Справа № 947/8775/24
Провадження № 2/761/6038/2025
27 лютого 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Газопостачальна компанія ?Нафтогаз Трейдинг?, треті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Одісей - 55?, Товариство з обмеженою відповідальністю ?Управляюча компанія ?Бриз? про визнання недійсною умови договору постачання природного газу та стягнення суми надлишково сплачених коштів за договором постачання природного газу
В березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до відповідача ТОВ ?Газопостачальна компанія ?Нафтогаз Трейдинг?, треті особи: ОСББ ?Одісей - 55?, ТОВ ?Управляюча компанія ?Бриз?в якому просив суд:
-визнати недійсною умову п.2.1.1 договору постачання природного газу №3520-НГТ-23 від 10 грудня 2021 року;
-умови п.2.1.1 договір постачання природного газу №3520-НГТ-23 від 10.12.2021 року викласти в наступній редакції: з червня 2021 року до червня 2022 року в кількості 320, 486 тис.куб. метрів, в тому числі по місяцях: грудень 2021 року - 76 603 куб.метрів, січень 2022 року - 86 635 куб.метрів, лютий 2022 року - 82 471 куб. метрів, березень 2022 року - 74 772 куб.метрів;
-стягнути з ТОВ ?Газопостачальна компанія ?Нафтогаз Трейдинг? на користь ОСББ ?Одісей - 55? суму надлишково сплачених коштів за договором постачання природного газу №3520-НГТ-23 від 10.12.2021 року у розмірі 1 920 194, 73 грн.
Так, подана позивачем заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Звертаючись до суду з вищезазначеним позовом ОСОБА_1 посилався на Закон України ?Про захист прав споживачів?, як на підставу звільнення від сплати судового збору при звернення до суду з позовом.
Однак, з даною позицією суд не погоджується з наступних підстав.
Предметом спору у цій справі, окрім вимог немайнового характеру, є також матеріально-правова вимога про стягнення суми надлишково сплачених коштів за договором постачання природного газу №3520-НГТ-23 від 10 грудня 2021 року.
Як вбачається із копії договору постачання природного газу №3520-НГТ-23 від 10.12.2021 року, він укладений між ТОВ ?Газопостачальна компанія ?Нафтогаз Трейдинг? (постачальник) та ТОВ ?Управляюча компанія Бриз? (споживач).
Відповідно до предмету вищезазначеного договору, постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору. Природний газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу. За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п.п.1.1, 1.2 Договору).
З викладеного вбачається, що сторонами вищезазначеного договору є юридичні особи, одна з яких є постачальником природного газу (ТОВ ?Газопостачальна компанія ?Нафтогаз?), а інша - ТОВ ?Управляюча компанія ?Бриз?, яка за умовами договору є споживачем та отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Зважаючи на предмет вищезазначеного договору та суб'єктів, що його уклали, можливо дійти висновку, що цей правочин не регулює правовідносини між постачальником газу та безпосереднім побутовим споживачем, оскільки, за умовами Договору, послугу з постачання газу отримує саме юридична особа споживач, яка використовує його для власних потреб, а не фізична особа з метою використання для власних побутових потреб.
Оскільки, умови вищезазначеного Договору не стосуються постачання природного газу позивачу, як побутовому споживачу, тобто він не є безпосереднім споживачем (отримувачем) цих послуг, тому при зверненні з цим позовом до суду на ОСОБА_1 не поширюється дія Закону України ?Про захист прав споживачів?, а отже, відсутні правові підстави для звільнення останнього від сплати судового збору.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону ( ч. 4 ст. 177 ЦПК України ).
Так, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ст. 2 Закону України " Про судовий збір ", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України " Про судовий збір " ).
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України ? Про судовий збір?, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З 01 січня 2025 року, згідно із Законом України " Про Державний бюджет України на 2025 рік " прожитковий мінімум для працездатних осібстановить 3 028, 00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України " Про судовий збір ", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211, 20 грн.).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України " Про судовий збір ", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного позивачу необхідно сплати судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2 422, 40 грн. (1 211, 20 грн.х2= 2 422, 40 грн.) та за одну вимогу майнового характеру у розмірі, передбаченому Законом України " Про судовий збір ", що складає 15 140, 00 грн., про що надати суду оригінали квитанцій (загальний розмір 17 562, 40 грн.).
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011 Код класифікації доходу бюджету 22030101 Призначення платежу *.
Враховуючи те, що позивач не позбавлений можливості усунути викладені зауваження, суд, відповідно до ст. 185 ЦПК України, вважає вірним залишити заяву без руху і надати ОСОБА_1 строк для виправлення зазначених в ухвалі суду недоліків.
Враховуючи наведене та керуючись ст.185 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Газопостачальна компанія ?Нафтогаз Трейдинг?, треті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Одісей - 55?, Товариство з обмеженою відповідальністю ?Управляюча компанія ?Бриз? про визнання недійсною умови договору постачання природного газу та стягнення суми надлишково сплачених коштів за договором постачання природного газу- залишити без руху та надати йому строк для виправлення зазначених в ухвалі суду недоліків, який не може перевищувати п?яти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Суддя: