СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/7628/25
пр. № 3/759/3323/25
22 квітня 2025 року м.Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Мордвінов А.О., розглянувши матеріали, які надійшли зі Святошинського УП ГУНП у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №628758 від 10.04.2025 р., ОСОБА_1 , 07.04.2025 року о 18 год. 55 хв. за адресою: АДРЕСА_1 після вживання алкогольних напоїв навмисно застосувала фізичну силу, чим завдала фізичний біль та вчинила домашнє насильство фізичного характеру - давала стусани, ляпаси, погрожувала ножем.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не визнала.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП зазначено, що вчинення домашнього насильства - це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Зі змісту вказаної диспозиції вбачається, що будь-які діяння, внаслідок яких могло бути спричинено шкоду потерпілому - не передбачені об'єктивною стороною ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Домашнє насильство, у розумінні ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, орган поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення зобов'язаний чітко вказувати, у чому саме виражалося психологічне чи фізичне насильство, яке спричинило шкоду фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого.
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №628758 від 10.04.2025 р. наведені вимоги закону не дотримані, не вказано про те, що вищевказаними діями чи бездіяльністю була завдана шкода фізичному здоров'ю потерпілої.
Крім того, суб'єктами адміністративного правопорушення є особи, зазначені у ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а саме, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Отже, для настання адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП (домашнє насильство) необхідна наявність такої обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу даного правопорушення як вчинення діяння в межах сім'ї або між родичами, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах.
При цьому у протоколі не вказано, відносно кого чинилося домашнє насильство, жодних відомостей про те, які саме зв'язки поєднують особу, яка записана у протоколі потерпілою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не зазначено, до матеріалів не додано жодних доказів, які б підтвердили, що останні є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, що вони є родичами чи іншими особами, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на думку суду, у протоколі про адміністративне правопорушення викладені формальні ознаки наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, України без будь-якого фактичного підтвердження, оскільки відсутні будь-які об'єктивні докази факту вчинення останньою домашнього насильства, відсутні докази на підтвердження завдання чи можливості завдання шкоди фізичному здоров'ю потерпілого.
Відтак, конфлікт, який стався 07.04.2025 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди фізичному здоров'ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди чи можливість її завдання в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Європейським судом з прав людини та основоположних свобод неодноразово зазначалось, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, які по суті мають ознаки, «притаманні кримінальному обвинуваченню», необхідно застосовувати підходи кримінального судочинства (рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 «Коробков проти України», рішення від 30.05.2013 «Малофєєва проти Росії», та інші).
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах«Малофєєва проти Росії»,рішення від 30.05.2013, та «Карелін проти Росії», рішення від 20.09.2016, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів у справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП поза розумним сумнівом, а тому суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення останньої до адміністративної відповідальності закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247,283 -285 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу і події адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Суддя Андрій МОРДВІНОВ