Справа № 589/2374/24
Провадження № 2/589/909/25
27 лютого 2025 року м. Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Сидорчука О.М.,
з участю:
секретаря судового засідання Лінок М.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю,
28.05.2024 ОСОБА_1 звернулась до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області із позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , з яким вона проживала разом з січня 2017 року по день його смерті.
В обґрунтування позову зазначила, що з ОСОБА_4 вони проживали разом, вели спільне господарство, спільно купували речі в кредит, мали спільний побут, проживали разом в любові та злагоді планували одружитись, після повернення чоловіка додому з військової служби. Доньці позивачки, чоловік був за рідного батька, повністю піклувався нею, виконував всі обов'язки щодо виховання, забезпечував матеріально, любив її.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовну заяву підтримала, просила задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник позивача ОСОБА_2 підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з'явився, були повідомлені належним чином.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи засобами поштового зв'язку, у судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не зверталась, відзиву на позов не надала.
З урахуванням викладеного, судом відповідно до ч. 4 ст. 223, 280, 281 ЦПК України вирішено провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи таке.
Свідок ОСОБА_5 , яка є кумою ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтвердила факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , пояснивши, що жили вони дуже добре, кохали один одного, завжди була підтримка між ними, купували побутова техніку разом, продукти. З мамою ОСОБА_3 свідок не знайома. Разом виховували неповнолітню доньку ОСОБА_6 від першого шлюбу ОСОБА_1 . Проживали разом з 2017 року спочатку у місті Шостка, потім у місті Чернігові. Їздили разом на заробітки у Польшу.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вони жили в одному будинку в АДРЕСА_1 разом із позивачем ОСОБА_1 . В цьому будинку проживали разом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та донька від першого шлюбу позивача - ОСОБА_6 з 2019 року. Ходили разом до магазину, купували меблі у кредит, бачила як вони привозили диван до квартири. З ОСОБА_3 свідок не знайома.
З копії сповіщення сім'ї № 239 вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14)
Позивачка ОСОБА_8 та ОСОБА_4 проживали разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу разом у АДРЕСА_2 . Підтвердженням того є Акт від 11 квітня 2024 року, затверджений Комунальним підприємством "Деснянське" Чернігівської міської ради (а.с. 15).
З копії договору оренди на ОСОБА_1 , вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , проживали разом ОСОБА_4 та донька від першого шлюбу позивача - ОСОБА_6 (а.с. 16-17).
Згідно роздруківки спілкування між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в мессенджері «Viber» та «WhatsApp» вони дійсно спілкувались як чоловік та дружина (а.с. 21-22).
Зі змісту досліджених фотографій, на яких зображені ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та донька від першого шлюбу позивачки, можна зробити висновок, що вони дійсно проживали однією сім'єю. (а.с.23).
З копій квитанцій вбачається про перерахунок коштів ОСОБА_4 позивачці ОСОБА_1 (а.с. 25-30)
Відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Положеннями ч. 1 ст. 3 СК України, передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Законодавець визнає можливість створення сім'ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, що зазначено у ст. 74 СК України .
У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 за № 5-рп/99 визначено таку обов'язкову ознаку поняття «член сім'ї», як ведення спільного господарства.
Іншими доказами проживання однією сім'єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; спільна участь у питанні життєзабезпечення сім'ї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту, спільне проведення дозвілля; наявність спільних фотографій, дописів та іншої інформації в соціальних мережах та інших веб-сайтах; догляд один за одним під час хвороби, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, доглядом за місцем поховання, тощо.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Аналогічні висновки, висловлені Верховним судом в постанові від 18.07.2018 у справі № 544/1274/16-ц та в постанові від 12.02.2020 у справі № 207/3371/17.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів, є обов'язком суду при їх оцінці.
Таким чином, з наведеного та досліджених в судовому засіданні доказів можна дійти висновку, що позивач ОСОБА_1 дійсно проживала з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім'єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з січня 2017 року по день його смерті. Вказана обставина підтверджується дослідженими у ході розгляду справи доказами та показаннями свідків, згідно яких ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вели спільне господарство та мали спільний бюджет, приймали спільну участь у питанні життєзабезпечення їх сім'ї та проведенні дозвілля.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, і в своїй сукупності підтверджують факт проживання позивача та ОСОБА_4 однією сім'єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу за вказаний у позові період.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, вирішуючи заяву у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволенні вимог за заявою.
Керуючись ст. 2, 10, 11, 247, 258, 259, 263-265,280-281, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживали однією сім'єю як чоловік та дружина (без реєстрації шлюбу) в період з 01.01.2017 по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем, або в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - відповідачем, шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.М. Сидорчук