07.04.2025 Справа №607/9624/23 Провадження №1-кп/607/963/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 дистанційно - в режимі відеоконференції, у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши кримінальне провадження №12023211040000625, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Заліщики Заліщицького району Тернопільської області, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судженого:
- вироком Шевченківського районного суду м.Львова 22 квітня 2021 року за ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
- вироком Галицького районного суду м.Львова від 04 червня 2021 року, зміненим ухвалою Львівського апеляційного суду від 09 вересня 2022 року за ч.1 ст.185 КК України, із призначенням покарання у виді арешту на строк 1 місяць, на підставі ст.71 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць,
- вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 11 червня 2021 року за ч.1 ст. 190, ч.2 ст.190, ч.2 ст.182 КК України, на підставі ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
- вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 04 листопада 2022 року за ч.2 ст. 185 КК України, на підставі ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки 3 місяці. У строк відбування покарання зараховано частково відбуте покарання за вироком Галицького районного суду м.Львова від 04.06.2021 року;
- вироком Галицького районного суду м. Львова від 31 січня 2023 року за ч.1 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України, на підставі ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки 4 місяці,
- вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 28 липня 2023 року за ч.4 ст.185 КК України, на підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 11 червня 2021 року та вироком Галицького районного суду м.Львів від 31 січня 2023 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців,
- вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09 січня 2024 року за ч.2 ст.190 КК України, яким призначено покарання із застосуванням ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 28 липня 2023 року у виді позбавлення волі на строк 5 років 7 місяців,
про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
встановив:
Верховною Радою України 24.02.2022 року прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX, яким затверджено Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України ОСОБА_5 строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено та на даний час скасовано не було.
ОСОБА_4 04 березня 2023 року винайняв в оренду приміщення квартири АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_6 . Будучи раніше судженим за умисні корисливі злочини проти власності, судимість за які не знята і не погашена, поселившись у вказаній квартирі 05.03.2023 року в 13 год. 15 хв. у ОСОБА_4 виник умисел викрасти чуже майно. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 05 березня 2023 року близько 13 годин 15 хвилин, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , знаючи, що за ним ніхто не спостерігає і його дії не будуть помічені сторонніми особами, умисно, з корисливого мотиву з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом вільного доступу таємно вийняв з кухонної кімнати цієї квартири вживану індукційну плиту марки «Liberton» моделі «LIС-3105» чорного кольору, вартістю 2190 грн. 59 коп,, обгорнув у покривало, виніс з квартири і завантажив у автомобіль таксі, яку попередньо викликав для власного переміщення по місту. ОСОБА_4 з викраденим поїхав на автомобілі таксі та реалізував індукційну плиту марки «Liberton» моделі «LIС-3105» чорного кольору у ломбарді, завдавши матеріальної шкоди ОСОБА_6 на суму 2190 грн. 59 коп.
Продовжуючи реалізовувати свій умисел ОСОБА_4 05.03.2023 року близько 14 годин 00 хвилин повернувся у квартиру АДРЕСА_2 . Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії не будуть помічені сторонніми особами, з корисливого мотиву, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій він шляхом вільного доступу умисно таємно вийняв із зони кухні вказаної квартири вживану мікрохвильову піч марки «Toshiba» моделі «MW-MM20P(BK)-P» чорного кольору, вартістю 2713 грн. 79 коп. і обгорнув її у покривало та самостійно виніс на вулицю. Приблизно в 14 год. 04 хв., вийшовши з будинку АДРЕСА_3 він завантажив її у автомобіль таксі, якою продовжував користуватись. ОСОБА_4 із викраденим майном залишив прибудинкову територію по вул.Білогірська, 1К у м.Тернополі на автомобілі таксі та реалізував мікрохвильову піч торговельної марки «Toshiba» моделі «MW-MM20P(BK)-P» чорного кольору у ломбарді, завдавши матеріальної шкоди ОСОБА_6 на суму 2713 грн. 79 коп.
На запитання, в порядку передбаченому ст.348 КПК України, обвинувачений ОСОБА_4 надав відповіді: суть обвинувачення зрозуміла, визнає себе винним, бажає надавати показання.
Враховуючи, що учасники судового провадження не заперечували, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним досліджувати докази щодо обставин, які ніким не оспорюються, лише допити обвинуваченого ОСОБА_4 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав показання: все було так, як вказано в обвинувальному акті; вину визнає повністю; у вчиненому щиро розкаюється.
Суд вважає, що визнання себе винним у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України обвинуваченим ОСОБА_4 і надані ним показання є належними і допустимими доказами його винуватості. Отже, його вина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, доведена. Його дії кваліфіковано правильно.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його молодий вік, відомості які його характеризують і те, що він раніше суджений, а також, обставини, які пом'якшують покарання це визнання вини, щире каяття, сприяння встановленню істини. Обставин, що обтяжують покарання в обвинувальному акті не зазначено.
З метою виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень йому необхідно призначити покарання передбачене ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.
Вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09 січня 2024 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.190 КК України та, на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 28 липня 2023 року, йому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 7 місяців.
Кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.185 КК України ОСОБА_4 вчинив 05 березня 2023 року, тобто до ухвалення вироку Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09 січня 2024 року. Тому, в порядку передбаченому ч.4 ст.70 КК України, ОСОБА_4 необхідно призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09 січня 2024 року, більш суворим покаранням призначеним цим вироком і в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень зарахувати покарання відбуте частково за вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09 січня 2024 року. Строк відбуття покарання ОСОБА_4 необхідно рахувати з 26 квітня 2023 року.
Обвинувачений не заперечував розміру витрат на залучення експертів і підстав для їх стягнення. Отже, витрати на залучення експертів, які зазначено в обвинувальному акті та підтверджено довідками про вартість підлягають до стягнення з ОСОБА_4 в користь держави Україна.
В порядку визначеному ст.100 КПК України речові докази - відеозаписи «169тернопіль_ch2_20230305124001_ 20230305134001», «169тернопіль_ch2_ 20230305134003_20230305144003», відеозаписи з назвами «перекур», «грузить індукційну», «виносить індукційну», «Приїхав до будинку», «виносить мікрохвильова», «грузить мікрохвильову», які записані на DVD-R диск, зберігати при матеріалах судового провадження.
Керуючись статтями 8, 62, 129 Конституції України, статтями 349, 369-371, 373-376, 392-395, 532, 535 КПК України, статтями 50, 51, 63, 65, 66, 70, 185 КК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 8 (вісім) місяців.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09 січня 2024 року більш суворим покаранням призначеним цим вироком ОСОБА_4 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 8 (вісім) місяців та зарахувати покарання відбуте частково за вироком Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09 січня 2024 року.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 26 квітня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави Україна 3346 (три тисячі триста сорок шість) гривень витрат на залучення експертів.
Речові докази: відеозаписи «169тернопіль_ch2_20230305124001_ 20230305134001», «169тернопіль_ch2_ 20230305134003_20230305144003», відеозаписи з назвами «перекур», «грузить індукційну», «виносить індукційну», «Приїхав до будинку», «виносить мікрохвильова», «грузить мікрохвильову», які записані на DVD-R диск, зберігати пр. матеріалах судового провадження.
Копію вироку негайно вручити сторонам.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляції, особами визначеними у ст.393 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Судове рішення не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Судове рішення, що набрало законної сили звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Головуючий суддяОСОБА_1