Справа № 585/65/25
Номер провадження 2/585/223/25
21 квітня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, при секретарі Ю.В.Кириленко, розглянувши без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у судовому засіданні в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і просить: розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 14.01.2020 року Маньківським відділом ДРАЦС в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ), про що складено актовий запис № 2. Після розірвання шлюбу просить залишити прізвище « ОСОБА_3 » та стягнути з відповідача на її користь сплачений нею судовий збір. В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, 14.01.2020 року і проживали в ньому до 10.02.2023 року. Від цього шлюбу спільних дітей у них немає. Під час нашого спільного проживання відповідач постійно зловживав спиртними напоями, у зв'язку з чим між ними часто виникали з цього приводу сімейні сварки та скандали, взаємні докори та різні непорозуміння, що негативно позначалося на вихованні її неповнолітньої дочки від її першого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та створило умови, неможливі для подальшого спільного проживання. В зв'язку з цими обставинами вона 10.02.2023 року змушена була припинити фактичні шлюбні відносини з відповідачем і він зразу ж виїхав на постійне місце проживання до своїх батьків у м. Ромни, де і проживає по даний час. Спір про спільне сумісне майно між ними відсутній. Вирішити питання про розірвання шлюбу через органи ДРАЦС неможливо, оскільки відповідач не бажає з'являтись з цього приводу за місцем її проживання. Оскільки їх сім'я розпалася уже близько 1 року і 10 місяців, зберегти її неможливо та і недоцільно, укладений нами шлюб існує формально, а тому виникла необхідність у його розірванні, так як в даний час вона перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншим чоловіком, з яким має намір зареєструвати шлюб.
20 січня 2025 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання.
21 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, в позовній заяві клопотала провести розгляд справи без її присутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи.
За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно матеріалів справи, 14.01.2020 року сторони зареєстрували шлюб про що складено актовий запис за №02. Шлюб зареєстрований Маньківським відділом ДРАЦС в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.3).
Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Частиною 2 ст. 104 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя і якщо судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам хоч одного із них, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Подружжя примирятися не бажає і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача.
За таких обставин, шлюб підлягає розірванню.
Оскільки позивач просить після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_3 » то суд вважає за необхідне залишити позивачу шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Частиною 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 4 ч.3 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача, понесені нею судові витрати, на підтвердження яких надала суду квитанцію про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
Звертаючись до суду з позовом, позивач взагалі не вказала підстав вирішення даного питання судом, у зв'язку з чим, суд залишив позов без руху.
На усунення недоліків позивач подала заяву, в якій вказала що звертатися до суду її право, що вона і зробила… Крім цього надала уточнену позовну заяву, в якій обґрунтовуючи неможливість розірвання шлюбу через органи ДРАЦС зазначила, що розірвати шлюб через органи ДРАЦС неможливо, оскільки відповідач не бажає з'являтись з цього приводу за місцем її проживання.
Відповідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них за їх заявою. Якщо один з подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до нотаріально засвідченої, від його імені може подати другий з подружжя.
Отже, чинне законодавство дозволяє звернутися з заявою про розірвання шлюбу в орган РАЦСУ за місцем проживання подружжя, а також як за місцем проживання дружини так і за місцем проживання чоловіка.
Проте позивач не вказує, що вона намагалася вирішити дане питання з відповідачем та ініціювала питання спільного звернення до органу РАЦС за місцем проживання чоловіка і не обґрунтовує підстав неможливості розірвання шлюбу у визначеному законом порядку - через органи РАЦС, мотивуючи таку позицію лише тим, що відповідача не бажає приїздити за її місцем проживання.
У зв'язку з вказаним, твердження позивача про неможливість розірвання шлюбу через органи РАЦС, не підтверджені належними і допустимими доказами. За таких обставин суд не може зробити беззаперечний висновок що між сторонами існує спір щодо розірвання шлюбу, який виник саме з вини відповідача.
З огляду на вказане, вирішуючи вимогу позивача про стягнення судового збору з відповідача, суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки, жодних доказів, на підтвердження неможливості розірвання шлюбу через органи ДРАЦС, суду надано не було.
Керуючись ст. ст. 104, 110, 112,113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 13, 18, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 14 січня 2020 року Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №2.
Прізвище позивача ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишається « ОСОБА_3 ».
В стягненні з відповідача на користь позивача судового збору - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга