"15" квітня 2025 р. Справа № 596/31/25
Провадження № 3/596/198/2025
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Цвинтарної Т.М.,
при секретарі судового засідання Рудніцькій О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в селищі Гусятин матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №3 (селище Гусятин) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №618942 від 30.12.2024 вбачається, що 30.12.2024 о 17 год. 00 хв. за адресою с. Самолусківці, Чортківського району на одній із вулиць гр. ОСОБА_1 не виконував неодноразове законне розпорядження (вимогу) про припинення правопорушення, шарпав за одяг працівника поліції, поводив себе зухвало та нахабно, чим чинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції, за що відповідальність передбачена за ст.185 КУпАП.
15.01.2025 та 15.04.2025 захисник особи, відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 - адвокат Череватий П.М. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, згідно яких просив закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Вказані клопотання обґрунтовує тим, що вимогам законодавства складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не відповідає, оскільки з його змісту неможливо встановити та зрозуміти:
1)яке точне місце вчинення адміністративного правопорушення;
2)зміст розпорядження (вимоги) поліцейського про припинення правопорушення яке було адресоване ОСОБА_1 та яке саме правопорушення вимагав припинити поліцейський;
3)який саме поліцейський пред'являв розпорядження (вимогу) ОСОБА_1 та чи знаходився він при виконанні службових обов'язків;
4)одяг якого працівника поліції нібито шарпав ОСОБА_1 ..
Особа, відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Череватий П.М. в судове засідання не з'явився, проте, захисник у своєму клопотанні від 15.04.2025 просив розгляд справи проводити у його відсутності та у відсутності ОСОБА_1 ..
Проте, особа, відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в судовому засіданні 15.01.2025 вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив суду, що 30.12.2024 приблизно о 15 год. 30 хв. він перебував у автомобілі «Мерседес Бенц Віто», н.з. НОМЕР_1 , крім нього у автомобілі ще був пасажир ОСОБА_2 та водій. Автомобіль зупинився внаслідок ДТП. Дана подія трапилась у с. Самолусківці, коли приїхали працівники поліції він стояв біля автомобіля, вони наділи йому на руки кайданки і повезли в лікарню для проходження огляду на стан сп'яніння. У лікарні від проходження огляду на стан сп'яніння він відмовився, оскільки не був водієм автомобіля. Він опору поліцейським не чинив, виконував всі вимоги, образливих слів в бік поліцейських не висловлював та за одяг не шарпав.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що провадження у справі слід закрити, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею185 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зокрема і за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків або відмова виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Дане положення знайшло своє відображення у п. 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 5 частини першої статті 11 Закону України "Про міліцію" від 11 жовтня 2011 року N 10-рп/2011.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями. Кодекс передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N 8 "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів").
Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 інкримінують вчинення правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, а саме, що він 30.12.2024 о 17 год. 00 хв. за адресою с. Самолусківці, Чортківського району на одній із вулиць не виконував неодноразове законне розпорядження (вимогу) про припинення правопорушення, шарпав за одяг працівника поліції, поводив себе зухвало та нахабно, чим чинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції.
У той же час, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б у своїй сукупності вказували на те, що ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №618942 від 30.12.2024 ОСОБА_1 ставиться у провину злісна непокора вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а саме, не виконував неодноразове законне розпорядження (вимогу) про припинення правопорушення, шарпав за одяг працівника поліції, поводив себе зухвало та нахабно.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про точне місце вчинення адміністративного правопорушення. Також не зазначено зміст розпорядження (вимоги) поліцейського про припинення правопорушення, яке було адресоване ОСОБА_1 та яке саме правопорушення вимагав припинити поліцейський. Не зазначено, який саме поліцейський пред'являв розпорядження (вимогу) ОСОБА_1 та чи знаходився він при виконанні службових обов'язків. Крім того, не вказано якого працівника поліції шарпав за одяг ОСОБА_1 ..
Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення та доданими до нього доказами, а також дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, чітко не зафіксована злісна непокора, яка згідно закону полягає у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків.
Отже, наявний у матеріалах справи протокол, відеозапис не є підтверджуючим доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки не відповідають дійсним обставинам справи, встановленим під час розгляду даної справи в суді.
Інших доказів суду не надано та в судовому засіданні не здобуто.
Таким чином, за результатами судового розгляду справи, судом не встановлено доказів, які б «поза розумним сумнівом» доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п.1 ч.1ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, встановлені обставини справи, беручи до уваги, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП слід закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.185, п.1 ст.247, ст.ст. 251, 283-284, 285,287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Повна постанова складена 21 квітня 2025 року.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Т.М. Цвинтарна