Провадження № 22-ц/803/4806/25 Справа № 171/169/24 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
22 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Справа № 171/169/24
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
секретар судового засідання - Матвійчук Ю.К.
сторони:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Дабіжа Олена Анатоліївна, на заочне рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 листопада 2024 року, яке ухвалено суддею Ткаченком А.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 18 листопада 2024 року, -
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за частку майна у спільному майні подружжя.
Посилаючись на факт придбання автомобіля марки Nissan Qashqai VIN НОМЕР_1 , 2016 року випуску, в період шлюбу та відчуження його відповідачем без згоди іншого з подружжя, позивачка просила суд: стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію вартості частки автомобіля Nissan Qashqai, 2016 року випуску, в сумі 294 000,00 грн.
Заочним рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 листопада 2024 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частки транспортного засобу Nissan Qashqai VIN НОМЕР_1 , 2016 року випуску, в сумі 294 000 гривень 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 940 гривень 00 коп. та у рахунок відшкодування витрат, понесених за складення звіту про оцінку майна в сумі 2 000 гривень 00 коп.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Дабіжа О.А., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставинам, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Відповідач ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Дабіжа О.А., подав до апеляційного суду клопотання про зупинення провадження у даній справі, у зв'язку з проходженням останнім військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Дабіжу О.А., яка підтримала клопотання та просила зупинити провадження у справі, представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Палішеву Н.О., яка заперечувала проти зупинення провадження у справі, дослідивши доводи клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову відповідачу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Дабіжа О.А., у зупиненні провадження у даній справі, з огляду на таке.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Відповідно до ст. 252 ЦПК України зупинення провадження у справі є правом суду, а не обов'язком.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Відповідно до п.2 частини першої ст.251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з п.2 частини першої ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.2 частини першої ст.251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року в справі №6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».
У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі №6-1957цс16 висловлено позицію, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 вказано, що: «22 серпня 2022 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі № 461/3554/21 у зв'язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини НОМЕР_2 від 08 серпня 2022 року №2/762 та № 2/761. Пунктом 2 частини першої ст.251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі № 461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі №753/19628/17.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Вказана правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі №456/2541/19.
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 зазначено: «Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі №461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду в справах від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17.
Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 частини першої ст.251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Згідно з ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Відповідно до відповіді військової частини НОМЕР_3 № 1314/6/4/29 від 01.11.2024 року, відповідач ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, знаходиться на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , як військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період.
Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України № 13/282 від 31.03.2025 року, старший солдат ОСОБА_2 дійсно, в період з 09.08.2024 по 31.08.2024, з 06.09.2024 по 14.09.2024, з 01.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 30.11.2024, з 01.12.2024 по 12.12.2024, з 13.12.2024 по 31.12.2024, з 01.01.2025 по 02.01.2025, з 09.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 28.02.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в смт Бердичі, Донецька обл., н.п Угроїди, Краснопільської СТГ, н.п Могриця, Юнаківської СТГ, с. Велика Рибиця, Миропільської СТГ, Сумського району, Сумської області.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту довідки, дійсно, в періодз 09.08.2024 по 31.08.2024, з 06.09.2024 по 14.09.2024, з 01.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 30.11.2024, з 01.12.2024 по 12.12.2024, з 13.12.2024 по 31.12.2024, з 01.01.2025 по 02.01.2025, з 09.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 28.02.2025, відповідач ОСОБА_2 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
При цьому, колегія суддів зауважує, що довідка про безпосередню участь ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України видана 31 березня 2025 року та в ній відсутня інформація щодо його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України після 28 лютого 2025 року.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що заявляючи клопотання про зупинення провадження у справі, відповідач ОСОБА_2 не вказав у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи на період знаходження відповідача на військовій службі.
Крім того, відповідач ОСОБА_2 не позбавлений можливості здійснити реалізацію наданих йому ЦПК України прав, зокрема, шляхом листування, приймати участь у розгляді справи через представника, що й було ним реалізовано.
Апеляційний суд також приймає до уваги, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов'язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 251, 252, 367, 381-384 ЦПК України, суд-
В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Дабіжа Олена Анатоліївна, про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 22 квітня 2025 року.
Головуючий:
Судді: