Справа № 761/12016/25
Провадження № 1-кс/761/8502/2025
26 березня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 251 000 000 001 32 від 29.01.2025, у якому
гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Києва, громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, інженер з програмного забезпечення ПП «Фірма» РБУ-101», перебуває у зареєстрованому шлюбі, зареєстрований та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286-1 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 120 251 000 000 001 32 від 29.01.2025.
Підозрюваного ОСОБА_5 29.01.2025 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 286-1 КК України.
До підозрюваного ОСОБА_5 30.01.2025 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Строк досудового розслідування цього кримінального провадження постановою першого заступника керівника Київської міської прокуратури від 24.03.2025 продовжений до трьох місяців.
На думку прокурора, продовжують існувати ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та наполягав на його задоволенні з наведених у ньому підстав.
Захисник та підозрюваний заперечували з приводу задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим, просили відмовити у його задоволенні.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку ст. 199 КПК.
Відповідно до ст. 199 КПК на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під домашнім арештом, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під домашнім арештом.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Отже, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_5 ознак інкримінованого йому правопорушення.
У силу ч. 3 ст. 199 КПК під час вирішення питання щодо продовження дії домашнього арешту слідчий суддя має встановити наявність обставин, що свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явились нові ризики.
Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Характер інкримінованого підозрюваному злочину свідчить про реальну ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Отже, слідчий суддя, враховуючи відсутність у підозрюваного вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування, дійшов висновку, що вказаний ризик є реальним.
Крім того, з урахуванням викладеного, цілком можливо, що останній задля уникнення відповідальності може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, підставою для продовження дії запобіжного заходу є неможливість завершення досудового розслідування упродовж дії попередньої ухвали про тримання особи під домашнім арештом.
Водночас слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що застосування домашнього арешту у певний час доби не зможе запобігти зазначеним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для часткового задоволення клопотання прокурора та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 по 29 квітня 2025 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язок не залишати житло - АДРЕСА_1 , у період з 22.00 год. по 06.00 год. наступної доби.
Продовжити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою;
-утриматись від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;
-не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, контактного номеру телефону;
-здати слідчому на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_5 .
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1