Справа №:755/5470/25
Провадження №: 1-кс/755/1285/25
"11" квітня 2025 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001258 від 06 квітня 2025 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчої судді з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти в розмірі 200 доларів США (2 купюри по 100 доларів США: № НВ 08772111 Р В2 та № КВ 40256573 С В2), вилучені під час проведення огляду місця події 06.04.2025 за адресою: м. Київ, пр-т. Соборності, 13-В та у подальшому поміщені до спеціального пакету CRI1269417, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві надійшов рапорт інспектора УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_4 про те, що під час виконання ним службових обов'язків у складі патрульного екіпажу «РУБІН-451», 06.04.2025 приблизно о 00:25 за адресою: м. Київ, пр-т. Соборності, 13-А, водій автомобіля «VOLKSWAGEN ATLAS» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 запропонував йому, як працівнику поліції, неправомірну вигоду у розмірі 200 доларів США за не оформлення адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП.
06.04.2025 у період часу з 02:48 по 02:59 за адресою: м. Київ, пр-т. Соборності, 13-В проведено огляд місця події, під час якого ОСОБА_5 добровільно надав для вилучення грошові кошти у сумі 200 доларів США (2 купюри по 100 доларів США: № НВ 08772111 Р В2 та № КВ 40256573 С В2), які було поміщено до спеціального пакету CRI1269417.
07.04.2025 на підставі постанови слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві вищевказані грошові кошти визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, під час досудового розслідування необхідно накласти арешт на зазначені грошові кошти, які визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні у вигляді заборони користування, відчуження та розпоряджання таким грошовими коштами будь-кому та будь-яким чином, оскільки вони відповідають критеріям, зазначеним у статтях 98, 167, 170 КПК України, а саме: існує сукупність підстав вважати, що вказані грошові кошти використовувалось як засоби вчинення даного кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, а також можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У даному випадку, незастосування арешту може призвести до знищення, втрати або пошкодження вказаних грошових коштів, які визнано речовими доказами, або ж до настання інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню вказаного кримінального провадження.
Прокурор у судове засідання не з'явився, однак подав заяву без його участі, підтримав клопотання у повному обсязі та просив задовольнити.
Представник власника майна, адвокат ОСОБА_6 , який діє у інтересах ОСОБА_5 , у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заперечення щодо накладення арешту на грошові кошти, мотивує тим, що його підзахисний грошові кошти показав при огляді виключно на прохання працівників поліції, та будь яких пропозицій щодо неправомірної вигоди не висловлював, тому підстав для накладення арешту на вище вказані кошти немає.
Слідча суддя, вислухавши доводи прокурора, представника власника майна, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали додані до клопотання, дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частини першої ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно частини другої цієї статті КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у наведених випадках, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно за сукупності даних розслідуваного злочину, відповідає вимогам ст. 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.
Відповідно до постанови слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 07 квітня 2025 року визнано речовими доказами грошові кошти у сумі 200 доларів США (2 купюри по 100 доларів США: № НВ 08772111 Р В2 та № КВ 40256573 С В2), які у подальшому поміщені до спеціального пакету CRI1269417,
Слідчою суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
За таких обставин, слідча суддя враховує правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження і приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню та вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідча суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст. 98, 110, 131-132, 170-173, 167, 168, 234, 236, 309, 310, 395 КПК України, слідча суддя
клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001258 від 06 квітня 2025 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти, що були добровільно надані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проведення огляду місця події 06.04.2025 за адресою: м. Київ, пр-т. Соборності, 13-Вта у подальшому вилучені до спеціального пакету CRI1269417, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а саме на грошові кошти у сумі 200 доларів США (2 купюри по 100 доларів США: № НВ 08772111 Р В2 та № КВ 40256573 С В2).
Негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, які були присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідча суддя: ОСОБА_1