Провадження № 33/803/565/25 Справа № 210/6463/24 Суддя у 1-й інстанції - Скотар Р. Є. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
24 березня 2025 року Кривий Ріг
24.03.2025р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг, при секретарі судового засідання Сербіній І.В. апеляційну скаргу захисника Заборського О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.01.2025р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 850грн.
за участю захисника Заборського О.В.
Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 850грн.
Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Заборським О.В., який в апеляційній скарзі:
- вважає, що оскаржувана постанова постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин справи, постанова не відповідає фактичним обставинам справи;
- зазначає, що водій ОСОБА_2 проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, а для водія ОСОБА_3 огляд лівого боку проїзної частини закривали автомобілі, які були розміщені за напрямком його руху у правій та середній смугах руху;
- зазначає, що водій ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненому адміністративному правопорушенні за ст. 124 КУпАП визнав повністю, в той же час матеріали справи не містять доказів, що водій ОСОБА_1 перевищив швидкість в межах населеного пункту, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою та не вжив заходів аж до зупинки транспортного засобу для уникнення ДТП;
- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення;
Про дату, час та місце ОСОБА_1 . ОСОБА_4 повідомлені належним чином, до судового засідання не прибули, їх відсутність не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 268 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді доповідача, доводи захисника Заборського О.В., який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про адміністративне та перевіривши доводи апеляційної скарги дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 30.10.2024 року о 19:41 год. в м. Кривий Ріг, по вул. Нікопольське шосе 1Б керуючи транспортним засобом «Hyundai Tucson» 0067 НОМЕР_1 проявив неуважність до дорожньої обстановки та відповідно не відреагував на її зміни, не обравши безпечної швидкості руху, при цьому рухаючись з перевищенням максимально дозволеної швидкості руху у населеному пункті та при виявленні небезпеки руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, завчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки керованого ним транспортного засобу та скоїв зіткнення, чим порушив п.п. 12.3, 12.4, 12.9.б ПДР України, вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП суд першої інстанції поклав:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №162765 від 30.10.2024р.;
- схему місця ДТП від 30.10.2024 та фото-таблицю;
- довідку від 30.10.2024р., про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 категорії В;
- картку обліку адміністративного правопорушення від 30.10.2024;
- відеозапис, на яких зафіксовано, що 30.10.2024 о 19:41 годині, наближаючись до перехрестя, водій транспортного засобу Hyundai Tucson 0067н5 не вжив заходів для зменшення швидкості руху, в результаті чого на перехресті відбулось зіткнення з автомобілем «Chery Tiggo 2».
Суд першої інстанції вважав, що дані докази є належними та допустимими, такими, що повністю узгоджуються між собою, та з урахуванням критерію «поза розумним сумнівом», підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Суд першої інстанції відкинув доводи сторони захисту щодо незгоди з фактичними обставинами справи, та показання ОСОБА_1 у судовому засіданні про невизнання своєї винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
При цьому, суд першої інстанції прийняв до уваги пояснення захисника Заборського О.В. щодо відсутності в матеріалах справи доказів перевищення водієм ОСОБА_1 швидкості в межах населеного пункту відповідно до п. 12.9б ПДР України, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо швидкості руху транспортного засобу «Hyundai Tucson» 0067н5 під керуванням ОСОБА_1 30.10.2024 о 19:41 годині (дані радару вимірювання швидкості руху, відповідні експертизи, тощо). Проте суд вважав, що матеріалами справи доведено порушення ОСОБА_1 вимог п.12.3 ПДР України, відповідно до досліджених матеріалів відеозапису, було встановлено що 30.10.2024р. о 19:41год. ОСОБА_1 під час виникнення небезпеки для руху, яку він об'єктивно спроможний був виявити, проте не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу.
Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не може погодитись із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП належним чином не дослідив та не оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, що суд першої інстанції не дотримався принципів повноти та всебічності судового розгляду, вважає їх слушними з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п. 1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідно до вимог п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Суд апеляційної інстанції при встановленні фактичних обставин справи безпосередньо дослідив матеріали відеозапису, на яких зафіксовано, як автомобіль під керуванням ОСОБА_4 виїхав на перехрестя під час дії забороняючого червоного сигналу світлофора, в той же час ОСОБА_1 на керованому ним автомобілі здійснював рух на зелений сигнал світлофора.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рух кожного з автомобілів відбувався не на межі сигналів (наприклад для можливості завершення маневру при мигаючому сигналі світлофора), а при триваючій дії, як дозвільного зеленого сигналу світлофора, так і забороняючого червоного. У даному випадку ОСОБА_4 зобов'язаний був певний час зупинитись та стояти на забороняючий червоний сигнал світло світлофора, в той же час ОСОБА_1 мав право на безперешкодний рух прямо на зелений сигнал світлофора, який дозволяв це.
Відповідно до змісту протоколу ЕПР № 162765 від 30.10.2024р., який був безпосередньо досліджений судом першої інстанції, однією з причин виникнення ДТП стало те, що ОСОБА_1 , рухаючись з перевищенням максимально дозволеної швидкості руху у населеному пункті та при виявленні небезпеки руху, не вжив заходів для уникнення ДТП.
Як слушно суд першої інстанції звернув увагу на зауваження сторони захисту, факт перевищення швидкості не був належним чином встановлений ані засобами вимірювальної техніки, ані експертним дослідженням, що належним чином не врахував та не обґрунтував у своїх висновках при оцінці сукупності доказів.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення слід розглядати як обвинувальний акт, складений уповноваженою особою, та у якому зазначається точний виклад фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом, в якому містяться фактичні дані про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення.
Відображення фактичних обставин у протоколі про адміністративне правопорушення має значення для дослідження обставин вчиненого адміністративного правопорушення в суді, а також для реалізації права підозрюваного на захист.
У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає необхідним також керуватися аналогією закону, застосувавши вимоги КПК України щодо пред'явлення обвинувачення у контексті викладу змісту протоколу про адміністративне правопорушення з принципами складення обвинувального акту, а саме коли обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, не збігається з викладом фактичних даних у повідомленні про підозру, мають визнаватися істотними порушеннями вимог КПК України.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції констатує, що у протоколі про адміністративне правопорушення при зазначенні об'єктивної сторони з боку ОСОБА_1 , що стало причиною виникнення ДТП, а саме у недотриманні ОСОБА_1 швидкісного режиму руху та його перевищення, наведено відомості, які не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вони не були встановлені належним чином.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 він особисто показав,що рухався зі швидкістю приблизно 40кмгод., при цьому ОСОБА_4 у своїх письмових поясненнях вказав, що швидкість ОСОБА_1 не перевищувала 50 кигод.
На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції, прийнявши до уваги заперечення сторони захисту щодо невизначення швидкості руху керованого ОСОБА_1 автомобіля, припустився суперечностей у своїх висновках, щодо доведеності його винуватості через недотримання ним вимог п. 12.3 ПДР України.
На думку суду апеляційної інстанції зазначені вище обставини є істотним порушенням, та тягнуть до беззаперечного скасування оскаржуваної постанови.
Суд апеляційної інстанції при встановленні фактичних обставин справи, дослідивши та оцінивши сукупність доказів у справі вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП за таких підстав.
Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 7 Пленуму ВСУ № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст. 286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з'ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила ПДР вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом.
У даному випадку слід наголосити, що подія ДТП сталася через недотриманням водієм ОСОБА_5 правил дорожнього руху, яке виразилося у не зупиненні керованого ним автомобіля на забороняючий сигнал світлофора. В той же час водій ОСОБА_1 рухаючись на дозволений сигнал світлофора, та керуючись приписами п.п. 1.3, 1.4, 1.5 ПДР обґрунтовано мав право вважати, що інші учасники дорожнього руху, а саме водій ОСОБА_4 належним чином виконає вимоги ПДР.
Суд апеляційної інстанції досліджуючи сукупність обставин дорожньої події відповідно до матеріалів відеозапису, а саме чи мав водій можливість ОСОБА_4 дорожньо-транспортної події та її наслідків, беззаперечно приходить до висновку, що в момент ДТП керований водієм ОСОБА_2 транспортний засіб повинен був тривалий час перебувати не руховому стані перед забороняючим сигналом світлофора, тим самим надати можливість безперешкодного руху транспортним засобам, яким рух було дозволено, перешкоди для водія ОСОБА_4 у виявленні червоного сигналу світлофора були відсутні.
Враховуючи викладене вищу суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Таким чином доводи апеляційної скарги захисника що водій ОСОБА_4 проїхав на заборонений червоний сигнал світлофора, а для водія ОСОБА_1 огляд лівого боку проїзної частини закривали автомобілі, які були розміщені за напрямком його руху у правій та середній смугах руху, що водій ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненому адміністративному правопорушенні за ст. 124 КУпАП визнав повністю, в той же час матеріали справи не містять доказів, що водій ОСОБА_1 перевищив швидкість в межах населеного пункту, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою та не вжив заходів аж до зупинки транспортного засобу для уникнення ДТП є слушними, враховані судом апеляційної інстанції при встановлені підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Заборського Олександра Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дзерджинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.01.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 850грн. - задовольнити.
Постанову Дзерджинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.01.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим в учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 850грн. - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя