Провадження № 2/331/354/2025
Справа № 331/4621/24
16 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,
за участю секретаря - Постарнак М.М.,
розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (місцезнаходження: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. № 137) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса надання послуг: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,
29.07.2024 р. до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» (далі - Концерн «МТМ»)до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.02.2024 по 31.05.2024 в розмірі 70 330,12 грн.В подальшому позовні вимоги уточнено щодоперіоду та суми. Остаточно Концерн «МТМ» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 28.02.2025 в розмірі 24644,43 грн. (а.с. 3-7, 73)
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачка є власником нежитлового приміщення№ 67, за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до Типового індивідуального договору № 76212001 вона є споживачем послуг, які надає позивач. За період з 01.11.2021 по 28.02.2025позивачем надана послуга з постачання теплової енергії у зазначене приміщення на загальну суму 24 644,43 грн., яка не сплачена відповідачкою. У зв'язку з викладеним, просить суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість та судовий збір.
Ухвалою суду від 01серпня 2024 року позов прийнято до провадження та вирішено розгляд справи проводити у спрощеному провадженні.(а.с. 20-21)
14.08.2024 від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому зазначено, що спірне приміщення не опалюється, обґрунтування суми позову немає, а також зазначено, що відповідно до «Порядку визначення належності підвальних приміщень багатоквартирного будинку до приміщень з транзитними мережами опалення на території міста Запоріжжя», затвердженого Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради «№513 від 14.09.2023р. вона подала заявку до ЗМР про проведення обстеження щодо належності підвального приміщення споживача до приміщень з транзитними мережами опалення. (а.с. 30-32)
25.03.2025 представником позивача подано заява про зменшення позовних вимог та збільшення періоду стягнення у зв'язку з визнанням приміщення відповідачки таким що є з транзитним опаленням.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. (а.с. 90).
Відповідачка ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила, заяву про відкладення розгляду справи не подавала.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України «Про статус суддів» : - при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.
Зазначена справа, перебуває в провадженні судді значний час і її розгляд неодноразово відкладалася за клопотаннями відповідачки,стадія подачі доказів закінчена, сторонам було надано достатньо часу для доведення суду своєї позиції. Із зазначеного слідує, що розгляд справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про розгляд справи, не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Суд, вивчивши уточнені позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, приходить до такого.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 Закону України "Про теплопостачання" від 02.05.2005 №2633-IV, відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Укладання договору постачання теплової енергії передбачено ст. ст. 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" та є обов'язковим для сторін на підставі закону.
За змістом ст. 25 цього Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов'язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).
Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020р.) до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п'ятої статті 13 цього Закону.
Частиною 5 статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями ,комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.
Пунктом 5 Договору зазначено, що виконавець (позивач) зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або шляхом розрахунку відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
Згідно пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Пунктом 34 Договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, Концерн «Міські теплові мережі», є юридичною особою, метою діяльності якої, відповідно до п. 2.1 Статуту, є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на постійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Предметом діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут тощо (п. 2.2 Статуту).
Відповідно до витягу з реєстру про державну реєстрацію прав, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 364229926, частина в розмірі 99/100 нежитлового приміщення АДРЕСА_3 ОСОБА_1 (а.с. 9-10)
Позивачем надавалися послуги з постачання теплової енергії відповідачці з 01.11.2021 по 28.02.2025, на загальну суму 68 498,05 грн., яка частково сплачена в розмірі 43 853,62 грн. Сума боргу складає 24644,43 грн. (а.с. 74)
Представником позивача визнається, що відповідно до акту обстеження підвального приміщення багатоквартирного будинку за адресою : АДРЕСА_2 , спірне приміщення є приміщенням з транзитними мережами опалення. (а.с. 45, 73)
Концерном «МТМ» здійснено перерахунок спожитої послуги за період з 01.11.2021 по 28.02.2025, відповідно до якого заборгованість складає 24 644,43 грн.(а.с. 75)
На підставі викладеного, суд вважає уточнені вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачку.
Керуючись статтями 10-13, 60,74,79, 84,88, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Концерну «Міські теплові мережі» (місцезнаходження: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. № 137) задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; адреса надання послуг: АДРЕСА_2 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (р/р № НОМЕР_2 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 32121458) заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 р. по 28.02.2025 р. на загальну суму 26 644(двадцять шість тисяч шістсот сорок чотири) гривні 43 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Концерну “Міські теплові мережі» р/р № НОМЕР_3 , ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 32121458) судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Повне рішення складено 21 квітня 2025 року.
Суддя: Н.Г.Скользнєва