18.04.2025 Справа №607/23861/24 Провадження №2-др/607/43/25
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Вийванка О. М.
за участю секретаря судового засідання Романів К. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом цивільної справи за позовом за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.03.2025 задоволено позов та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 14 565,09 грн та судових витрати в розмірі 1 050,44 грн, а також стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 54 342,71 грн, судові витрати в розмірі 3 918,52 грн.
06.11.2021 між позивачем та адвокатом Галинським М.В. було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги та представництво № 03/11.
02.04.2025 між позивачем та адвокатом підписано Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої (правової) допомоги та представництво № 03/11 від 03.11.2021, згідно якого загальна вартість наданих адвокатом послуг складає 6 000,00 грн.
Крім цього, позивач поніс 192,60 грн поштових витрат понесених до подання позовної заяви.
Відтак, представник позивача просить ухвалити додаткове рішення суду про стягнення з відповідачів на користь позивачасудових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме, на професійну правничу допомогу та витрат, пов'язаних з підготовкою до розгляду справи, зокрема, поштових витрат понесених до подання позовної заяви, що загалом складають 6 192,60 грн.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідачів на користь позивачавитрат на правничу допомогу адвоката.
Відповідачі та їх представники у судове засідання не з'явилися, не повідомивши суду про причини своєї неявки, будучи повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Правом на подання заперечень відповідачі не скористалися та не подали заяву про розгляд справи без їх участі.
Перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.03.2025 ухвалено задовольнити позов та стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 14 565,09 грн та судових витрати в розмірі 1 050,44 грн, а також стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 54 342,71 грн, судові витрати в розмірі 3 918,52 грн.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.
Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частина 2 наведеної статті містить перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема визнання права. Причому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Головне значення додаткового рішення полягає в забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом унаслідок неналежного виконання вимог частини 1 статті 264 ЦПК України.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
При цьому, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Суд враховує, що представником позивача в процесі розгляду даної справи було подано докази на підтвердження витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, судових витрат, пов'язаних із витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн, а саме: Договір про надання правової (правничої) допомоги та представництво № 03/11 від 06.11.2021, укладений між клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Галинським М.В.; Акт приймання-передачі від 02.04.2025 наданих послуг до Договору про надання правничої (правової) допомоги та представництво № 03/11 від 03.11.2021; додаткова угода від 02.04.2025 до Договору про надання правничої (правової) допомоги та представництво № 03/11 від 06.11.2021, укладена між клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Галинським М.В.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Питання гонорару та рахунків визначено сторонами у вищевказаному договорі про надання правничої допомоги.
Таким чином, представник позивача надав докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Разом із цим, відповідачі не подавали до суду клопотань про зменшення чи заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу.
З огляду на вищевикладене, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 , суд, бере до уваги співмірність витрат зі складністю справи та із наданим адвокатом позивача обсягом послуг під час розгляду справи в суді, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги, виконані роботи, з урахуванням принципу пропорційності, розумності та справедливості, відсутність заперечень сторін відповідачів з приводу витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 268,40 грн та стягнення з відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 731,60 грн.
Щодо підстав для стягнення поштових витрат суд не вбачає, а тому в задоволенні інших вимог заяви необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 137, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,
Задовольнити частково заяву представника позивача ОСОБА_3 про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 268,40 грн (одна тисяча двісті шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 731,60 грн (чотири тисячі сімсот тридцять одна гривня 60 копійок).
Відмовити у задоволенні інших вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ;
відповідач Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 00034186, місцезнаходження вул. Здолбунівська, буд. 7 д, м. Київ;
відповідач фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 .
Додаткове рішення суду складено та підписано 18 квітня 2025 року.
Головуючий суддяО. М. Вийванко