Ухвала від 17.04.2025 по справі 335/3455/25

1Справа № 335/3455/25 1-кс/335/1292/2025

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене заступником начальника відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024080000000249 від 17.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 186, ч. 5 ст. 186 та ч. 1 ст. 14 - ч. 4 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2025 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя звернувся слідчий за погодженням з прокурором із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні 12024080000000249 від 17.06.2024, в якому слідчий просить: накласти арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на Iphone X у корпусі чорного кольору, переносний Wi-Fi роутер TP-link у корпусі чорного кольору, модель: М7200 (EU), IMEI: НОМЕР_1 з сім-картою Vodafonе з написом 4G та 1160800152559, які 13.04.2025 були вилучені в ході особистого обшуку під час затримання підозрюваного ОСОБА_5 .

В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначив, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024080000000249 від 17.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 186, ч. 5 ст. 186, ч. 1 ст. 14 - ч. 4 ст. 187 КК України.

03.10.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 186, ч. 5 ст. 186 та ч. 1 ст. 14 - ч. 4 ст. 187 КК України.

01.11.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 186, ч. 5 ст. 186 та ч. 1 ст. 14 - ч. 4 ст. 187 КК України.

13.04.2025 року під час затримання ОСОБА_5 , на підставі ст. 191 КПК України, в ході особистого обшуку виявлено та вилучено Iphone X у корпусі чорного кольору, переносний Wi-Fi роутер TP-link у корпусі чорного кольору, модель: М7200 (EU), IMEI: НОМЕР_1 з сім-картою Vodafonе з написом 4G та 1160800152559.

Також, відповідно до санкцій ч.3 ст.15 - ч.5 ст.186, ч.5 ст.186 та ч.1 ст.14 - ч.4 ст.187 КК України, за якими ОСОБА_5 , повідомлено про підозру, передбачене покарання пов'язане із конфіскацією майна.

Посилаючись на зазначене, а також на положення п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, слідчий просить накласти арешт на вищевказані об'єкти, які перебувають у власності ОСОБА_5 .

В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явився, надіслав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просить задовольнити клопотання.

Представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, проти задоволення клопотання слідчого заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Слідчий суддя, вивчивши доводи слідчого, викладені в клопотанні, доводи захисника викладені у його заяві, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024080000000249 від 17.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 186, ч. 5 ст. 186, ч. 1 ст. 14 - ч. 4 ст. 187 КК України.

03.10.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 186, ч. 5 ст. 186 та ч. 1 ст. 14 - ч. 4 ст. 187 КК України.

01.11.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 186, ч. 5 ст. 186 та ч. 1 ст. 14 - ч. 4 ст. 187 КК України.

13.04.2025 року під час затримання ОСОБА_5 , на підставі ст. 191 КПК України, в ході особистого обшуку у останнього виявлено та вилучено Iphone X у корпусі чорного кольору, переносний Wi-Fi роутер TP-link у корпусі чорного кольору, модель: М7200 (EU), IMEI: НОМЕР_1 з сім-картою Vodafonе з написом 4G та 1160800152559.

Відповідно до абзацу першого частин 1, 2, 3, 4, 5, 10 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до положень статті 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до частин 2, 3 статті 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1, частини 3 статті 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171,частиною шостою статті 173 цього Кодексу, у разі скасування арешту.

Відповідно до частини 5 статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до частини 6 статті 173 КПК України, ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Відповідно до положень статті 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

Відповідно до санкцій ч.3 ст.15 - ч.5 ст.186, ч.5 ст.186 та ч.1 ст.14 - ч.4 ст.187 КК України, за якими ОСОБА_5 , повідомлено про підозру, передбачене покарання пов'язане із конфіскацією майна.

Аналіз викладеного вище дає суду підстави для висновку, що у слідчого судді наявні визначені КПК України підстави для задоволення заявленого слідчим клопотання про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Оскільки арешт з метою конфіскації майна як виду покарання накладається на майно підозрюваного, який є власником майна. Крім того, конфіскація як вид можливого покарання полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого, та у випадку засудження підозрюваного до нього може бути застосовано додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке йому належить.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого про арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Керуючись статтями 167, 168, 170, 171, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено 13.04.2025 року в ході особистого обшуку під час затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: Iphone X у корпусі чорного кольору, переносний Wi-Fi роутер TP-link у корпусі чорного кольору, модель: М7200 (EU), IMEI: НОМЕР_1 з сім-картою Vodafonе з написом 4G та 1160800152559, з позбавленням його власника та інших осіб права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 22.04.2025 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
126774025
Наступний документ
126774027
Інформація про рішення:
№ рішення: 126774026
№ справи: 335/3455/25
Дата рішення: 17.04.2025
Дата публікації: 24.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (14.04.2025)
Дата надходження: 14.04.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
17.04.2025 11:00 Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГЕЄЦЬ ЮЛІЯ ВІКТОРІВНА
суддя-доповідач:
ГЕЄЦЬ ЮЛІЯ ВІКТОРІВНА