Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/14/25
Номер провадження 1-кс/711/871/25
17 квітня 2025 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Придніпровському районному суді м. Черкаси заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250000000 від 22.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
В провадженні судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_8 перебуває на розгляді кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250000000 від 22.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
14.04.2025 у судовому засіданні представником потерпілих ОСОБА_4 головуючому судді ОСОБА_8 заявлено відвід з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України, у зв'язку з наявністю обставин, які викликають сумніви у неупередженості судді.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав заявлений відвід та пояснив, що під час розгляду кримінального провадження відбувалися дії, які викликають занепокоєння щодо упередженості судді ОСОБА_7 14.04.2025 під час розгляду справи головуюча вказала щодо наявності клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, однак, вважає що порушена процедура звернення із клопотанням. Крім того, потерпіла сторона не володіє інформацією, яка висвітлена у клопотанні, таким чином, не забезпечено належного доступу до правосуддя. Підозрюваному було обрано цілодобовий домашній арешт, перебуваючи на ньому, він здійснив поштові перекази для потерпілої, чим порушив його умови. Дану обставину хотіла довести потерпіла, тому було відповідне звернення адвоката з даного приводу до головного офісу Укрпошти. Дані докази мали подати для розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу.
Потерпіла ОСОБА_5 підтримала думку свого захисника.
Прокурор ОСОБА_3 просив відмовити в задоволенні заяви про відвід судді, зазначивши, що вона є необґрунтованою, додав, що поршень КПК України не було допущено головуючим під час розгляду кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_6 вказав, що довіряє суду просив не відводити головуючу суддю від розгляду справи.
У судове засідання суддя ОСОБА_8 не з'явилася, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. До початку судового засідання подала письмові пояснення щодо заявлено відводу представника потерпілих ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024250000000 від 22.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, які оголошені в судовому засіданні.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
14.04.2025 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про відвід судді ОСОБА_7 передано на розгляд судді ОСОБА_1 (справа №711/14/25, провадження №1-кс/711/871/25).
Положеннями статей 75, 76 КПК України, передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, та обставин за яких суддя не має права брати участь у кримінальному провадженні серед яких: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Обставини, на які посилається адвокат ОСОБА_4 у своїй заяві про відвід судді ОСОБА_7 , є іншими обставинами, які викликають сумнів у її неупередженості, що передбачено п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; (далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п.1 ст.6).
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб'єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об'єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.
У справі "Білуха проти України" (пункт 49 рішення від 09 листопада 2006 року) ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. За об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Зазначену позицію закріплено у рішенні Великої Палати Верховного суду у справі N 908/137/18 від 04.02.2020 згідно якої вказано, що для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді, але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.
Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами.
Таким чином, визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді за даним кримінальним провадженням, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
З огляду на зазначене вище, ЄСПЛ у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п.1 ст.6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.
Ознайомившись із матеріалами справи, встановлено, що відвід заявлено без належних доводів, в основному через розгляд головуючим суддею клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту під час розгляду вказаного кримінального провадження та незадоволення прийнятим рішенням, яке на даний час не оскаржене. Таким чином, висловлено незадоволеність діями головуючого під час проведення судового засідання.
Проаналізувавши матеріали судового провадження, приходжу до висновку, що суддя дотримується принципу рівності сторін та забезпечує змагальність під час проведення судового засідання, спрямовуючи судове слідство на забезпечення здійснення сторонами своїх прав, усуває з судового слідства все те, що не стосується розглядуваної справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 КПК України головуючий ? суддя, який розглядає справу одноособово, а при ко- легіальному розгляді справи ? суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-те- лекомунікаційною системою під час розподілу справи.
Частиною 1 ст.321 цього Кодексу встановлено, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами саме ініціатору відводу.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді за даним кримінальним провадженням, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Таким чином, перевіривши доводи заяви про відвід, який заявлено, не встановлено жодних обставин, які б давали підстави для відводу судді ОСОБА_7 . Необхідно звернути увагу на ст.2 КПК України, так як одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого також судового розгляду і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. У діях судді, на момент розгляду відводу, не встановлено вихід за вказані завдання та загальні засади кримінального провадження, одним із яких також є розумність строків судового розгляду, які мають забезпечуватися головуючим по справі.
За таких обставин, заявлений відвід не підлягає до задоволення, оскільки є необґрунтованим, вказані заявником обставини є його суб'єктивною думкою, що не викликає сумнів у неупередженості судді.
Керуючись ст.ст.75, 76, 80, 81, 372, 376 КПК України, -
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250000000 від 22.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 21.04.2025.
Суддя: ОСОБА_1