Справа № 579/2914/24
2-п/579/1/25
17 квітня 2025 року Кролевецький районний суд Сумської області
в складі - судді Моргуна О.В.
за участю секретаря Сергієнко Ж.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кролевець справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 13 лютого 2025 року,-
Згідно заочного рішення Кролевецького районного суду від 13 лютого 2025 року позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» заборгованість за кредитним договором № 101704584 від 01.02.2021 року в розмірі 31203 (тридцять одна тисяча двісті три) грн. 87 коп., витрати за сплату судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн. 00 коп.
Відповідач в судове засідання з'явилася , за змістом її заяви просила заяву про перегляд заочного рішення розглянути за її відсутності (а.с.71-74).
Представник позивача в судове засідання не з?явився , про час та місце розгляду справи повідомлений (а.с. 82), за змістом наданих пояснень проти заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення заперечує (а.с.86-92).
Суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Про час та місце розгляду справи за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Пінг-Понг», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відповідач повідомлялася належним чином за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 57,62), що відповідає вимогам ст. 128 ЦПК України.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрована за місцем проживання: АДРЕСА_1 .
Крім того, відповідач не надала доказів істотного значення для правильного вирішення справи, якими вона обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Сторонам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.
На відповідача покладений обов'язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст.ст.12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.78-80 ЦПК України, протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідач не надала доказів того, що між нею та первісним кредитором не укладався кредитний договір , не надала доказів, що кредитні кошти їй не передавалися , не надала доказів про відсутність заборгованості чи про заборгованість у меншому розмірі.
Інші доводи позивача, не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та зроблених на підставі них висновків.
Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 13 лютого 2025 року ОСОБА_1 отримане 24 березня 2025 року (а.с.85), крім того заявник підтверджує ознайомлення з рішенням суду 24 лютого 2025 року (а.с.71)
Згідно ч. 2 , ч. 3 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне за-очне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Лише 16 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 13 лютого 2025 року .
Підстав на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд не вбачає.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд вважає, що відповідач не позбавлена можливості в порядку ч. 4 ст. 287 ЦПК України оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись ст. 259, 260, 287 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 13 лютого 2025 року залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 22 квітня 2025 року.
СуддяО. В. Моргун