СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25886/24
пр. № 2/759/1711/25
25 лютого 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,
03.12.2024 р. Романенко М.Е., який представляє інтереси позивача звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у зв'язку із невиконанням грошових зобов'язань за кредитним договором №10004137947 від 18.07.2021 р. у розмірі 26810,88 грн., а також понесені судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані укладенням 18.07.2021 р. між ТОВ «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 кредитного договору №10004137947 та невиконання відповідачем його умов. У подальшому між ТОВ «Інвест Фінанс» та ТОВ "Діджи Фінанс" укладений договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «Інвест Фінанс» передало (відступило) ТОВ "Діджи Фінанс" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Діджи Фінанс" прийняло належні ТОВ «Інвест Фінанс» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників. З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ "Діджи Фінанс" заборгованість у зв'язку із невиконанням взятих на себе зобов'язань.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачу право на подання заперечень. Витребувано за клопотанням позивача від АТ "ПУМБ" запитувану інформацію.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзив від відповідача не надходив Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідача та/або позивач до суду не подавали.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснила реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ІТС) Кредитодавця на сайті cashberry.com.ua; заповнила заявку на отримання кредиту на сайті Кредитодавця; позичальниці надіслана пропозиція в ІТС укласти договір на визначених Кредитодавцем умовах (оферта); позичальниця на сайті Кредитодавця заповнила заяву про прийняття пропозиції укласти договір на визначених умовах (акцепт).
Як вбачається із заяви про прийняття оферти (акцепт) ОСОБА_1 погодила умови кредитного договору на суму 5 900 грн. термін кредиту 30 днів, розмір процентної ставки/день 1.14%,базова процентна ставка 2.14% в день. Крім того, підтвердила, що отримала та ознайомилася з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредитування, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись укладеного договору кредиту та Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "ІНВЕСТ ФІНАНС", текст яких розміщений на сайті: https://cashberry.com.ua.
Підтвердила вчинення електронного правочину у формі електронного документа, а саме договору про надання фінансового кредиту від 18.07.2021 року №10004137947 між нею та ТОВ "ІНВЕСТ ФІНАНС".
Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2 кредитного договору Товариство зобов'язується надати Позичальникові грошові кошти (кредит) на суму 5 900 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, на умовах встановлених цим Договором. Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту Позичальником.
Додатковими угодами від 18.08.2021 р., 06.09.2021 р., 05.10.2021 р. до договору №10004137947 від 18.07.2021 року вносилися зміни до п. 1.2 кредитного договору щодо строку дії договору, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором та до п. 1.3.1. кредитного договору щодо застосування процентної ставки.
Кошти Кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Позичальником Кредитодавцю з метою отримання Кредиту. Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення відповідних Спеціальних умов. Термін платежу зазначається у Спеціальних умовах, а також розміщується Кредитодавцем в Особистому кабінеті.
Факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахункок Позивачальника, позивач підтверджуєдоданою до позовної заяви копією листа від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» за № КНО-/55 від 02.08.2024 та витягом з додатку до нього.
Як вбачається з витребовуваної судом інформації, АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за наданими в ухвалі від 11.12.2024 р. даними не можливо здійснити ідентифікацію платежу. Банківська платіжна картка № НОМЕР_1 не емітована АТ «ПУМБ».
Як вбачається з розрахунку ТОВ "ІНВЕСТ ФІНАНС" заборгованість ОСОБА_1 становить 26810.88 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5900 грн.; заборгованість за відсотками становить 20910.88 грн.
На підтвердження факту переходу прав вимоги до позивача надано: копію Договору факторингу №556/ФК-22, від 05.09.2022 р. з додатками згідно переліку; витяг із Додатку до Договору факторингу №556/ФК-22, від 05.09.2022 р.; платіжні інструкції за Договором факторингу №556/ФК-22, від 05.09.2022 р.
Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачкою взятих на себе кредитних зобов'язань.
Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію", згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 зазначеного Закону передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Водночас електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
При цьому, зі системного аналізу зазначених вище положень закону вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту, позивач посилався на те, що 18.07.2021 р. ОСОБА_1 з використанням сервісу online-кредитування подала заявку №10004137947 на отримання кредиту, зареєструвавшись у власному кабінеті на відповідному сайті та прийнявши умови кредитного договору за допомогою одноразового паролю, на підставі чого отримала кредит в розмірі 5 900 грн.
На підтвердження надання відповідачці та зарахування на її банківську карту кредитних коштів в розмірі 5 900 грн позивачем не надано суду доказів. З наявних у матеріалах справи доказів неможливо встановити, що даний переказ стосується саме відповідача. Зокрема, неможливо встановити належність картки № НОМЕР_1 відповідачці чи зазначення нею такого номера картки під час оформлення заявки, кредитного договору, додаткових угод до договору, також відсутня будь-яка інформація даного переказу саме до кредитного договору №10004137947 від 18.07.2021 року.
Відтак, у справі відсутні належні докази перерахування та отримання відповідачкою кредиту в розмірі 5 900 грн за договором №10004137947 від 18.07.2021 року.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи у розділі відомостей про позичальницю в договорі про надання фінансового кредиту №10004137947 від 18.07.2021 року зазначено прізвище, ім'я, по батькові ОСОБА_1 , адресу її проживання, ідентифікаційний код та серію і номер паспорта.
Однак, кредитний договір не містить відомостей про одноразовий ідентифікатор, який має бути згенерований при підписанні відповідачкою ОСОБА_1 цього договору. Також, не містять відомостей про такий одноразовий ідентифікатор додаткові угоди про зміну умов договору №10004137947.
Таким чином, ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС", яке згідно договору факторингу N 556/ФК-22 від 05 вересня 2022 року набуло від ТОВ "ФК "ІНВЕСТ ФІНАНС" право вимоги до відповідачки за кредитним договором №10004137947 від 18.07.2021 року, не надало доказів проведення ідентифікації відповідачки при вході в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
При цьому, зазначення у тексті договору особистих даних ОСОБА_1 (прізвище, ім'я, по батькові відповідачки, адреса її проживання, серія, номер паспорта та ідентифікаційний код) не підтверджує підписання останньою кредитного договору в електронній формі.
Таким чином, за відсутності належних та допустимих доказів укладення 18.07.2021 року між ТОВ "ФК "ІНВЕСТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту №10004137947 та виконання ТОВ "ФК "ІНВЕСТ ФІНАНС" умов кредитного договору щодо здійснення безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальниці, суд дійшов висновку проте, що позов ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Суддя І.Ю.Єросова