопила своєю рукою за волосся та здійснила повертальні рухи, внаслідок яких потерпіла впала. Піднявшись вона попробувала повторно роз'яснити ОСОБА_4 підстави, за яких необхідно здійснити опис майна, однак остання не реагувала. Через деякий час на місце події приїхала онука ОСОБА_4 та між ними всіма продовжився словесний конфлікт, який тривав приблизно до 23:00 год. У зв'язку з вищевказаними діями ОСОБА_4 , провести виконавчі дії та здійснити опис майна не вдалось. На наступний день після вказаних подій, у зв'язку із поганим самопочуттям, яке виникло внаслідок конфлікту із ОСОБА_4 , вона перебувала на лікуванні у психоневрологічній лікарні. У зв'язку з наведеним їй завдано майнову шкоду, яка проявляється у грошових коштах, які вона витратила на лікування внаслідок конфлікту між нею та ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_11 надала показання: на той час, коли відбувались події з приводу яких її викликали для допиту в суд, вона була представником стягувача ОСОБА_9 , на користь якого згідно виконавчого листа підлягали стягненню грошові кошти з боржника ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Оскільки боржники добровільно грошові кошти не сплачували, виконавчою службою було відкрито виконавче провадження про примусове стягнення суми боргу. У зв'язку з цим виконавцем вживались заходи щодо примусового виконання вказаного виконавчого листа, шляхом опису майна боржника з метою його подальшої реалізації. В ході примусового виконання проводилось відвідування будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки божнику ОСОБА_8 належала частка вказаного будинку. Напередодні державним виконавцем на адресу боржників направлялось повідомлення із зазначенням дати проведення опису майна. Коли вона разом із державним виконавцем ОСОБА_6 прибули за вищевказаною адресою, на подвір'і була жінка, яка повідомила, що ОСОБА_15 за вказаною адресою не проживає. Державний виконавець представилась вказаній жінці, пред'явила посвідчення та повідомила про наявність рішення суду яке підлягає примусовому виконанню, шляхом проведення опису майна боржника. Обвинувачена повідомила, що це майно належить їй та вона не дозволить проводити жодних дій з її будинком. Коли вони перебували у коридорі будинку, ОСОБА_4 попросила почекати для того, щоб вона зателефонувала. Через деякий час обвинувачена повернулась та повідомила, що не дозволить проводити жодних дій з її будинком. ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_4 про те, що не можна перешкоджати державному виконавцю виконувати покладені на нього службові обов'язки та проводити виконавчі дії. Після цього ОСОБА_4 схопила державного виконавця за волосся та штовхнула її, внаслідок чого державний виконавець впала на землю. Через деякий час приїхали працівники поліції. ОСОБА_4 повідомила працівникам поліції, що вона не вчиняла жодних протиправних дій по відношенню до державного виконавця, однак проводити опис майна вона не дозволить. У зв'язку з наведеним опис майна не було закінчено. Події відбувались у другій половині дня.
Свідок ОСОБА_16 надав показання: у квітні 2018 року у вечірню пору доби надійшло повідомлення про можливе вчинення кримінального правопорушення. Прибувши за адресою яка була вказана у повідомленні, було виявлено працівника державної виконавчої служби, яка пред'явила службове посвідчення, а також документи про право на проведення опису майна в житловому будинку, на території якого вони перебували. Також була присутня жінка схожа на обвинувачену, яка представилась власником будинку та яка перешкоджала працівникам ДВС виконувати їх службові обов'язки. Після цього обвинувачена повідомила, що їй не надали жодних документів на право здійснювати опис майна. В подальшому вказана жінка продовжила перешкоджати проводити опис майна фізичним шляхом протягом тривалого часу, зокрема руками виштовхувала державного виконавця з приміщення будинку. Через деякий час приїхала онука вказаної жінки, яка також перешкоджала проводити опис майна. У зв'язку з вищевказаним опис майна не було проведено до кінця.
Свідок ОСОБА_9 надав показання: у державній виконавчій службі перебувало виконавче провадження про стягнення на його користь грошових коштів, оскільки боржники добровільно не виконували судове рішення. У порядку примусового виконання вищевказаного судового рішення, державний виконавець ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_11 здійснювала виїзд за адресою місця розташування майна боржника, однак державний виконавець не зміг провести опис майна. До нього зателефонувала ОСОБА_11 та повідомила, що невідома жінка перешкоджає проведенню опису майна. Після цього, у вечірню пору доби він прибув на місце події по вул.Микулинецька. Біля будинку були працівники поліції.
Свідок ОСОБА_17 надала показання: у 2018 році, точної дати та часу не пригадує, під час патрулювання у м.Тернополі, на службовий планшет надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, що державні виконавці хочуть незаконно потрапити у її житло. Також надійшов виклик від державного виконавця, у якому було зазначено про здійснення перешкод при проведенні опис майна по АДРЕСА_1 . Прибувши на місце події було виявлено ОСОБА_4 а також державного виконавця. Державний виконавець пред'явила службове посвідчення, а також надала документи, на підставі яких мав відбутись опис майна. Також вона повідомила, що жінка, яка там перебувала, перешкоджає проводити опис майна та не дозволяє зайти у будинок. Через деякий час приїхала онука ОСОБА_4 , та вони разом перешкоджали проведенню опису майна, виштовхували державного виконавця з будинку. Відбувалась штовханина.
Свідок ОСОБА_18 надав показання: він був залучений в якості понятого під час примусового виконання судового рішення. Коли саме відбувались події не пригадує. Між державним виконавцем та особою, яка перебувала на території будинковолодіння, яка схожа на обвинувачену, був конфлікт. Вказана особа похилого віку не пускала державного виконавця в кімнати. Між ОСОБА_4 та державним виконавцем була штовханина та сварка.
Крім цього, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.342, ч.1 ст.343, ч.1 ст.126 КК України доводиться матеріалами кримінального провадження - доказами наданими стороною обвинувачення, а саме:
- витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 квітня 2018 року, номер кримінального провадження 12018210010001121, з якого вбачається, що 17 квітня 2018 року невідома особа перебуваючи на прилеглій території будинку АДРЕСА_1 , вчиняла активну фізичну протидію працівникам Тернопільського відділу ДВС ГТУ в Тернопільській області, які перебували під час виконання своїх службових обов'язків. Особа, яку повідомлено про підозру ОСОБА_4 . Також, 29 траввня 2018 року надійшла заява ОСОБА_6 про те, що 17 квітня 2018 року близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , завдала їй фізичного болю;
- даними рапорту старшого інспектора-чергового Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_19 від 17 квітня 2018 року, у якому зазначено, що 17 квітня 2018 року о 18:08 год. надійшло повідомлення головного державного виконавця ОСОБА_6 про те, що в АДРЕСА_1 , їй перешкоджають проведенню виконавчих дій та нанесли тілесні ушкодження;
- заявою ОСОБА_6 від 17 квітня 2018 року, відповідно до якої потерпіла звертається до начальника ТВП ГУНП в Тернопільській області та просить притягнути до відповідальності осіб, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , які 17 квітня 2018 року перешкоджали їй провести виконавчі дії щодо виконання рішення суду №607/14039/16-ц від 17 травня 2017 року, видане Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, а саме провести опис частини будинковолодіння за вищевказаною адресою, чинили перешкоди та не виконували законні вимоги державного виконавця;
- заявою ОСОБА_6 від 29 травня 2018 року, відповідно до якої потерпіла звертається до начальника Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області та просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та яка 17 квітня 2018 року приблизно о 17 год. 30 хв. у приміщенні будинку за вищевказаною адресою завдала їй фізичного болю шарпаючи за волосся та штовхаючи;
- даними протоколу огляду предметів від 23 травня 2018 року, відповідно до якого об'єктом огляду є магнітний носій інформації (компакт-диск DVD-R, 4,7 GB), на якому міститься інформація по факту завдання фізичного болю та вчинення опору державному виконавцю ОСОБА_6 , що мало місце 17 квітня 2018 року на території домоволодіння, що за адресою АДРЕСА_1 . Під час огляду предмету виявлено: компакт-диски DVD-R, 4 7 GB. При відкритті першого носія інформації встановлено, що на ньому міститься папка під назвою «000008» в якій знаходиться два відеофайли під назвою «20180417203115000899» і «20180417203218000900» та окремо п'ять відеозаписів під назвами 20180417203403000904, 20180417203503000906, 20180417203750000908, 201804117203905000909, 20180417204050000910. В ході перегляду відеозапису під назвою «20180417203115000899» встановлено, що запис триває 6 хвилин і 34 секунди. У правому верхньому куті наявний запис 2018/04/17-18:17:30 у нижньому лівому куті наявний запис DSJX300008_000008. В ході перегляду відеозапису встановлено, що відеозапис здійснюється із нагрудної камери поліцейського, який на початку відеозапису прямує до домоволодіння, що за адресою АДРЕСА_1 . При підході до вказаного подвір'я будинку, на території знаходиться ОСОБА_4 , невідомі чоловіки, державний виконавець ОСОБА_6 . Під час перегляду встановлено, що ОСОБА_6 пояснює причину свого перебування на території вказаного будинку і при цьому пред'являє своє службове посвідчення. При відкритті відеозапису під назвою «20180417203403000904» встановлено, що запис триває 17 хвилини 40 секунд, у правому верхньому куті дата 2018/04/17 та година 18:23:23, у нижньому лівому куті напис DSJX300109_000109. При перегляді відео видно, що на подвір'я будинку заходять працівники поліції у форменому одязі та державний виконавець, яка на 1 хвилині вищезазначеного відеозапису представляється та пред'являє службове посвідчення на ім'я ОСОБА_6 . Також там знаходяться двоє осіб жіночої статі, одна з яких не впускає двох невідомих осіб на подвір'я, які зі слів державного виконавця є понятими. В подальшому державний виконавець пред'являє виконавчий лист, та роз'яснює мету свого візиту. При відкритті відеозапису під назвою «20180417203503000906», видно що запис триває 17 хвилини 40 секунд, у правому верхньому куті дата 2018/04/17 та година 18:23:23, у нижньому лівому куті напис DSJX300109_000109. При перегляді відео встановлено що події відбуваються в подвір'ї будинку, на 00 хв. 01 секунді одна із невідомих осіб жіночої статті пред'являє паспорт працівникам поліції на ім'я ОСОБА_20 . В подальшому події відбуваються у приміщенні будинку, а саме на кухні. На 9 хв. 20 с. при вході в будинок появився невідомий чоловік який згодом зайшов у будинок. На 14 хв. 40 с. прибула слідчо - оперативна група, яка у приміщенні будинку спілкується з учасниками конфлікту. При відкритті відеозапису під назвою «20180417203750000908», видно що запис триває 7 хвилини 59 секунд, у правому верхньому куті дата 2018/04/17 та година 18:42:55, у нижньому лівому куті напис DJSX300109_000109. При перегляді відео встановлено, що в приміщенні будинку, а саме на кухні слідчо- оперативна група спілкується з учасниками конфлікту, у ході спілкування встановлено що друга невідома особа жіночої статі є ОСОБА_4 . При відкритті відеозапису під назвою «201804117203905000909», видно що запис триває 10 хвилини 46 секунд, у правому верхньому куті дата 2018/04/17 та година 18:57:32, у нижньому лівому куті напис DJSX300109_000109. При перегляді відеозапису встановлено що, події відбуваються у коридорі будинку. На 00 хв. 14 с. камеру переключено у нічний режим, на 01 хв. 15с. видно що невідомий чоловік та ОСОБА_4 стоять біля дверей чим перешкоджають пройти державному виконавцю, на 8 хв. 39 с. державний виконавець ОСОБА_6 підходить до дверей, однак невідомий чоловік її не впускає. При відкритті відеозапису під назвою «20180417204050000910» встановлено, що запис триває 11 хвилини 59 секунд, у правому верхньому куті дата 2018/04/17 та година 19:39:40, у нижньому лівому куті напис DJSX 300109 000109. При перегляді відео видно що, ОСОБА_4 надає пояснення працівникам поліції;
- відеозаписами під назвою 20180417203115000899, 20180417203218000900 20180417203403000904, 20180417203503000906, 20180417203750000908, 201804117203905000909, 20180417204050000910, що містяться на оптичному носію інформації - DVD-R диску, якими підтверджуються обставини, зазначені у протоколі огляду предметів від 23 травня 2018 року;
- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №125320473 від 25 травня 2018 року, з якого вбачається, що власником частки житлового будинку, домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_8 . Також з даної інформації вбачається, що на частку житлового будинку, домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , накладено арешт згідно рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, індексний номер:32899739 від 13 грудня 2016 року та №39496187 від 02 лютого 2018 року. Особа, майно/права якої обтяжуються - ОСОБА_8 . Обтяжувач: Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Тернопільській області;
- відповіддю на запит №23908, виданою начальником Тернопільського міського відділу ДВС ОСОБА_21 від 04 травня 2018 року у якій зазначено, що на виконанні в Тернопільському міському відділі ДВС Головного територіального управління юстиції перебуває виконавче провадження №55700460 про: «Стягнути з ОСОБА_8 , в особі законного представника ОСОБА_22 54 020 доларів США, що еквівалентно 1 453 138 (один мільйон чотириста п'ятдесят три тисячі сто тридцять вісім гривень) 00 коп. гривень, згідно офіційного курсу НБУ станом на 15.03.2017 року, пропорційно вартості одержаного у спадщину майна: 1/2 частки домоволодіння, житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 222,2 кв. м., домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 311,4 кв.м., земельної ділянки, площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6125287500:01:018:0049, яка розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, загалом вартістю 4 350 000,00 грн. Виконавче провадження перебуває на виконанні в головного державного виконавця ОСОБА_6 . Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника, яке полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації;
- копією вимоги виконавця ОСОБА_21 №16850 від 26 березня 2018 року;
- копією вимоги головного державного виконавця ОСОБА_6 №12400 від 01 березня 2018 року, у якій міститься повідомлення про те, що примусове виконання виконавчого листа №607/14039/16-ц виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 17 травня 2017 року відбудеться 04 квітня о 16 год. за адресою: вул.Микулинецька, 124, м.Тернопіль. Вказана вимога направлена отримувачу ОСОБА_8 30 березня 2018 року засобами поштового зв'язку (ПН 215600426655);
- копією постанови Головного державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_23 про відкриття виконавчого провадження ВП №55700460 від 02 лютого 2018 року, на підставі виконавчого листа №607/14039/16-ц виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 17 травня 2017 року. Вказана постанова направлена отримувачам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_22 за адресою місця проживання супровідним листом від 02 лютого 2018 року;
- постановою Головного державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_23 про арешт майна божника ВП №55700460 від 02 лютого 2018 року, відповідно до якої накладено арешт на: частку домоволодіння, житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 222,2 кв.м.; домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 311,4 кв.м.; земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 6125287500:01:018:0049, яка розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області;
- копією постанови Головного державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_24 про опис та арешт майна (коштів) боржника від 17 квітня 2018 року, відповідно до якого описано частку житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 222,2 кв.м. У постанові зазначено, що провести обстеження будинку не було можливості, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_20 чинили перешкоди та не виконували законні вимоги державного виконавця. Виконавчі дії проведені у присутності понятих ОСОБА_25 та ОСОБА_18 . До виконавчих дій також була залучена ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- копією виконавчого листа №607/14039/16-ц виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 17 березня 2017 року, яким суд вирішив стягнути на користь ОСОБА_9 заборгованість за договором позики, оформленим розпискою від 10.08.2013 року, в сумі 100000 доларів США, що еквівалентно 2 690 000,00 гривень, згідно офіційного курсу НБУ станом на 15.03.2017 року, в частках пропорційно вартості одержаного в спадщину після смерті ОСОБА_26 , майна, а саме: з ОСОБА_22 29 220 доларів США, що еквівалентно 786 018,00 гривень, згідно офіційного курсу НБУ станом на 15.03.2017 року, пропорційно вартості одержаного у спадщину майна: земельної ділянки, площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6123489400: 01:001:0037, яка розташована на території Шпиколоської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, земельної ділянки, площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6123489400:01:001:0038, яка розташована на території Шпиколоської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, земельної ділянки, площею 0,6869 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125287500:01:018:0055, яка розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, іменні акції ПАТ «Дубрик» в простій без документарній формі в кількості 2 499 968 штук, вартістю 499 993,60 грн., грошові кошти в ПАТ КБ «ПриватБанк», а саме: 23.01.2015 року депозит, договір - SAMDNWFD0070460152000, рахунок 26301614116792, поточна сума станом на 24.07.2016 року - 1259,66 грн.; 23.01.2014 року депозит, договір - SAMDN85000740284617, рахунок 26355623614468, поточна сума станом на 24.07.2016 року - 1547,30 грн.; 21.03.2014 року картковий рахунок - НОМЕР_1 , залишок - 128,57 грн., 23.01.2014 року картковий рахунок - НОМЕР_2 , залишок - 8,28 грн., 16.07.2014 року картковий рахунок НОМЕР_3 , залишок - 0,73 дол. США, 21.03.2014 року картковий рахунок НОМЕР_4 , залишок - 0,71 грн., 18.01.2014 року кредитний картковий рахунок - НОМЕР_5 , особисті кошти 0,03 грн., рахунок «Бонус плюс» 2222225369610416 відсотки за вкладом, загалом вартістю 2 352 955,20 гривень; з ОСОБА_26 , в особі законного представника ОСОБА_22 , 16 760 доларів США, що еквівалентно 450 844 (чотириста п'ятдесят тисяч вісімсот сорок чотири гривень) 00коп., згідно офіційного курсу НБУ станом на 15.03.2017 року, пропорційно вартості одержаного у спадщину майна: 1/2 частка домоволодіння, житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 222,2 кв. м. вартістю 1 350 000,00 гривень; з ОСОБА_8 , в особі законного представника ОСОБА_22 , 54 020 доларів США, що еквівалентно 1 453 138 (один мільйон чотириста п'ятдесят три тисячі сто тридцять вісім гривень) 00 коп. гривень, згідно офіційного курсу НБУ станом на 15.03.2017 року, пропорційно вартості одержаного у спадщину майна : 1/2 частки домоволодіння, житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 222,2 кв. м., домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 311,4 кв.м., земельної ділянки, площею 0,10 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6125287500:01:018:0049, яка розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, загалом вартістю 4 350 000,00 гривень. Стягнути на користь ОСОБА_9 з ОСОБА_22 - 2174, 32 гривень судового збору, з ОСОБА_26 , в особі законного представника ОСОБА_22 1247, 14 гривень судового збору та з ОСОБА_8 , в особі законного представника ОСОБА_22 4019, 74 гривень судового збору, в частках пропорційно вартості успадкованого майна;
- наказом начальника Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_27 №390/8 від 16 березня 2016 року «Про переведення ОСОБА_28 , ОСОБА_6 , ОСОБА_29 », відповідно до якого ОСОБА_6 головного державного виконавця Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції у Тернопільській області, з 16 березня 2016 року переведено на рівнозначну посаду Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби по місту Тернополю Тернопільського міськрайонного управління юстиції Тернопільській області;
- копією посадової інструкції Головного державного виконавця Тернопільського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, затвердженого начальником Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_27 , відповідно до якої головний державний виконавець, зокрема здійснює своєчасне, повне неупереджене примусове виконання рішень у порядку, встановленому законом; проводить оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна. Головний державний виконавець має право на повагу до своєї особистості, честі і гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб.
Оцінивши надані стороною обвинувачення докази суд переконався у тому, що вони зібрані у законний спосіб в порядку передбаченому КПК України, прямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню та мають значення для цього кримінального провадження. Всі матеріали кримінального провадження стороною обвинувачення були відкриті стороні захисту.
Оцінивши матеріали кримінального провадження суд вважає, що стороною обвинувачення було забезпечено передбачені законом заходи для дотримання прав підозрюваної, обвинуваченої ОСОБА_4 на захист і доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Під час судового розгляду стороні захисту також було створено належні умови щодо реалізації права на захист, забезпечено загальні засади рівності сторін, презумпції невинуватості та справедливість судового розгляду і виконання завдань кримінального провадження. Також, згідно з принципом рівності сторін, змагального процесу, як однієї зі складових справедливого суду стороні захисту було надано розумну можливість представити свої аргументи на умовах, які не ставлять її у гірше становище порівняно з стороною обвинувачення.
Суд критично оцінює показання обвинуваченої ОСОБА_4 , якими вона заперечує спричинення фізичного болю ОСОБА_6 і здійснення опору під час виконання нею службових обов'язків та втручання у її діяльність під час виконання службових обов'язків, оскільки вони суперечливі та не узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 і потерпілої ОСОБА_6 , а також, не відповідають встановленим обставинам кримінального провадження. Суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_4 намагається уникнути кримінальної відповідальності.
Суд вважає безпідставними посилання сторони захисту на відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, оскільки це спростовується матеріалами кримінального провадження, які зібрано у процесуальному порядку та відповідають вимогам КПК України. Наявність конфлікту між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , а також факт вчинення опору державному виконавцю під час примусового виконання рішень та здійснення на нього впливу, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які повідомили, що ОСОБА_4 перешкоджала проведенню опису майна, виштовхували державного виконавця з будинку.
Оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку, що обвинувачена ОСОБА_4 винувата у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.126 КК України, тобто умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень; ч.2 ст.342 КК України (в редакції від 07 березня 2018 року), тобто опір державному виконавцю під час примусового виконання рішень; ч.1 ст.343 КК України (в редакції від 07 березня 2018 року), тобто вплив на працівника органу державної виконавчої службиз метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної, яка раніше не суджена, характеристику, її вік, стан здоров'я, конкретні обставини справи, мотиви та наслідки вчиненого кримінального правопорушення, а також, обставини, що пом'якшують покарання - це смерть сина і її похилий вік. Обставин, що обтяжують покарання в обвинувальному акті не зазначено.
Враховуючи наведене, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання, з метою виправлення винної і запобігання вчиненню нових злочинів, обвинуваченій ОСОБА_4 доцільно призначити покарання в межах санкцій ч.2 ст.342, ч.1 ст.343, ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 треба призначити остаточне покарання у виді штрафу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
На підставі ст.12 КК України кримінальні правопорушення передбачені ч.1 ст.126 та ч.1 ст.343 КК України відносяться до кримінальних проступків. Кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.342 КК України є нетяжким злочином за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 2 років. Вказані кримінальні правопорушення ОСОБА_4 вчинила 17 квітня 2018 року.
Частиною 5 ст.74 КК України передбачено, що особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 566/554/16-к (провадження № 51-2110км19), якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою обставиною та вимагає закриття справи у зв'язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення, суд за наявності підстав визнає особу винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, постановляє обвинувальний вирок і звільняє особу від покарання, керуючись ч.1 ст.49 та ч.5 ст.74 КК.
Враховуючи заперечення ОСОБА_4 щодо її винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.342, ч.1 ст.343, ч.1 ст.126 КК України і те, що з дня вчинення кримінальних правопорушень минуло більше трьох років (із врахуванням строків, на які судове провадження було зупинено), ОСОБА_4 необхідно звільнити від призначених покарань за ч.2 ст.342, ч.1 ст.343, ч.1 ст.126 КК України, на підставі вимог п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3995,64 грн. та моральної шкоди в сумі 5 000 грн., суд виходить з наступного.
Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди, потерпіла ОСОБА_6 посилається на те, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 , їй завдано фізичного болю. Через декілька годин після конфлікту з обвинуваченою, близько 02:00 год. 18 квітня 2018 року, ОСОБА_6 стало погано, а саме, сильно крутилась голова, була присутня тошнота, двоїлось в очах, що продовжувалось до самого ранку, та в подальшому ОСОБА_6 було госпіталізовано до Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні із діагнозом: Вегетативний криз (18.04.2018). Вегетативна дисфункція поліфакторіального генезу з цефалгіями, вестибулярними пароксизмами, астенічним синдромом. Хронічна цервікалгія, стадія неповної ремісії, з легким больовим синдромом вертиброгенного генезу. В ході лікування потерпіла витратила власні грошові кошти на загальну суму 3995,64 грн.
В порядку передбаченому ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно відповіді КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР від 16.09.2019 року за №03-7/3539, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала в 4 неврологічному відділенні з 18.04.2018 року по 27.04.2018 року. В ході лікування їй встановлено діагноз: Вегетативний криз (18.04.2018). Вегетативна дисфункція поліфакторіального генезу з цефалгіями, вестибулярними пароксизмами, астенічним синдромом. Хронічна цервікалгія, стадія неповної ремісії, з легким больовим синдромом вертиброгенного генезу. Пацієнтці було проведено обстеження: за бюджетні кошти: загальний аналіз крові, біохїімічний аналіз крові, аналіз калу на я/глист, аналіз крові на реакцію Васермана, УЗД щитоподібної залози, ЕЕГ, ЕКГ, ФГ ОГК, УЗДГ, КТ ШВХ. Оглянута психологом, психіатром, офтальмологом, отоларингологом, ендокринологом; за власні кошти: МРТ головного мозку. Отримала лікування: за бюджетні кошти: дієта №15 9 днів, система №9 шприц 10,0 №9, електрофорез №5, фонофорез №5; за власні кошти: карнівіт 5.0 №5, Гекодез 200.0 №3, Моваліс 1,5 мл №9, Вестінорм 24 мг №18, Анантаваті табл. №18, Кетанов 1.0 №7, Фуросемід 1.0 №7, Мідокалм 1.0 №7, Цитофлавін 10.0 №4, Фізіологічний розчин 100.0 №9.
У відповіді генерального директора Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об'єднання Тернопільської обласної ради №320 від 05 грудня 2019 року, зазначено інормацію щодо вартості зазначених медичних препаратів, зокрема: Карнівіт 5.0 №5 - 339,00 грн.; Гекодез 200.0 №1 - 205,00 грн.; Моваліс 1,5 мл №5 - 183,90 грн.; Вестінорм 24 мг №30 - 153,20 грн.; Анантаваті табл. №30 - 120,00 грн.; Кетанов 1.0 №10 - 243,00 грн.; Фуросемід 1.0 №10 - 21,00 грн.; Мідокалм 1.0 №5 - 224,50 грн.; Цитофлавін 10.0 №10 - 857,00 грн.; Фізіологічний розчин 100.0 №1 - 12,20 грн.
Відповідно до Акту надання послуг ТОВ «ГЕМО МЕДИКА Тернопіль» №1940 від 20 квітня 2018 року, ОСОБА_6 було здійснено оплату вартості МРТ головного мозку у розмірі 1 800 грн.
Вирішуючи цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди, суд враховує те, що внаслідок дій обвинуваченої щодо вчинення стосовно потерпілої насильницьких дій, обвинувачена проходила лікування у психоневрологічній лікарні, чим їй спричинено збитків, розмір яких підтверджується доданими до цивільного позову документами. За вказаних обставин, беручи до уваги те, що вина ОСОБА_4 є доведеною, суд вважає, що із врахуванням обґрунтованості та доведеності заявленого позивачем цивільного позову, майнова шкода підлягає стягненню з обвинуваченої на користь потерпілої в сумі 3995,64 грн.
Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При визначенні розміру моральної шкоди, судом враховуються роз'яснення, викладені у п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, згідно з якими розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тривалість і характер страждань, істотність вимушених змін у житті потерпілого і виробничих стосунках та інш. Також, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Судом встановлено, що наслідок вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, потерпіла ОСОБА_6 зазнала також моральної шкоди, яка виразилась у фізичному болю, емоційних та душевних стражданнях, хвилюваннях, нервових стресах та погіршенні самопочуття. На час лікування потерпіла втратила звичний спосіб життя.
Наведене підтверджується відомостями зазначеними у відповіді КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР від 16.09.2019 року за №03-7/3539, з якої вбачається, що ОСОБА_6 перебувала на лікуванні в 4 неврологічному відділенні з 18.04.2018 року по 27.04.2018 року.
Враховуючи наведене, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також беручи до уваги моральні страждання потерпілої, суд вважає, що заявлений ОСОБА_6 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підлягає до задоволення.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України і залишає їх на зберіганні при матеріалах судового провадження.
Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, 100, 369-371, 373-376, 392-395, 532, 535 КПК України, 49 - 53, 65, 66, 70, 74, 126, 342, 343 КК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342, ч.1 ст.343, ч.1 ст.126 КК України та призначити їй покарання:
- за ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- за ч.2 ст.342 КК України у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень;
- за ч.1 ст.343 КК України у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 призначити остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
На підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_4 звільнити від покарання остаточного призначеного за цим вироком у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, у зв'язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 3995 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки матеріальної шкоди та 5000 (п'ять тисяч) гривень моральної шкоди.
Речові докази: відеозаписи під назвою 20180417203115000899, 20180417203218000900 20180417203403000904, 20180417203503000906, 20180417203750000908, 201804117203905000909, 20180417204050000910, що містяться на оптичному носію інформації - DVD-R диску, зберігати при матеріалах судового провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляції, особами визначеними у ст.393 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Судове рішення, що набрало законної сили звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із суду апеляційної інстанції або Верховного суду України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддяОСОБА_1