Житомирський апеляційний суд
Справа №291/1277/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/438/25
Категорія ч.1 ст.115 КК України Доповідач ОСОБА_2
16 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря: ОСОБА_5 ,
обвинуваченої: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12023060480001140 за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_6 та в її інтересах захисника ОСОБА_7 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 грудня 2024 року, яким засуджено
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку смт Ружин Бердичівського району Житомирської області, громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму,
- за ч. 1 ст.115 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вирішено рахувати з дня затримання, тобто з 27.07.2023, зарахувавши в строк покарання строк попереднього ув'язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченої ОСОБА_6 залишено попередній - тримання під вартою, але не довше ніж на два місяці з дня ухвалення вироку.
Скасовано арешт, накладений на речові докази згідно ухвал Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01.08.2023.
Питання про долю речових доказів вирішено в порядку ст.100 КПК України та в апеляційних скаргах не оскаржується.
Як встановив суд, 27.07.2023 близько 9-ї години 00 хвилин ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходилися за місцем проживання, що за адресою : АДРЕСА_3 , де між ними на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт. В ході даного конфлікту у ОСОБА_6 виник умисел на вбивство ОСОБА_9 . Після чого, вона реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_9 , підійшла до останнього та нанесла удар ножем, який тримала в руці, в область грудної клітини ОСОБА_9 , таким чином вбивши його.
У результаті вказаних дій ОСОБА_6 заподіяла ОСОБА_9 тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото - різаного поранення передньої поверхні грудної клітини ліворуч з пошкодженням легеневої тканини, яке ускладнилось розвитком пневмотораксу, що призвело гостру крововтрату та смерть потерпілого.
Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, а саме, умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - ОСОБА_9 .
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду, ухвалити новий, яким виправдати ОСОБА_6 за ч.1 ст.115 КК України з підстав не доведеності її вини.
Сторона захисту вважає, що викладені в судовому рішенні фактичні обставини в частині визнання винуватою ОСОБА_6 за ч.1 ст. 115 КК України не відповідають матеріалам кримінального провадження і на підставі наданих стороною обвинувачення доказів неможливо достовірно зробити висновок про винуватість ОСОБА_6 за обставин, викладених у обвинувальному акті, оскільки доказів про це недостатньо.
На думку сторони захисту, доводи обвинуваченої про невинуватість не спростовано адже покази допитаних у судовому засіданні свідків не суперечать тим обставинам, стосовно яких надавала пояснення сама обвинувачена. Доказів, які надані стороною обвинувачення недостатньо аби поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_6 . У вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, оскільки вони містять в собі невизначений характер.
Зазначає, що винуватість не може гуртуватися на припущеннях сторони обвинувачення. А тому, сукупність зібраних доказів не є недостатньою для встановлення факту доведеності вини ОСОБА_6 з приводу пред'явленого обвинувачення.
Зазначає, що в основу вироку покладені покази свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та експертизи № 374 від 04.11.2024,.
Твердить, що у висновку експерта зазначено, що ділянка тіла, де розташоване ушкодження у гр. ОСОБА_9 є доступною для спричинення ушкодження самому собі, але слід зазначити, що враховуючи локалізацію, напрямок раньового каналу та його глибину, стан алкогольного сп'яніння, це є маловірогідним. Однак, така можливість не виключається експертом.
Посилається на те, що ніж, яким завдано тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_9 не було досліджено.
Вважає, що під час судових засідань не встановлені достатні докази для доведення винуватості обвинуваченої ОСОБА_6 у даному кримінальному правопорушенні та вичерпані можливості їх отримання, зазначає, що суд має винести виправдувальний вирок.
В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_6 не погоджується з вироком суду, оскільки не визнає себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, інших обґрунтувань не зазначає.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника та обвинуваченої, які підтримали подані апеляційні скарги, заперечення прокурора на апеляційні скарги, перевіривши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
На думку колегії суддів проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_6 в умисному вбивств, тобто умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_9 обґрунтувавши це належним чином у вироку з посиланням на докази та надавши їм відповідну оцінку з такими висновками погоджується і апеляційний суд.
Обвинувачена ОСОБА_6 у суді першої інстанції свою вину заперечила та пояснила, що в той день вживали з ОСОБА_13 спиртні напої. Говорили на тему хати, потерпілий встав, взяв ножа, вона подумала, що той хоче її налякати. Побачила кров, зателефонувала в швидку, що при цьому казала не пам'ятає. Вона сиділа за столом, не бачила, як він встромив ніж, їй здалося, що за руку встромив і вийняв його, поклав на стіл. Вона забрала ножа, щоб він більше його не брав. Коли побачила кров, поклала потерпілого на ліжко, викликала швидку, але він помер перед тим, як швидка приїхала. Бачила на Дзюбі рану, до якої прикладала шматок матерії. Поріз був маленький. Зазначила, що ОСОБА_13 постійно її бив, побив за 3 -4 дні до події. Також зазначила, що потерпілого не вбивала.
Згідно протоколу слідчого експерименту від 06.09.2023 зі скріншотами та DVD -R диском із записом слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_6 , ОСОБА_6 в присутності захисника та понятих відтворила свою версію подій, що узгоджується з її показаннями.
Не дивлячись на таку позицію обвинуваченої, суд першої інстанції безпосередньо дослідивши докази, навівши їх у вироку прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, з таким висновком погоджується і апеляційний суд.
Свідок ОСОБА_10 мати обвинуваченої пояснила, що свідком події вона не була. Їй відомо, що дочка з потерпілим зловживали алкоголем, він її бив, викликали поліцію.
Свідок ОСОБА_11 подруга обвинуваченої пояснила, що ОСОБА_9 в стані сп'яніння був агресивний, бив ОСОБА_14 , ображав її, кричав. Вона викликала поліцію, оскільки потерпілий ображав ОСОБА_14 і він двічі за це притягувався до відповідальності.
Свідок ОСОБА_12 сусід обвинуваченої пояснив, що обвинувачена та потерпілий постійно конфліктували, сварилися. Як на ОСОБА_9 , так і на ОСОБА_15 були тілесні ушкодження, він бачив особисто. Щоб втихомирити конфлікти між ними, які було чутно на всю вулицю, він викликав поліцію один раз, його дружина тричі викликала поліцію, сусіди теж викликали. Потерпілий речі обвинуваченої викидав за хвіртку, виганяв її. 80% конфліктів відбувалося, коли вони обоє були в стані сп'яніння. Дзюба просив ОСОБА_14 піти на роботу, оскільки вона не працювала. Вони один одному погрожували. Про те, що сталося вбивство йому розповіла його дружина.
Згідно висновку експерта № 254 від 31.07.2023, при судово-медичному обстежені гр. ОСОБА_6 виявлено 5 (п'ять) синців на обличчі ліворуч, які утворились від дії тупих твердих предметів, в термін 3-4 доби до часу судово - медичного обстеження та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
На тілі ОСОБА_6 виявлено не менше як 4 (чотири) місця прикладання травмівної сили.
Як вказала обвинувачена, зазначені тілесні ушкодження їй спричинив потерпілий за декілька днів до смерті.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 27.07.2023 з фототаблицею, проведеного на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 , зафіксовано загальний вигляд приміщення, обстановки на столі, виявлено труп потерпілого, ніж з плямами речовини бурого кольору, дитячий боді з плямами речовини бурого кольору, одяг та взуття ОСОБА_6 , зафіксовано пошкодження на трупі.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 27.07.2023, проведеного у приміщенні моргу Ружинської ЦРЛ в смт. Ружин Бердичівського, за участю спеціаліста ОСОБА_16 , в присутності понятих. Під час огляду на тілі потерпілого ОСОБА_9 виявлено тілесне ушкодження. Вилучено речі, в які був одягнений останній, взято змиви з обох рук та зрізи з нігтьових пластин з обох рук. Вилучені речі та відібрані зразки запаковані з дотриманням правил пакування речових доказів.
Згідно висновку експерта № 159 від 28.07.2023, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 встановлено: Смерть гр. ОСОБА_9 настала від проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітки ліворуч з пошкодженням легеневої тканини, яке ускладнилося розвитком пневмогемотораксу (наявність крові та повітря в плевральній порожнині), що призвело до гострої крововтрати, підтверджується даними розтину: наявність рани на передній поверхні грудної клітки ліворуч, яка проникає в грудну порожнину з пошкодженням легеневої тканини у верхівковому, задньому та передньому сегменті лівої легені у вигляді раньового каналу, який йде спереду назад, зліва на право, зверху вниз, з крововиливами в м'які тканини та тканину легень навколо раньового каналу, та пошкодженням 4-го ребра ліворуч, наявність рідкої крові зі згортками та повітрям в лівій плевральній порожнині, малокрів'я внутрішніх органів.
Враховуючи ступінь розвитку трупних явищ можна вважати, що смерть гр. ОСОБА_9 настала в межах 4-7 год. до моменту розтину тіла в морзі.
На тілі трупа гр. ОСОБА_9 виявлено проникаюче колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітки, що призвело до пневмотораксу (наявність крові та повітря в плевральній порожнині), яке утворилось від дії колючо-ріжучого предмету, можливо внаслідок одного удару таким в грудну клітку з наданням предмету достатньої кінетичної енергії для спричинення даного тілесного ушкодження, не виключено в термін, вказаний в постанові про призначення судово - медичної експертизи, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Враховуючи локалізацію рани на шкірі, хід раньового каналу, пошкодження 4-го ребра та глибину раньового каналу, експерт вважає, що спричинення даного тілесного ушкодження самому собі є маловірогідним.
Висновком експерта № 315 від 11.09.2023, відповідно до якого, згідно Висновку № 159 від 28.07.2023 у потерпілого ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді : проникаючого колото -різаного поранення передньої поверхні грудної клітини ліворуч з ушкодженням легеневої тканини, яке ускладнилось лівобічним гемо пневмотораксом (3850мл рідкої крові та згортків).
Малоймовірно, що характер та механізм утворення тілесних ушкоджень, заподіяних постраждалому ОСОБА_9 можуть відповідати обставинам, вказаним під час слідчого експерименту з участю підозрюваної ОСОБА_6 .
Висновком експерта № 374 від 04.11.2024, (додаткова судово - медична експертиза, проведена за клопотанням сторони захисту), відповідно до якої, згідно висновку експерта №159 від 28.07.2023 року на ім'я гр. ОСОБА_9 , зазначено, що товщина підшкірно-жирового шару грудної клітки становить 0,8 см, глибина раньового каналу лівої легені становить 4,1 см, простір між власне легенею та грудною порожниною не є сталим, але становить, близько 1 см, також враховуючи, що легені є органом, які мають здатність рухатися в порожнині грудної клітки, тому враховуючи вищевказане, вважаю, що глибина проникнення ножа в грудну порожнину становить близько 5,9 см.
Наказ МОЗ №6 від 17.01.1995 року не передбачає вимірювання кута ножа чи іншого предмету, який проникає в тіло, але хід раньового каналу йде спереду назад зверху вниз зліва на право, глибиною 4,1 см, розміром від 2,1 до 1,9 см.
Питання «Чи зміг залишитися живим ОСОБА_9 при наданні йому своєчасної медичної допомоги?» входить в компетенцію комісійної судово-медичної експертизи, однак думку експерта, враховуючи алкогольне сп'яніння, яке становить 5,59%о (грам/літр) є смертельною дозою алкогольного сп'яніння, і навіть при наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги врятувати життя гр. ОСОБА_9 не вдалося.
Ділянка тіла, де розташоване ушкодження у гр. ОСОБА_9 є доступною для спричинення ушкодження самому собі, але слід зазначити, що враховуючи локалізацію, напрямок раньового каналу та його глибину, стан алкогольного сп'яніння, це є маловірогідним.
Згідно висновку експерта № 836 від 16.08.2023 у вирізках із боді дитячого, об.№1-3, знайдена кров людини. В результаті серологічного дослідження в об.№1-3 виявлено антигени А і Н. Походження крові в об.№1-3 можливе за рахунок будь-якої особи, організму якої властиві антигени А і Н. Такою особою може бути і гр-н ОСОБА_9 . Також в об.№3 виявлено непереборимий вплив предмету-носія на ізогемаглютинуючу сироватку анти-В, тому конкретно висловитись походження антигену В у вище зазначеному об'єкті, неможливо.
Згідно висновку експерта № 833 від 17.08.2023, у вирізках із футболки об. № 3-5 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні в об. № 3-5 виявлені антигени А та Н. Походження даних антигенів можливе за рахунок крові будь - якої особи організму якої властиві антигени А та Н, такою особою може бути і гр. ОСОБА_9 .
У вирізках спортивних штанів об.№ 1,2 слідів крові не виявлено.
Відповідно до висновку судово - психіатричного експерта № 385 - 2023 від 29.08.2023, встановлено, що ОСОБА_17 , 1988р.н., в період скоєння злочину виявляла клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок зловживання алкогольними напоями, стан компенсації (F 10.71 МКХ-10). Перебувала у стані простого алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_18 у тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебувала.
ОСОБА_18 на сьогоднішній день виявляє клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок тривалого зловживання алкогольними напоями, стан компенсації (F 10.71 МКХ-10).
ОСОБА_18 може усвідомлювати свої дії і керувати ними.
ОСОБА_18 по своєму психічному стану не потребує застосування щодо неї примусових заходів медичного характеру.
Зазначені докази, які оцінені судом першої інстанції, в своїй сукупності та взаємозв'язку давали обґрунтовані підстави для висновку про причетність ОСОБА_6 до вбивства ОСОБА_9 ..
Про це, вказує наявність у ОСОБА_6 мотиву, а зокрема наявність між обвинуваченою та потерпілим постійних конфліктів та спричинення потерпілим обвинуваченій тілесних ушкоджень.
Свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 вказували, що обвинувачена та потерпілий постійно б'ються та сваряться, що свідчить, що така поведінка у їх сім'ї була взаємною та звичною. Крім того, вказані обставини не спростовують правильність встановлених судом обставини кримінального провадження, а навпаки вказують про наявність у обвинуваченої мотиву на вчинення злочину.
Згідно висновку експерта № 374 від 04.11.2024, висновку експерта № 315 від 11.09.2023 та висновку експерта № 159 від 28.07.2023, можливість спричинення виявленого у гр. ОСОБА_9 тілесного ушкодження власноруч, враховуючи локалізацію рани на шкірі, хід раньового каналу, пошкодження 4-го ребра та глибину раньового каналу, є маловірогідним.
Апеляційний суд не вбачає очевидних невідповідностей та суперечностей у висновках суду, щодо надання оцінки показанням свідків, які б спростовували висновки суду щодо встановлених обставин. Суд навів показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також і обвинуваченої та виклав їх у вироку, в тій послідовності як він їх особисто сприймав.
Надаючи оцінку усім доказам суд виходив зі своїх внутрішніх переконань, які ґрунтуються на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийнятті відповідного рішення.
На думку колегії суддів вказані докази в своїй сукупності підтверджують правильність висновків суду та спростовують доводи апеляційних скарг захисника та обвинуваченої про недоведеність вини ОСОБА_6 .
Суд першої інстанції належним чином проаналізував докази обвинувачення та ретельно обґрунтував свої висновки у вироку з цими висновками погоджується і колегія суддів.
Колегія суддів вважає, що досліджені судом першої інстанції докази підтверджують вчинення ОСОБА_6 умисного вбивства ОСОБА_9 за обставин, які зазначено у вироку.
Будь-яких сумнівів щодо належності та допустимості доказів, які суд поклав в обґрунтування вироку колегія суддів не вбачає.
Покарання обвинуваченій ОСОБА_6 призначено відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, в межах санкції ч.1 ст.115 КК України з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, даних про особу обвинуваченої, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченій ОСОБА_6 покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання і як за своїм видом, так і розміром, не може бути визнане явно несправедливим через суворість, оскільки є необхідним й достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчинення нових злочинів.
Переконливих аргументів, які б ставили під сумнів законність рішення суду першої інстанції, вмотивованість його висновків при призначенні обвинуваченій покарання в апеляційній скарзі не наведено.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_6 є законним та обґрунтованим, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які давали б підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_6 та в її інтересах захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 грудня 2024 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженою, яка утримується під вартою, в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.
Судді: