Справа № 455/2293/24
Провадження № 2/455/27/2025
Іменем України
14 квітня 2025 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,
секретар судового засідання - Сенета Г.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/2293/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Хирівська міська рада Самбірського району Львівської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання неповнолітніх дітей, -
23.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей, в якій посилається на те, що 26.10.2006 року він уклав шлюб з ОСОБА_3 у Виконавчому комітеті Новоміської сільської ради Старосамбірського району Львівської області.
Від вказаного шлюбу у них є двоє неповнолітніх дітей - дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані в АДРЕСА_1 та фактично проживають разом із ним в будинку АДРЕСА_2 .
Шлюб між ним та відповідачкою розірвано рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.12.2022 року.
Ще задовго до розірвання шлюбу, а саме з 2017 року за домовленістю з відповідачкою, їхні діти постійно проживають з ним.
Він повністю опікується інтересами і потребами дітей, піклується про них, займається їхнім вихованням, слідкує за їхнім розвитком та здоров'ям. Діти мають всі необхідні умови для навчання та відпочинку, мають окрему кімнату та забезпечені всім необхідним для нормального життєвого розвитку.
Всі питання щодо виховання сина вирішуються ним самостійно без участі та підтримки з боку відповідачки. Син та дочка знаходяться на повному його утриманні. Він має професійні навики щодо будівельних, технічно-ремонтних робіт, тому офіційно працює робітником в комунальному підприємстві КП МВУЖКГ м.Добромиль і має можливість матеріально забезпечувати дітей всім необхідним.
Зазначив, що він ніколи не перешкоджав і не має наміру у подальшому перешкоджати спілкуванню матері з дітьми, спору із матір'ю дітей, щодо визначення місця проживання сина та дочки з ним немає.
Син та дочка навчаються відповідно у 6-му та 7-му класах КЗЛОР «Самбірська спеціальна школа» і не знаходяться на повному державному забезпеченні, а в позаурочний час перебувають вдома на його утриманні.
Просить визначити місце проживання малолітніх дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ним - ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 26.09.2024 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 11 годину 00 хвилин 31.10.2024 року, яке відкладено на 09 годину 30 хвилин 10.12.2024 року.
Ухвалою суду від 10.12.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 годину 00 хвилин 21.01.2025 року, яке відкладено на 15 годину 00 хвилин 20.02.2025 року, на 12 годину 00 хвилин 13.03.2025 року та на 11 годину 00 хвилин 14.04.2025 року.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Терлецький Ю.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та просили їх задовольнити. Додатково суду позивач ОСОБА_1 пояснив, що спір між ним та відповідачкою стосовно визначення місця проживання дітей фактично відсутній. До суду він звернувся через те, що у майбутньому, якщо в матері виникнуть претензії, він міг би їй показати рішення суду, де зафіксовано, що діти мають проживати з ним.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відзив на позовну заяву не надала, заяву про розгляд справи у її відсутності не надіслала, про причини неявки суд не повідомила.
Представник третьої особи Хирівської міської рада Самбірського району Львівської області, як органу опіки та піклування в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 14.04.2025 року на електронну адресу суду надійшло клопотання за підписом міського голови М.Королюк, в якому вона просила розгляд справи провести без участі представника Виконавчого комітету Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області (а.с.93).
Неповнолітня ОСОБА_4 в присутності психолога ОСОБА_6 пояснила, що вона вже 3 роки навчається в м.Самборі в школі «Берегиня». В с. Березів живе з татом і бабусею вже дуже тривалий час, 6 чи 7 років. Мати, ОСОБА_2 , рідко до них приходить. Востаннє мама приїжджала у березні 2025 року, приблизно місяць тому. По телефоні майже з мамою не спілкується. В подальшому вона б хотіла і надалі жити з батьком.
Неповнолітній ОСОБА_5 в присутності психолога ОСОБА_6 пояснив, що він навчається в школі «Берегиня» в м. Самбір, а проживає в с.Березів разом з батьком і бабусею вже 6 років. Мати вкрай рідко до них приїжджає.
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, вислухавши думку дітей з приводу предмету спору, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , виданими Новоміською сільською радою Старосамбірського району Львівської області (а.с.12, 14).
Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.12.2022 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був зареєстрований 26.10.2006 року у Новоміській сільській раді Старосамбірського району Львівської області, актовий запис №13 (а.с.10-11).
Судовим наказом Старосамбірського районного суду Львівської області від 27.03.2023 року наказано стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня подання заяви - 14.02.2023 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с.9).
З інформації Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» №397 від 15.05.2024 року та №284 від 03.04.2025 року відомо, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель с.Березів Самбірського району Львівської області не знаходиться на динамічному спостереженні в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , під динамічним спостереженням у лікаря нарколога не перебуває. Перебуває під динамічним спостереженням у лікаря психіатра з 2018 року (а.с.19, 86).
Актом обстеження матеріально побутових умов сім'ї від 09.05.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 разом зі своїми дітьми: дочкою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є не зареєстровані, але фактично проживають, являється годувальником сім'ї, утримує та виховує своїх дітей, з матір'ю дітей разом не проживають, мати участі у вихованні та утриманні дітей не бере. Зі слів чоловіка, сусідів та односельчан жінка відвідує своїх дітей два, три рази на рік (а.с.20).
Згідно характеристики від 26.03.2024 року №145, виданої старостою старостинського округу №4, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, характер спокійний, врівноважений. Виховує та утримує самостійно своїх дітей, громадського порядку не порушував, скарг на нього не поступало, користується авторитетом серед жителів села (а.с.21).
Із характеристики №97 від 08.05.2024 року, виданої Комунальним підприємством міського виробничого управління житлово-комунального господарства м.Добромиль відомо, що ОСОБА_1 є сумлінним працівником, до роботи ставиться якісно і добросовісно. Претензій щодо його поведінки чи виконання обов'язків в керівництва немає (а.с.21, зворотньої сторони).
З довідок Комунального закладу Львівської обласної ради «Самбірська спеціальна школа інтернат» №46 та №47 від 30.04.2024 року відомо, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дійсно навчаються у Самбірській спеціалізованій школі «Берегиня» і не знаходяться на повному державному забезпеченні та в позаурочний час перебувають вдома на утриманні батька (а.с.22, 22 зворотньої сторони).
З довідки Комунального підприємства міського виробничого управління житлово-комунального господарства м.Добромиль Виконавчого комітету Добромильської міської ради №143 від 19.09.2024 року відомо, що ОСОБА_1 дійсно працює прибиральником територій даного підприємства з 05.01.2022 року по даний час (а.с.25, зворотньої сторони).
Рішенням Виконавчого комітету Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області №57 від 10.06.2024 року «Про визначення місця проживання малолітніх дітей» вирішено визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.17).
Окрім того, 10.06.2024 комісією з прав захисту прав дитини Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області за №57 складено висновок про визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.18).
Однак з даного висновку відомо, що відповідно до характеристики старости старостинського округу №3 від 04.04.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька с.Посада Новоміська Самбірського району Львівської області зарекомендувала себе з позитивної сторони, працелюбна, врівноважена, ввічлива, доброзичлива, з односельчанами та сусідами живе мирно та в згоді. На даний час діти з мамою не проживають у зв'язку з тим, що вона хворіє, але цікавиться своїми дітьми, відвідує їх, допомагає матеріально.
Так, в якості матеріально-правової підстави для пред'явлення позову позивач зазначає положення ст. 161 СК України, яким врегульовано порядок вирішення спору між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини.
Надаючи правову оцінку вимогам ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітнім дітям ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_1 за адресою - АДРЕСА_2 , суд приходить до такого висновку.
Згідно з ч.ч. 2, 8, 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства»).
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно зі ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
По справі встановлено, що фактично спір щодо місця проживання дитини був ініційований батьком дитини, з яким діти і так фактично проживають і від яких мати дітей не вимагала та не вимагає зміни її місця проживання.
Окрім того, суд констатує, що рішенням Виконавчого комітету Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області №57 від 10.06.2024 року «Про визначення місця проживання малолітніх дітей» вже вирішено визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_1 . Водночас будь-яких доказів, які б свідчили про невиконання відповідачкою вищевказаного рішення, суду стороною позивача не надано.
Також, після звернення батька дитини до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, відповідачка не подала до суду відзив на позовну заяву, у встановленому порядку з самостійним позовом до суду або із зустрічним позовом в межах розгляду даної справи про визначення місця проживання дитини разом з собою, не зверталася, будь-яких належних доказів, які б свідчили про її бажання і волю щодо визначення місця проживання дитини із мамою суду не надала.
Окрім того, позивач ОСОБА_1 не забороняє відповідачці бачитися з дітьми.
Також, будь-яких належних доказів, які б свідчили про бажання і волю відповідачки ОСОБА_2 щодо визначення місця проживання дитини із нею, остання суду не надала.
За встановлених обставин, у суду відсутні підстави вважати, що на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визначення місця проживання дітей, які фактично проживали і проживають разом з ним, між батьками дітей виник спір саме щодо їхнього місця проживання, оскільки мати дитини ОСОБА_2 не вимагала від батька дітей змінити їхнє місце проживання, не порушувала в судовому порядку питання щодо відібрання дітей у позивача, не зверталася до суду з позовом про визначення місця проживання дитини разом з собою.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги про визначення місця проживання дитини заявлені позивачем передчасно, оскільки зверненню до суду з відповідним позовом має передувати спір між батьками щодо місця проживання дитини та спір принаймні має існувати на час вирішення справи в суді.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.07.2024 року у справі №127/16211/23.
Отже, суд може захистити лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси, а відсутність такого порушення унеможливлює існування цивільного спору, що є підставою для відмови у позові.
Відповідно до вимог ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати по справі, в зв'язку з відмовою у позові, слід залишити за ним.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Хирівська міська рада Самбірського району Львівської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання неповнолітніх дітей - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Дата складання повного судового рішення - 22.04.2025 року.
Суддя Пошивак Ю.П.