Провадження № 33/803/1050/25 Справа № 199/1580/25 Суддя у 1-й інстанції - ЩЕРБИНА-ПОЧТОВИК І. В. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
10 квітня 2025 року Кривий Ріг
10.04.2025р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області Залізняк Р.М. при секретарі судового засідання Шевченко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та апеляційну скаргу захисника Присенко О.Г. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25.02.2025р, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовця
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік
за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_2
особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Присенко О.Г. та у зв'язку із поданням апеляційної скарги за межами строку на апеляційне оскарження заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поданого клопотання захисник вказала, що справа була розглянута судом першої інстанції за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, належне повідомлення про дату, час та місце судового розгляду відсутнє, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, виконує завдання в зоні бойових дій, копію оскаржуваної постанови не отримував, про існування оскаржуваної постанови дізнався із застосунку «Дія», у зв'язку з чим прохала строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поновити.
Суд апеляційної інстанції дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, вважає їх слушними, строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції таким, що пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.
В апеляційній скарзі захисник:
- вважає, що суд першої інстанції належним чином не дотримався повноти та всебічності розгляду справи, оскаржувана постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.ст. 245, 252, 280, 283, 284 КУпАП, справа розглянута за відсутності ОСОБА_1 , чим порушено його право на захист;
- зазначає, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 210336 від 01.01.2025р. ОСОБА_1 о 00:00год. в м. Білецьке вул.. Добропільска керував транспортним засобом «FIAT DUKATO» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, при цьому час складання протоколу зазначено 15:48год., тобто протокол складався через 15 годин після вчинення правопорушення, та в оскаржуваній постанові також вказано час вчинення правопорушення 00:00год., тобто суд першої інстанції належним чином не дослідив фактичні обставини справи;
- вважає, що відеозаписи не містять достатніх і достовірних відомостей про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння;
- вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП, та не може бути прийнятий до уваги як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- зазначає, що відеозапис доданий до матеріалів справи, не відповідає вимогам «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» № 1026 від 18.12.2018р. та не є беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 ;
- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Про дату час та місце судового розгляду ОСОБА_1 повідомлений належним чином, до судового засідання не прибула, її відсутність не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 268 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді доповідача, доводи захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу та прохав про її задоволення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги захисника за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 01.01.2025р. о 00:00 годині по вул. Добропільській у місті Білицькому керував транспортним засобом «Fiat ducato» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 - відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування свого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції поклав:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 210336 відповідно до якого 01.01.2025р. о 00:00год. по вул. Добропільській у місті Білицькому, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Fiat ducato» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
- відеозапис з нагрудної камери поліцейського, з якого не встановлено порушень прав ОСОБА_1 не було, на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі та на місці зупинки транспортного засобу, водій ОСОБА_1 відмовився (20 секунда відеозапису). Факт керування транспортним засобом «Fiat ducato» д.н.з. НОМЕР_1 саме ОСОБА_1 підтверджує відеозапис з бодікамери поліцейського, з якого вбачається момент зупинки транспортного засобу (09 секунда відеозапису) після чого, з водійського сидіння виходить саме ОСОБА_1 (29 секунда відеозапису).
Суд першої інстанції після дослідження та оцінки наведених вище доказів вважав, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, та він піддягає адміністративній відповідальності.
Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не може погодитись із рішенням суду першої інстанції про визнання її винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та дійшов висновку, що суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст. 245, 251, 280 КУпАП за таких підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У порушення вказаної вимоги закону суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи, повно та всебічно не з'ясував їх у точній відповідності із законом, що призвело до помилковості висновків суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Так відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
За аналогією закону та керуючись вимогами п. 1 ч. ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_1 01.01.2025р. о 00:00год., тобто опівночі, проте відповідно до відеозапису вбачається, що спілкування працівників поліції відбувається у світлу пору доби, а отже час адміністративного правопорушення зазначено невірно.
Суд першої інстанції визнаючи фактичні обставини правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП доведеними, на вказану обставину уваги не звернув, що суперечить принципам повноти та всебічності дослідження та оцінки доказів, не відповідає вимогам ст. 245 КУпАП та тягне до беззаперечного скасування оскаржуваної постанови.
Суд апеляційної інстанції досліджуючи матеріли справи про адміністративне встановив, що відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 01.01.2025р. о 00:00 годині по вул. Добропільській у місті Білицькому керував транспортним засобом «Fiat ducato» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 - відмовився.
Суд апеляційної інстанції встановив, що фактичні обставини справи викладені у протоколі не відповідають дійсності, а саме відповідно до змісту протоколу подія мала місце о 00:00год., проте відповідно до матеріалів відеозапису подія відбувається у світлу пору доби.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що складання протоколу - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, та встановлені недоліки мають суттєве значення для вирішення справи. За наслідками таких встановлених недоліків у суд апеляційної інстанції немає можливості повно, всебічно та об'єктивно розглянути дану справу, та прийняти по справі законне й обґрунтоване судове рішення, враховуючи також ту обставину, що долучені до справи відеозаписи мають продовжуваність 24 та 32 секунди, та не дають можливості об'єктивно встановити фактичні обставини справи, оскільки відеозапис спілкування працівника поліції із особою у камуфльованій формі також не містить часу та дати події.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Встановлені вище судом апеляційної інстанції недоліки не дають можливості суду прийняти рішення у відповідності до вимог ст. 245 КУпАП та надати об'єктивну оцінку діям особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу і на приписи ч. 1 ст. 6 ЄКПЛ , а також практика ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011р.), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016р., відповідно до яких суд, будучи неупередженим і безстороннім, не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обов'язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд.
Враховуючи викладене вище суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги захисника, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 210336 від 01.01.2025р. ОСОБА_1 о 00:00год. в м. Білецьке вул.. Добропільска керував транспортним засобом «FIAT DUKATO» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, при цьому час складання протоколу зазначено 15:48год., тобто протокол складався через 15 годин після вчинення правопорушення, та в оскаржуваній постанові також вказано час вчинення правопорушення 00:00год., тобто суд першої інстанції належним чином не дослідив фактичні обставини справи, що відеозаписи не місять достатніх і достовірних відомостей про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП, та не може бути прийнятий до уваги, як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, обґрунтованими та такими. що підлягають задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Клопотання захисника Присенко Олени Георгіївни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25.02.2025р, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - задовольнити строк на апеляційне оскарження поновити.
Апеляційну скаргу захисника Присенко Олени Георгіївни на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25.02.2025р, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - задовольнити.
Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 25.02.2025р, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.
Суддя