Провадження № 22-ц/803/4269/25 Справа № 211/863/24 Суддя у 1-й інстанції - Юзефович І. О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
22 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
справа № 211/863/24
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
сторони:
позивач Товариство з обмеженою відповідальності «ВІН ФІНАНС»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в порядку ч.13 ст. 7, ч.2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 січня 2025 року, яка постановлена суддею Юзефович І.О. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
В лютому 2024 року ТзОВ «ВІН ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відповідно до ст. 625 ЦК України.
Позовна заява мотивована тим, що 26 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» було укладено кредитний договір № 777919/ФЛ.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним кредитним договором Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 22 травня 2014 року було ухвалене рішення у справі № 211/3974/13-ц про стягнення заборгованості у сумі 513 031 грн 74 коп та судового збору у сумі 3 441 грн.
29 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено Договір № GL3N216867 про відступлення права вимоги, відповідно до даного договору Банк відступив новому кредиторові, а новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб за відповідним кредитним портфелем, що включає в себе відступлення до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» права вимоги і за Кредитним договором № 777919/ФЛ від 26 лютого 2008 року. ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не проводив заміну сторони у виконавчому провадженні, а стягувачем є ПАТ «КБ «Надра».
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 січня 2025 року позов задоволено частково, стягнута з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» 3% річних, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 01 лютого 2021 року по 01 травня 2021 року, у сумі 3 407 грн 95 коп та в рахунок відшкодування судового збору 2 719 грн 15 коп. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1 , будучи незгодною з ухваленим судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необгрунтованість судового рішення, ухваленого з порушенням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та повністю задовольнивши позовні вимоги позивача.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що посилання позивача та висновки суду першої інстанції про те, що ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не проводив заміну сторони у виконавчому провадженні, а стягувачем є ПАТ «КБ «Надра», є помилковими, оскільки у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», заінтересована особа ОСОБА_1 , ПАТ «КБ «Надра» про заміну сторони виконавчого провадження по справі у справі № 211/3974/13 відмовлено.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справі, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менша тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляцйна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» було укладено Кредитний договір № 777919/ФЛ.
22 травня 2014 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було ухвалене рішення у справі № 211/3974/13-ц, яким позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за Кредитним договором № 777919/ФЛ від 26 лютого 2008 року у сумі 513 031 гривень 74 копійок, яка складається: заборгованість по тілу кредиту - 40 386,05 дол. США, що в еквіваленті складає 322 805,70 грн; заборгованість по відсоткам - 17 252,43 дол. США, що в еквіваленті складає 137 898,67 грн; заборгованість по пені - 2 431,85 дол. США, що в еквіваленті складає 19 437,78 грн.; заборгованість по штрафам - 4 114,80 дол. США, що в еквіваленті складає 32 889,59 грн, також в рахунок відшкодування судових витрат стягнуто 3 441 грн судового збору (а.с.6-8).
29 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено Договір № GL3N216867 про відступлення права вимоги, відповідно до даного договору Банк відступив новому кредиторові, а новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб за відповідним кредитним портфелем, зокрема, за Кредитним договором № 777919/ФЛ від 26 лютого 2008 року (а.с.9-11).
Судом також встанволено, що станом на дату подачі позову вищевказане рішення суду залишається невиконаним, а тому позивачем було здійснено нарахування трьох відсотків річних на суму 513 031,74 грн, яка стягнута за рішенням суду з відповідачів та не погашена ними за період з 01 лютого 2021 року по 01 травня 2021 року, розмір яких складає 3 795,03 грн і яку позивач просив сягнути з відповідача разом з судовими витратами у справі.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 01 лютого 2021 року по 01 травня 2021 року, у сумі 3 407 грн 95 коп.
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначається, що зобов'язання повинні бути виконанні у встановлений строк його виконання.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тлумачення частини першої статті 509, частини першої статті 267, статті 625 ЦК України, свідчить, що: натуральним є зобов'язання вимога в якому, не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном; конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов'язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку; кредитор в натуральному зобов'язанні не має права на нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов'язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку (постанова Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 442/398/15-ц).
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 грудня 2023 року в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», заінтересована особа ОСОБА_1 , ПАТ «КБ «Надра» про заміну сторони виконавчого провадження по справі у справі № 211/3974/13 відмовлено.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону № 1404-VIII, з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Однак, всупереч зазначеному, позивачем не надано доказів заміни сторони стягувача, а саме ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», правонастуником якого є ТзОВ «ВІН ФІНАНС».
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку що в даному випадку позивачем не підтверджено своє право на звернення до суду з даним позовом, оскільки належним чином не підтверджено статусу стягувача, який набув права грошової вимоги за кредитним договором № 777919/ФЛ від 26 лютого 2008 року, а тому, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 719,15 грн за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст.. 367, 369, 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальності «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відповідно до ст. 625 ЦК України відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 719 (дві тисячі сімсот девятнадцять) грн. 15 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 22 квітня 2025 року.
Головуючий:
Судді: