Справа № 463/5707/24
Провадження № 2/463/435/25
15 квітня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Мармаша В.Я.
за участю секретаря судового засідання Гавц О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
представник позивача звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за договорами у загальному в розмірі 123 011,88 грн, а також судовий збір в розмірі 3 028,00 грн, просив вимоги задовольнити з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.
Ухвалою судді Личаківського районного суду м.Львова від 25 червня 2024 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву.
03.02.2025 на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення, у яких просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що позивачем не підтверджено розмір заборгованості за кредитними договорами, не надано первинних бухгалтерський документів відносно видачі кредиту, а з матеріалів позову неможливо встановити, в якому обсязі перісним кредитором було передано права вимоги позивачу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, на їх задоволенні наполягає.
Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правовідносини.
Згідно з п.1.27 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до умов договору позичальник зобов'язався повернути позику, сплатити проценти у строки і на умовах, передбачених договором.
Судом встановлено, що 01.09.2023 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міолан» укладено Кредитний Договір №102913039, відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту у власність грошові кошти, шляхом перерахування їх на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку договору, або достроково, та сплатити позичальнику плату (Проценти) від суми позики.
28.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міолан» та позивачем укладено Договір факторингу №28112023, відповідно до умов якого позивач прийняв належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Міолан» права грошової вимоги до боржників за договорами, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №2 від 28.11.2023 року до Договору факторингу №28112023 від 28.11.2023 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 31 615,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 615,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості за комісією; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею.
На виконання п.1.3 Договору факторингу на адресу відповідача, зазначену в договорі позики, позивачем направлено повідомлення про відступлення права вимоги.
Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов'язання, з часу укладення кредитного договору, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості, а тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача в користь позивача вищевказану заборгованість в сумі 31 615,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 615,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Крім того, 31.08.2023 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір Позики №76424779, відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту у власність грошові кошти, шляхом перерахування їх на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
14.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого позивач прийняв належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників за договорами, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №17 від 27.02.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 28 591,88 грн, з яких: 8 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20 091,88 грн - сума заборгованості за відсотками; 0 грн. - сума заборгованості за пенею.
На виконання п.1.3 Договору факторингу на адресу відповідача, зазначену в договорі позики, позивачем направлено повідомлення про відступлення права вимоги.
Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов'язання, з часу укладення кредитного договору, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості, а тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача в користь позивача вищевказану заборгованість в сумі 28 591,88 грн, з яких: 8 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20 091,88 грн - сума заборгованості за відсотками.
Крім того, 25.08.2023 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міолан» укладено Кредитний Договір №5720295, відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту у власність грошові кошти, шляхом перерахування їх на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку договору, або достроково, та сплатити позичальнику плату (Проценти) від суми позики.
26.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міолан» та позивачем укладено Договір факторингу №26122023, відповідно до умов якого позивач прийняв належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Міолан» права грошової вимоги до боржників за договорами, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №1 від 26.12.2023 року до Договору факторингу №26122023 від 26.12.2023 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 62 805,00 грн, з яких: 15 900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 45 315,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 1 590,00 грн - сума заборгованості за комісією; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею.
На виконання п.1.3 Договору факторингу на адресу відповідача, зазначену в договорі позики, позивачем направлено повідомлення про відступлення права вимоги.
Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконав свого зобов'язання, з часу укладення кредитного договору, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості, а тому суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача в користь позивача вищевказану заборгованість в сумі 62 805,00 грн, з яких: 15 900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 45 315,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 1 590,00 грн - сума заборгованості за комісією.
Таким чином, в порушення умов кредитного договору а також ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за Договором про споживчий кредит №102913039 від 01.09.2023, Договором позики №76424779 від 31.08.2032 та Договором про споживчий кредит №5720295 від 25.08.2023 становить 123 011,88 грн.
Більше того, відповідач мав змогу самостійно довести факт неотримання ним кредитних коштів, надавши суду банківську інформацію про наявність/відсутність у нього відповідних карткових рахунків, на які здійснювався переказ кредитних коштів згідно представлених позивачем платіжних інструкцій, чи інформацію про рух коштів на них.
Крім того, відповідач розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами також не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитними договорами, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надав.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови договорів, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за такими, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у загальному розмірі 123 011,88 грн.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 3 028,00 гривень, сплата якого підтверджується відповідним платіжним дорученням (а.с.2).
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 141,142, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:
-за Договором про споживчий кредит №102913039 від 01.09.2023в розмірі 31 615,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 615,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
-за Договором позики №76424779 від 31.08.2032в розмірі 28 591,88 грн, з яких: 8 500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20 091,88 грн - сума заборгованості за відсотками;
-за Договором про споживчий кредит №5720295 від 25.08.2023в розмірі 62 805,00 грн, з яких: 15 900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 45 315,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 1 590,00 грн - сума заборгованості за комісією; 0,00 грн - сума заборгованості за пенею;
а всього заборгованість у загальному розмірі 123 011,88(сто двадцять три тисячі одинадцять гривень вісімдесят вісім копійок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Текст рішення складено та підписано суддею 22.04.2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження юридичної особи: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, будинок 30, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк»;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: Мармаш В. Я.