Справа №464/2557/25
пр № 2/464/1473/25
21 квітня 2025 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Теслюк Д.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
представник позивача ПрАТ «Закарпаттяобленерго» - Скоблик Х.В., 16.04.2025 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу від 02.11.2021 - у розмірі 91 100,81 грн.
Оглянувши матеріали позовної заяви, вважаю, що таку слід скерувати Берегівського районного суду Закарпатської області за підсудністю, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України, якою встановлено правила виключної підсудності, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном (п. 7.23.). Словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення (п.7.24.). До спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України (п. 7.25.).
Враховуючи в цілому тотожній зміст положень ч.1 ст. 30 ЦПК України та ч.3 ст. 30 ГПК України, вважаю за можливе застосувати в даній цивільній справі вказані вище висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права.
Окрім цього, як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
У цій справі позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуги з приєднання до електричних мереж системи розподілу ПрАТ «Закарпаттяобленерго», яка була надана за місцем знаходження об'єкта нерухомого майна - АДРЕСА_1 , з функціональним призначенням об'єкту «будівництво та обслуговування будівель торгівлі».
Таким чином, при вирішенні цієї справи повинні застосовуватись правила виключної підсудності, передбачені ч.1 ст. 30 ЦПК України, згідно з якими позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за послугу, яка була надана за місцезнаходженням нерухомого майна, відтак зазначена справа не підсудна Сихівському районному суду м.Львова та відноситься до виключної підсудності Берегівського районного суду Закарпатської області.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Суд зобов'язаний передати справу на розгляд до суду, якому вона підсудна за законом, оскільки ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Враховуючи викладене, оглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про передачу даної справи за підсудністю до Берегівського районного суду Закарпатської області.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. ст. 30, 31, 258-261, 353-354 ЦПК України,
цивільну справу №465/2557/25 (пров.№2/464/1473/25) за позовом Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати за підсудністю до Берегівського районного суду Закарпатської області.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Дмитро ТЕСЛЮК