Номер справи 243/426/25
Номер провадження 2/243/485/2025
22 квітня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючий - суддя Пронін С.Г.,
за участю секретаря судового засідання Рудь Ю.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ «Іннова Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 08 липня 2024року між ТОВ «ІнноваФінанс» і фізичною особою - ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику №4569440724. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей,передбачених ст.ст.3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно доп.1 Договору позики Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі:8000,00грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку)на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п.2.6.1.,п.2.6.2,.2.6.3 цього Договору, його додатків. Тип позики-кредит; мета отримання кредиту - для власних потреб;строк позики(строк дії Договору)-360 днів; дата надання кредиту: 08.07.2024 року; стандартна процентна ставка - 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.2.5 цього Договору; знижена процентна ставка - 0,01 % в день та застосовується до наступних умов.
Позичальник свої зобов'язання відповідно умов договору Позики не виконав,в той час як Позикодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 8000,00гривень. В той же час Відповідач всупереч умовам договору Позики свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму Позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив. Отже, станом на день подання цієї Позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 34800 гривень: 8 000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 22800,00 гривень заборгованість за процентами (8000 х 1,5% х 190); неустойка 4000 грн.
Просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованість за договором позики №4569440724 від 08 липня 2024 року в розмірі 34800 грн., а також судові витрати по справі у сумі 2422,40 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
19 лютого 2025 року ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області було прийнято до розгляду дану позовну заяву з відкриттям провадження. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений належним чином. До суду неодноразово надавав заяви про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що він не отримував позовну заяву з додатками, судом неодноразово надсилалися матеріали відповідачу, про що свідчить в матеріалах справи належні докази, а також звіти про доставку матеріалів на електронну адресу відповідача(зазначену ним в своїх заявах). Однак, відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання вкотре не з'явився.
Згідно з ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.07.2025 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у позику №4569440724, в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст. 3, 11, 12 Закону України«Про електроннукомерцію».
Відповідно до п. 2.2. Договору позики, Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Основні умови Договору щодо надання коштіву позику: п. 2.3 сума кредиту 8000 грн; п. 2.4 тип кредиту кредит; п. 2.5 строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів; п. 2.6 тип процентної ставки фіксована; п. 2.6.1. стандартна процентна ставка становить 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору; п. 2.6.2. знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується відповідно до умов договору; п. 2.7 мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; п. 2.8 орієнтовна реальна річна процента ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 9089.90% річних (п.2.8.1), за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 3243.21%річних (п.2.8.2);п.2.9 Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 51200.00грн (п.2.9.1),за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 47624грн (п.2.9.2); п. 2.10.1 денна процентна ставка розраховується за формулою ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t * 100%, де ДПС денна процентна ставка за даним Договором; ЗВСК загальні витрати за кредитом (споживчим кредитом) за даним Договором (п. 2.10.2. Договору); ЗРК загальний розмір кредиту за даним Договором (п. 2.3. Договору); t строк кредитування у днях (п. 2.5. Договору).
Згідно із п. 3.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .
Дата надання кредиту: 08.07.2024 або наступний за ним календарний день.
Відповідно до п. 7.4 Договору, за порушення Позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Позикодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу.
На підтвердження укладання договору Позики між Кредитодавцем та Позичальником позивач додає роздруківку з підтвердженням відправлення на номер відповідача - +380969589265 одноразового ідентифікатора (9220) для підпису договору позики № №4569440724 та паспорту споживчого кредиту. (Зазначені одноразові ідентифікатори вказані також у Договорі позики та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами.
Також до матеріалів справи долучено Анкету клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи) від 08.07.2024 у якій міститься інформація щодо позичальника ОСОБА_1 та кредиту, а також Паспорт споживчого кредиту та Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ІННОВА ФІНАНС».
Крім того, суду надано Договір № 160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 16.05.2023, укладений між ТОВ «ФК Контрактовий дім» та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» про здійснення за плату переказів коштів з використанням Реєстру виплат на користь отримувачів.
Позивачем на підтвердження виконанням ним, як Позикодавцем, свої зобов'язань за Договором, та надання відповідачу грошових коштів в розмірі 8000,00 грн, долучено Квитанцію до платіжної інструкції № 19912-1354-121636658 про перерахування 08.07.2024 кредитних коштів ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» у розмірі 8000 грн., шляхом поповнення картки № НОМЕР_1 .
В той же час відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 34800 грн., яка складається з: 8000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 22800 грн заборгованість за процентами (8000*1,5%*190); 4000,00 грн пеня за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно із положеннями ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 639ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч. 12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону).
Згідно із ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
При цьому договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 526ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 1 ст.1048ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник- повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
В ході розгляду справи судом встановлено, що між сторонами дійсно 08.07.2024 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику №4569440724 у електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів», та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст.ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України. На виконання вимог ч. 1 ст.638ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв'язку з чим він відповідно до положень ст.629ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» перед відповідачем виконав, перерахувавши обумовлені кредитним договором кошти, що підтверджено документально.
Оскільки кредитні кошти відповідачем не повернуті, суд вважає заборгованість щодо тіла кредиту наявною та доведеною.
Що стосується заявленої до стягнення заборгованості за процентами у розмірі 22800 грн, суд виходить із того, що укладеним між сторонами договором було досягнуто згоди щодо основних умов кредитування, зокрема щодо порядку визначення та нарахування процентів.
Так, у Договорі про надання грошових коштів у позику №4569440724 від 08.07.2024 були виконані умови передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сторони узгодили всі його істотні умови: суму кредиту, дату видачі кредиту, відсоткову ставку, умови повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, порядок сплати за кредит, порядок зміни та припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; відповідач ОСОБА_1 своїм підписом засвідчив, що він ознайомився та погодився з умовами цього договору, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, його волевиявлення було вільним та відповідало його внутрішній волі. На момент укладення кредитного договору відповідач не навів жодних зауважень щодо змісту цього правочину.
Також суду надано Анкету клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи) від 08.07.2024 у якій міститься інформація щодо позичальника та кредиту, а також Паспорт споживчого кредиту, що містять відповідну інформацію про кредит та надавалися відповідачу, як позичальнику, до укладення договору позики.
Позовних вимог про визнання недійсним договору чи окремих його частин заявлено не було.
Також відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача в частині розміру заборгованості за процентами у сумі 22800,0 грн, та вважає її доведено і такою, що підлягає до стягнення.
Що стосується вимог позивача про стягнення із відповідачки пені за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що становить 4000 грн, суд враховує наступне.
Згідно із положеннями п. 15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, був встановлений на усій території України з 12.03.2020 до 30.06.2023.
Крім того, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Відтак, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок пені та заявлено її розмір до стягнення.
Враховуючи викладене, аналізуючи в сукупності встановлені судом обставини та досліджені у справі докази, та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором позики, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Іннова Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за Договором надання грошових коштів у позику №4569440724 від 08.07.2024 в сумі 30 800 грн, з яких: 8000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 22800,00 грн заборгованість за процентами.
У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВАФІНАНС» неустойки за прострочення повернення позики в сумі 4000,00 грн, необхідно відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання до суду позовної заяви про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором позивачем відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір в сумі 2422 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 58 від 14.01.2025.
Проте, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 30800 грн., що становить 88,5% від ціни позову (34800 грн.), розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2143,82 грн (2422,40 грн*88,5%).
На підставі наведеного, ст.ст. 205, 207, 525, 526, 530, 610, 612, 625-629, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1, п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, ст.ст. 5, 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКППНОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (адреса: 01014 м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9, код ЄДРПОУ 44127243), заборгованість за договором надання грошових коштів у позику №4569440724 від 08.07.2024 в розмірі 30 800,00 грн. тридцять тисяч вісімсот грн. 00 коп.) та судовий збір у сумі 2143,82 грн. (дві тисячі сто сорок три грн. 82 коп.).
В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду С.Г.Пронін