Справа № 761/14648/25
Провадження № 1-кс/761/10299/2025
17 квітня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000972
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000972.
Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000972 від 16.10.2024.
За обставин викладених у клопотанні, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку приміщення, яке використовує ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення первинних документів, що свідчать про проведення фінансових операцій, знарядь кримінального правопорушення або майна, здобутого в результаті його вчинення, згідно переліку, що вказаний в зазначеній ухвалі суду.
10.04.2025 на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук у приміщені, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку в зазначеному вище приміщенні, яке використовується ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено:
- мобільний телефон «Iphone» моделі 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 сірого кольору із сім-картою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» та абонентським номером НОМЕР_3 , з чохлом;
- мобільний телефон «Iphone» моделі 12 Pro Max, IMEI: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 із сім-картою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» та абонентським номером НОМЕР_6 ;
- ноутбук марки «ASUS», чорного кольору моделі FX506L
s/n M4NRCX0604422179 із зарядним пристроєм.
10.04.2025 вказані вище речі визнано речовим доказому кримінальному провадженні № 22024000000000972 від 16.10.2024, оскільки вони містять в собі сліди вчинення протиправної діяльності та відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Прокурор у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений.
В той же час, до суду подано заяву за підписом ст. слідчого в ОВС ГСУ СБ України ОСОБА_5 , у якій останній просив долучити до матеріалів клопотання про арешт майна від 11.04.25 у кримінальному провадженні № 22024000000000972 від 16.10.2024 копії матеріалів вказаного кримінального провадження, а саме протоколи огляду.
Володілець майна в судове засідання не з'явився.
Разом з тим, від адвоката ОСОБА_6 , на електронну пошту суду скеровано заяву, у якій останній просив проводити судове засідання з розгляду клопотання про арешт майна вилученого внаслідок обшуку у ОСОБА_4 без його участі.
Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, документи, що надійшли на адресу суду, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Слідчою суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000972 від 16.10.2024.
10.04.2025 на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 02.04.2025, справа №761/13256/25, в межах даного кримінального провадження проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, яке 10.04.2025 постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , визнано речовими доказами.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст.132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Аналіз матеріалів клопотання дозволяє стверджувати про належний рівень обґрунтованості тверджень прокурора про те, що має місце вчинення кримінального правопорушення необхідного ступеня тяжкості.
Прокурор заявляє метою арешту майна є збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відтак належить врахувати положення ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до якої заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а також ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Вказані обставини, разом із розумністю та співрозмірністю обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя оцінюватиме за допомогою критеріїв, що випрацювані практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування та прокурора при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Разом з тим, можна дійти висновку, що клопотання прокурора відповідає вимогам та меті кримінального процесуального законодавства, оскільки існує сукупність підстав вважати, що інформація на речах, які вилучено під час обшуку адресою: АДРЕСА_1 , може мати доказове значення в даному кримінальному провадженні, а також містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, що підтверджується зокрема долученими до заяви слідчого протоколами огляду.
Доказів настання невиправданих негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у межах даного клопотання прокурора слідчим суддею не встановлено.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється розслідування у даному кримінальному провадженні, що слідча суддя дійшла висновку, що наявні достатні підстави для задоволення даного клопотання та застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 168, 170-173, 309, 395, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучено 10.04.2025 під час проведення обшуку, що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон «Iphone» моделі 15 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 сірого кольору із сім-картою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» та абонентським номером НОМЕР_3 , з чохлом;
- мобільний телефон «Iphone» моделі 12 Pro Max, IMEI: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 із сім-картою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар» та абонентським номером НОМЕР_6 ;
- ноутбук марки «ASUS», чорного кольору моделі FX506L s/n M4NRCX0604422179 із зарядним пристроєм.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідча суддя ОСОБА_1