Справа № 462/2825/24
22 квітня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Львові у спрощеному позовному проваджені без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до о ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору № б/н від 28 листопада 2013 року в розмірі 111718,22 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 89587,74 грн; заборгованість за нарахованими відсотками - 22130,48 грн, Свої вимоги мотивує тим, що 28 листопада 2013 року між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. 29 березня 2023 року сторонами була підписана в електронній формі заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг, відповідно до умов якої відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. 25 травня 2023 року о 20 год. 22 хв., відбулось списання грошових коштів з рахункувідповідача в розмірі 1054,10 грн; о 20 год. 23 хв., відбулось списання грошових коштів в розмірі 25740 грн: о 20 год. 38 хв., відбулось списання грошових коштів в розмірі 25740 грн; о 20 год. 41 хв., відбулось списання грошових коштів в розмірі 25740 грн; о 21 год. 06 хв., відбулось списання грошових коштів в розмірі 15761 грн. Службовою перевіркою, яка була проведена банком було встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи під впливом невстановлених шахраїв 25 травня 2023 року несвідомо допомогла створити дублікат СІМ-карти свого фінансового номеру, якою оперували треті особи. Як наслідок, з її карт та рахунків клієнта було викрадено кредитних коштів на загальну суму 164999 грн. Разом з цим, банк вважає, що вона має сплатити вищевказану заборгованість. В зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити.
26 квітня 2024 року ухвалою суду справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовної провадження без виклику сторін, а відповідачеві було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі /а.с.99/.
Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Паленга Н.М. подала до суду відзив, в якому проти позову заперечила, мотивуючи це тим, що списання грошових коштів з її карткових рахунків відбулося не за її розпорядженням, тому вона не повинна нести відповідальність за такі операції. При цьому, виявивши безпідставне списання грошових коштів з її рахунку, вона невідкладно повідомила про це АТ КБ «ПриватБанк» та правоохоронні органи. Просить у задоволені позову відмовити /а.с.103-106/
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій позов підтримав, навівши у відповіді доводи аналогічні доводам, викладеним ним у позові /а.с.131-135/.
01 травня 2024 року провадження у справі зупинено до набрання рішення суду у справі № 462/619/24 законної сили /а.с.128/.
13 березня 2025 року ухвалою суду провадження у справі відновлено /а.с.229/.
Враховуючи наведене, відповідно до частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 листопада 2013 року між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку /а.с.15/.
29 березня 2023 року сторонами була підписана в електронній формі заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг /а.с.42-51/. У розділі 1 «Істотні умови Договору «Кредитні картки» були передбачені основні умови кредитування, зокрема, встановлювалися тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; розмір кредитного ліміту не перевищує для карт «Універсальна» 50000 грн. та для карт «Універсальна Gold» 75000 грн.; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків пічних 42% для карт «Універсальна» та 40,8% для карт «Універсальна Gold».
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 28 листопада 2013 року, укладеного між АТКБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , заборгованість відповідачки станом на 08 січня 2024 року становить 111718,22 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 89587,74 грн; заборгованість за нарахованими відсотками - 22130,48 грн /а.с.16-20/.
З наданої позивачем Виписки по рахунку за договором № б/н за період з 09 січня 2008 року по 12 січня 2024 року вбачається, за карткою НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 у період з 25 травня 2023 року по 01 січня 2024 року здійснювалося списання відсотків за користування кредитом, поповнення картки шляхом переказу з інших карток відповідачки та грошові перекази в розмірі 89587,74 грн. /а.с.21-26/.
Так, з картки № НОМЕР_1 25 травня 2023 року о 20 год. 22 хв., відбулось списання грошових коштів з рахунку відповідача ОСОБА_1 , в розмірі 1054,10 грн; о 20 год. 23 хв., відбулось списання грошових коштів в розмірі 25740 грн: о 20 год. 38 хв., відбулось списання грошових коштів в розмірі 25740 грн; о 20 год. 41 хв., відбулось списання грошових коштів в розмірі 25740 грн; о 21 год. 06 хв., відбулось списання грошових коштів в розмірі 15761 грн /а.с.112 зворот/.
26 травня 2023 року Слідчим відділенням Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області до Єдиного о реєстру досудових розслідувань були внесені відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023141390000495 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 КК України, по факту того, що того ж числа до вказаного відділу звернулася ОСОБА_1 , яка повідомила, що 25 травня 2023 року, приблизно о 19:33 годин, невідома особа, зателефонувавши з номерів мобільного телефону НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , та представившись працівником оператора мобільного зв'язку «Київстар», шахрайським способом, шляхом переказу грошових коштів з банківської картки «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , заволоділа її грошовими коштами в сумі 115000 грн, що підтверджується витягом з ЄРДР /а.с.114/.
21 липня 2023 року вказане кримінальне провадження № 12023141390000495 було скеровано за підслідністю до Відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яке на даний час здійснює досудове розслідування у зазначеному проваджені /а.с.116/.
Постановою слідчого СВ ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області Остапенка Б.Ю. від 25 грудня 2023 року відповідача ОСОБА_1 визнано потерпілою у кримінальному провадженні № 12023141390000495 /а.с.114/.
За наслідками службової перевірки, яка була проведена 28 лютого 2024 року головним спеціалістом безпеки УБ по Західному макрорегіону Сенькусем О.М. було встановлено, на момент її проведення по клієнту ОСОБА_1 , заборгованість становить: 111 718,22 грн. по реф. SAMDN51000125114841, Універсальна картка НОМЕР_1, по якій 25.05.2023 р. було піднято кредитний ліміт з 75 000 грн. до 90 000 грн. 25.05.2023 р., з вказаної картки 25.05.2023 р. знято 96 035,24 грн (90 000 грн - кредитні кошти та 6 035,24 грн, - власні коштів, які були переказані 25 травня 2023 року на картку. Кошти виводилися через сторонні ресурси); 42 083 грн. по реф. SAMDNWFC00086935635, "Оплата частинами", договір 23052534319986, рахунок НОМЕР_5 від 25.05.2023 р. на суму 38 700 грн., терміном на 36 місяців, який підписаний простим електронним підписом з фінансового номеру телефону: НОМЕР_4 - 25.05.2023 р. о 21:12:32.
Кошти в сумі 38 700 грн., о 21:12:52 з договору 23052534319986, рахунок НОМЕР_5 були переказані на картку НОМЕР_6 клієнта ОСОБА_1 , після чого кошти були виведені на сторонній ресурс. Усього з картки було виведено 41 551,75 грн, з яких 38 700 грн. кредитні кошти; 34 017,06 грн по реф. SAMDNWFC00086941669, "Оплата частинами", договір 23052534320099, рахунок НОМЕР_12 від 25.05.2023 р. на суму 35 999 грн, терміном на 17 місяців, який підписаний простим електронним підписом «ОТР Вірний» з фінансового номеру НОМЕР_4 - 25 травня 2023 року о 22:09:06. Кошти були перераховані ТзОВ «Комфі трейд», ЄДРПОУ: 36962484; 2422,4 грн., реф. SAMDNWFD0073715952400 штрафи, суди, рахунок НОМЕР_11.
Тобто, з карт ОСОБА_1 25.05.2023 р. в загальному були списані кошти на суму 173 585,99 грн, з яких 164 699 грн кредитні кошти.
Усього кредитна заборгованість по клієнту ОСОБА_1 перед АТ КБ ПриватБанк на момент проведення службової перевірки з урахуванням нарахованих відсотків по кредитам та штрафним санкціям становить 190 240,68 грн.
В ході вивчення логів входів в Приват24 встановлено, що 25-26.05.2023 року зафіксовано вхід з нетипового мобільного телефону iPhone9 ,1, операційна система IOS, версія 15.7.6. Типовий мобільний пристрій мобільного телефону iPhone9 ,3, операційна система IOS, версія 15.7.3.Нетиповий мобільний пристрій з Imei 0C7C9324-1934-4FFD-87EA-86BC32408671, згідно даних програмних комплексів жодному з клієнтів Банку на постійній основі не належить. Зміна ПІН-кодів по картках ОСОБА_1 мала місце 26.05.2023 р., тобто після списання коштів з картки ОСОБА_1 .
Пароль в акаунт Приват24 клієнта ОСОБА_1 за 25.05.2023 року було змінено о 20:00:07 вже з нетипового мобільного номеру телефону. У нетиповому мобільному телефоні була включена геолокація, що дозволило визначити точки входів в акаунт Приват24 клієнта ОСОБА_1 . Входи в Приват24 здійснювались з АДРЕСА_1 .
Згідно даних ПК Voice Record System за 24-30.05.2023 року, з мобільного номеру телефону НОМЕР_4 , який рахується за клієнтом ОСОБА_1 , як фінансовий починаючи з 04.04.2006 року зафіксовано п'ять діалогів за ініціативи клієнта: id - НОМЕР_8 , 25.05.2023 року о 20:20:27 тривалістю 1 хв. 54 сек. В ході розмови особа від імені клієнта ОСОБА_1 , повідомила про необхідність переказу коштів в сумі 1 015 грн на іншу картку. В ході проведення платежу оператор зі сторони Банку здійснює ідентифікацію клієнта шляхом запитування дати народження, місця народження, місця реєстрації, місця праці та ПІБ чоловіка. Особа від імені клієнта ОСОБА_1 надає нечіткі відповіді про номер будинку та квартири по місцю реєстрації, про місце праці та прізвище чоловіка (фактично надає невірні відповіді, які не помічає оператор Банку).
id - НОМЕР_13, 25.05.2023 р. о 21:09:39 тривалістю 1 хв. 04 сек. В ході розмови особа від імені клієнта ОСОБА_1 намагається підтвердити оформлення кредиту, але через поганий зв?язок діалог по суті не відбувся.
id - НОМЕР_14, 25.05.2023 року о 21:11:03 тривалістю 1 хв. 21 сек. В ході розмови особа від імені клієнта ОСОБА_1 намагається підтвердити кредит на суму 59 598 грн. В даному діалозі особа від імені ОСОБА_1 вже чітко надає вірні відповіді на поставлені питання (кредит не було оформлено із-за невірного введення CVV-коду).
id - НОМЕР_9 , 25.05.2023 року о 21:17:53 тривалістю 4 хв. 31 сек. В ході розмови особа від імені клієнта ОСОБА_1 проводить розблокування карток які закінчуються на НОМЕР_6 та НОМЕР_16. Блокування відбулось внаслідок спроби оформлення кредиту на 59 598 грн. Особа від імені ОСОБА_1 успішно пройшла ідентифікацію шляхом надання відповідей на питання оператора Банку.
id - НОМЕР_15, 26.05.2023 року о 13:57:12 тривалістю 26 хв. 04 сек. В ході розмови особа від імені реального клієнта ОСОБА_1 було заявлено, що приблизно о 20:00 невідомі особи зателефонували на фінансовий номер. Представились працівниками служби безпеки мобільного оператора "КиївСтар". Під впливом шахраїв клієнт ОСОБА_1 ввела комбінацію вказаних цифр. Після чого, клієнт ОСОБА_1 втратила зв'язок із своєю СІМ-картою від номера НОМЕР_4 . Про втрату зв'язку із своєю СІМ-картою НОМЕР_4 зрозуміла приблизно о 24:00, після чого карти були заблоковано. 26.05.2023 року клієнт ОСОБА_1 доступ до СІМ-карти НОМЕР_4 було відновлено. Оператор радить звернутись з приводу шахрайства звернутись у правоохоронні органи.
Крім того, практично в ході всіх вказаних ідентифікацій особа від імені клієнта ОСОБА_1 не чітко вказує місце праці. Згідно даних службової перевірки, основна кількість платежів була здійснена за допомогою платіжного ресурсу IPAY.UA р2р, що не дозволяє на момент проведення службової перевірки встановити осіб, які отримали кошти. Відновлення акаунту Приват24 клієнта ОСОБА_1 мало місце 26.05.2023 р. о 14:34 з картки НОМЕР_10 .
Усі СМС-повідомлення за 25.05.2023 року про здійснення шахрайських операцій надходили на СІМ-карту НОМЕР_4 фінансового номеру телефону (перебувала в руках шахраїв), на електронну адресу (відсутня електронна адреса в програмних комплексах Банку) та на месенджері Viber.
Таким чином, в ході проведення службової перевірки встановлено, що 25.05.2023 року приблизно о 20:00 на фінансовий мобільний номер НОМЕР_4 клієнта ОСОБА_2 зателефонували невстановлені особи, та представились працівниками "КиївСтар". ОСОБА_1 перебуваючи під впливом шахраїв ввела в свій мобільний телефон ряд (комбінацію) цифр, що призвело до втрати зв'язку з СІМ-картою НОМЕР_4 . В подальшому шахраї змінили пароль входу увійшли в акаунт Приват24 клієнта ОСОБА_1 і перебуваючи в акаунті Приват24 клієнта ОСОБА_1 підняти кредитний ліміт до 90000 грн. по картці НОМЕР_1 та оформили два кредити "Оплата частинами" на 38700 та 35999 грн. Кошти були виведені за межі АТ КБ ПриватБанк на невідомі ресурси.
Відповідно до висновку службової перевірки клієнтка ОСОБА_1 , перебуваючи під впливом невстановлених шахраїв 25 травня 2023 року несвідомо допомогла створити дублікат СІМ-карти свого фінансового номеру, якою оперували треті особи. Як наслідок, з карт та рахунків клієнта ОСОБА_1 було викрадено кредитних коштів на загальну суму 164999 грн. /а.с.173-175/.
Приписами статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України визначено, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та таке інше.
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Частиною 1 статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта.
Згідно з пунктами 2, 5, 6, 8, 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, користувач зобов'язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним, контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем, після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушив Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Позивач не довів того, що ОСОБА_3 втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Про результати службового розслідування за вказаним фактом ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано відповіді».
Суд касаційної інстанції враховує, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено факт звернення відповідача до банку про скасування спірної транзакції, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у відповідача була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цієї транзакції. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом взято до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно позивачу, доводи та підстави позову якого не були належним обґрунтуванні під час судового розгляду справи. Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
Аналогічний висновок наведений також у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15».
Аналогічний висновок наведений також у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18).
Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
АТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив належними і допустимими доказами, що ОСОБА_1 , як користувач кредитної картки, своїми діями чи бездіяльністю свідомо сприяла у доступі до відомостей по кредитній картці, її особового рахунку, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування з її карткового (кредитного) рахунку грошових коштів.
З огляду на те, що списання грошових коштів з карткових рахунків ОСОБА_1 відбулося не за її розпорядженням, тому вона не повинна нести відповідальність за такі операції. При цьому, виявивши безпідставне списання грошових коштів з її рахунку, вона невідкладно повідомила про це АТ КБ «ПриватБанк» та правоохоронні органи.
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Беручи до уваги, що у задоволені позову відмовлено, тому судові витрати у виді сплаченого позивачем АТ КБ «ПриватБанк» судового збору слід віднести на рахунок останнього.
Керуючись ст.ст. 81,89,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволені позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду
Суддя:
Оригінал рішення.